Справа № 420/37361/24
07 лютого 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся з даною позовною заявою до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0450109-2410-1502 від 25.07.2022 року Головного управління ДПС в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що реєстраційний номером об'єкта нерухомого майна 1687419451106 на яке посилається ГУ ДПС в Одеській області є інформація про нежитлову будівлю загальна площа (кв.м): 354.4 за адреса: Одеська обл., м. Ізмаїл, проспект Суворова, будинок 77, що Об'єкт в процесі поділу та відомості про права власності відсутні. ГУ ДПС в Одеській області при оформленні ППР №0450109-2410-1502 від 25.07.2022 не звернуло увагу на цю інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на праві власності. Отже, у ГУ ДПС в Одеській області не існувало правових підстав для прийняття ППР №0450109-2410-1502 від 25.07.2022 р. по об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1687419451106 по вищевказаній адресі де відомості про власника відсутні.
Представником відповідача Головного управління ДПС в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 рахується нежитлова нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 254,3 кв.метрів. За даними інформаційних систем баз даних Державної Податкової служби України в автоматичному режимі відображено два записи по одній нежитловій нерухомості. Під час розгляду ІКП по податку на нерухоме майно з'ясувалось, що сформовано два податкових повідомлення - рішення за адресу: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова,77 та АДРЕСА_1 у зв'язку із виведенням об'єкту в одну одиницю. У 2022 році за 2021 рік сформовано податкові повідомлення - рішення про визнання сум податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 0450109-2410-1502 від 25.07.2022 на суму 18978,12 грн (за адресу: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект, Суворова,77), № 2025235-2408-1502 від 28.12.2022 у сумі 22887,0 грн (за адресу: АДРЕСА_1 ).
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що відповідач не надав доказу, що ОСОБА_1 є (або був на дату прийняття ППР) власником нежитлової нерухомісті за адресою: АДРЕСА_1 з визначеною площею 354.4 кв.м. ГУ ДПС в Одеській області при оформленні ППР №0450109-2410-1502 від 25.07.2022 не звернуло увагу на цю інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та безпідставно визначило базу оподаткування. У відповідача не існувало правових підстав для прийняття ППР №0450109-2410-1502 від 25.07.2022 р. по об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1687419451106 по вищевказаній адресі де відомості про власника відсутні.
Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
25 липня 2022 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0450109-2410-1502, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік у розмірі 18978,12 грн. (а.с. 8).
ОСОБА_1 подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2022 року № 0450109-2410-1502, яка рішенням ДПС України від 14.11.2024 року залишена без розгляду (а.с. 13-17).
Відповідно до п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України податок на майно складається з, зокрема, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначено, що визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно п.п 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.
Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно абз. «а» п.п. 266.10.1, п.п. 266.10.3, п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Таким чином, з аналізу вищевикладеного слідує, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
З матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2022 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0450109-2410-1502, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік у розмірі 18978,12 грн., на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8, 49).
Згідно наданого Головним управлінням ДПС в Одеській області розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік, по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 , сума податку у розмірі 18978,12 грн. нарахована на об'єкт загальною площею 354,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності - 07.11.2018 року (а.с. 50).
Разом з тим, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, в реєстрі містить інформація про об'єкт нерухомого майна 1687419451106, тип об'єкта: нежитлові будівлі, об'єкт житлової нерухомості: Ні, об'єкт в процесі поділу. Загальна площа (кв.м.) 354,4, Опис: літера А - нежитлова будівля цегельна, площею 235,1 кв.м., літера В - нежитлова будівля цегельна, площею 119,3 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 59).
При цьому, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено, що відсутні відомості про зареєстроване право власності на об'єкт нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі за позивачем ОСОБА_1 (а.с. 59).
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ухвалою суду від 09.12.2024 року витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області інформацію та належним чином завірені копії документів, що стали підставою та були використані для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення області №0450109-2410-1502 від 25.07.2022 року, в тому числі інформацію та належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, зокрема щодо об'єкта нерухомого майна, яке підлягало оподаткуванню та підтвердження знаходження такого об'єкта у власності (користуванні) ОСОБА_1 станом на дату прийняття рішення.
Проте, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що об'єкт нерухомого майна, яке підлягало оподаткуванню, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату прийняття оскаржуваного рішення знаходився у власності (користуванні) ОСОБА_1 , а також того, що саме позивач є власником об'єкта вказаної нежитлової нерухомості.
Таким чином, ГУ ДПС в Одеській області не доведено правомірності нарахування позивачу ОСОБА_1 сум податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік у розмірі, визначеному оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0450109-2410-1502 від 25.07.2022 року, Головне управління ДПС в Одеській області діяло необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, а відтак вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 29000,00 грн.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та неадекватності наданої заяви щодо витрат, понесених адвокатом для забезпечення супроводження даної справи, в силу даних обставин - є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.
Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Так, ч. 1, 3 ст. 134 КАС України встановлено, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою суд враховує, що на підтвердження понесених витрат до суду надано копії договору про надання правничої допомоги з додатком (а.с. 23-25), детальний опис робіт (послуг) (а.с. 26), квитанцію про оплату (а.с. 26).
Згідно п. 1.1 договору від 26.11.2024 року сторони узгодили, що під правничою допомогою розуміють надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення шляхом представництва клієнта адвокатом в Одеському окружному адміністративному суді з питання оскарження податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до додатку 1 до договору на підставі п. 2.1. договору від про надання правничої допомоги від 26.11.2024 р. сторони узгодили суму гонорару в розмірі 29000 грн. (двадцять дев'ять тисяч) за участь адвоката в підготовці до розгляду та розгляді справи в Одеському окружному адміністративному суді з питання оскарження податкового повідомлення-рішення. Перелік послуг, що будуть надані адвокатом: 1. підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій; 2. складання, оформлення і надсилання позовної заяви; 3. складання, оформлення і надсилання процесуальних документів; 4. представництво інтересів позивача у Одеському окружному адміністративному суді.
Згідно детального опису робіт (послуг) адвокатом надаються такі послуги: - зустріч та попередня консультація з клієнтом - 4000 грн., - ознайомлення та збір первинної документації для підготовки позовної заяви для подання до суду - 7000 грн.; - вивчення судової практики - 4000 грн.; - формування правової позиції по справі та написання позовної заяви, подача до суду - 9000 грн., - вивчення та наліз відзивів, підготовка та подача відповіді на відзив - 5000 грн., всього у розмірі 29000 грн.
В той же час, така правнича допомога як ознайомлення та збір первинної документації для підготовки позовної заяви для подання до суду, вивчення судової практики, формування правової позиції по справі та написання позовної заяви, подача до суду - по суті є вчиненням однієї дії - підготовка та написання позовної заяви, вимоги до якої визначені приписами КАС України.
В постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом в постановах від 01 червня 2022 року по cправі № 910/1929/19, від 18 травня 2022 року по cправі № 911/1825/20, від 23 лютого 2022 року по cправі № 914/653/21, від 15 червня 2021 року по справі № 912/1025/20.
В постанові від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана справа належить до категорії справ незначної складності та була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
В той же час, вказуючи про неспівмірність та завищеність розміру витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача, суб'єкта владних повноважень, не вказує та не надає жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про не співмірність цих витрат складності справи, виконаній адвокатом роботі, витраченому часу, обсягу наданих послуг та виконаних робіт.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, суд дійшов висновку, що з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (од ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0450109-2410-1502 від 25.07.2022 року.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук