Справа № 420/33835/24
07 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
До суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.08.2024 року № ЮО10674, наданої станом на 01 січня 2023 року з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.11.2024 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 01.08.2024 року № ЮО106741, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 01 січня 2023 року, без обмеження її максимальним розміром (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.11.2024 року по день проведення перерахунку.
ІІ. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» він отримує пенсію по інвалідності. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року по справі № 420/11893/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 підготував та надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку від 01.08.2024 р. № ЮО106741 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі вказаної довідки, проте відповідач протиправно відмовив у здійсненні такого перерахунку. Позивач, вважає протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, а тому звернувся до суду з даним позовом.
19.11.2024 р. відповідач надав відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, серед іншого, що довідка від 01.08.2024 року № ЮО106741 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 надана Головому управлінню з порушенням вимог Порядку № 45, оскільки після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103 інших рішень Уряду про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймалося, тому відстуні законні підстави для здійснення перерахунку та виплати пенсії за повторно наданою довідкою про розмір грошового забезпечення. Також відповідач зауважує, що Позивачем пропущений строк звернення до суду, встановленний ст. 122 КАС України, тому позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України.
28.11.2024 р. відповідач листом за № 1500-0802-7/174855 повідомило суд про неможливість надати суду копію пенсійної справи позивача, оскільки на час військового стану вона знаходиться за межами Одеської області.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 05.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ухвалою зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.
01.08.2024 року відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року по справі № 420/11893/24 ІНФОРМАЦІЯ_3 видано ОСОБА_1 довідку № ЮО106741 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою: ст викладач ОдІСВ, яку він займав на день звільнення зі служби, становить: посадовий оклад 43 тарифний розряд, оклад за військовим званням підполковник, надбавка за вислугу років (50%), надбавка за особливості проходження служби (65%), надбавка за таємність (10%) та премія (140%). (а.с.25).
18.10.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення та виплатити заборгованість (а.с.30).
22.10.2024 року ГУ ПФУ в Одеській області листом № 23738-28173/Г-02/8-1500/24 повідомило позивача, зокрема, оскільки відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, Звільнених з військової служби, та деяких інших осіб затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі Порядок) повідомлень про підстави проведення перерахунку пенсій до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області не надходило, тому для проведення перерахунку пенсії позивачу станом на 01.01.2023 підстав немає. (а.с.26-27).
Вважаючи вказані дії ГУ ПФУ в Одеській області протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. (надалі - Закон № 2011-XII), яким передбачено, зокрема,
- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення ( частина друга статті 9 Закону № 2011-XII);
- грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. ( частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2262-XII), який передбачає, зокрема, що:
- пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 43 Закону № 2262-XII).
- перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (частина 1 статті 63 Закону № 2262-XII).
- якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.( частина 2 статті 63 Закону № 2262-XII).
- усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону № 2262-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45), яким визначено, що:
- пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262- XII, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 45 в редакції постанови КМ № 103 від 21.02.2018).
- довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком (пункт 3 Порядку № 45 в редакції постанови КМ № 1372 від 23.12.2009).
- під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. (пункт 5 Порядку № 45).
VI. Оцінка суду.
З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо проведення перерахунку раніше призначених пенсій, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі №520/3360/19 та від 03.09.2020 у справі 553/3619/16-а.
Водночас вищеописані норми права свідчать про те, що до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особа була звільнена зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності відмови відповідача у перерахунку пенсії на підставі довідки, виданої державним органом, з якого позивач був звільнений із служби, про розмір грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку пенсії за нормами, чинними станом на 01.01.2023 р.за відсутності законних для цього підстав.
Як встановлено судом, довідка № ЮО106741 від 01.08.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою, яку він займав на день звільнення зі служби, за нормами чинними станом на 01.01.2023 р. видана ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 № 420/11893/24.
Так, за даними КП ДСС рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 № 420/11893/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2022 року та на 1 січня 2023 року відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії у грошовому виразі, обчислені виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, які вказані в Довідці № ЮО106741 від 28.03.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, в Довідці № ЮО106741 від 28.03.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
При цьому, суд додатково зазначає, що 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постанова № 704 набрала чинності з 01.03.2018.
На момент набрання чинності Постановою № 704, 01.03.2018, пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції пункту 6 Постанови № 103, а саме: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас Закон України від 05.10.2000 № 2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Водночас Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу Закон України від 14.11.2019 № 294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік, Закон України від 15.12.2020 № 1082-IX Про Державний бюджет України на 2021 рік, Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX Про Державний бюджет України на 2022 рік, Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX Про Державний бюджет України на 2023 рік, таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020-2023 роки не містять.
Тобто положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу Законам № 294-IX та № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що отримавши довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО106741 від 01.08.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії, складеної на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 по справі № 420/11893/24, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у такому перерахунку.
Оскільки в межах даних спірних правовідносин судом визнано протиправною відмовою відповідача у проведенні перерахунку і виплаті позивачу пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.08.2024 № ЮО106741 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 р., тому позовні вимоги про визнання таких дій протиправними підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
З метою відновлення порушеного права позивача похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити позивачу перерахунок його пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.08.2024 № ЮО106741 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 р. та виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на вкзааний висновок суду вимоги в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити позивачу перерахунок пенсії, зокрема "з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.11.2024 року" не підлягають задоволенню з підстав їх необгрунтованості.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області "виплачувати пенсію", у т.ч. " без обмеження її максимальним розміром (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.11.2024 року по день проведення перерахунку", то відсутні підстави для їх задоволенню, оскільки у змісті позову відсутні обставин, на підставі яких позивач просить про захист свого права у вказаній частині позовних вимог, як це передбачено пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України.
Крім того, відповідачем не здійснено перерахунок пенсії на підставі спірної довідки, а відтак вказані питання не могли бути предметом оскаржуваної відмови відповідача, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача будуть порушені в майбутньому.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою для визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася за їх судовим захистом. Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Щодо позиції відповідача про необхідність залишення заявленого позову без розгляду у зв'язку пропуском позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас вищеописані норми права свідчать про те, що до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особа була звільнена зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Як зазначалось вище, довідка ІНФОРМАЦІЯ_4 № ЮО106741 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 р., складена 01.08.2024 року, на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
При цьому, до суду з даним позовом позивач звернувся у листопаді 2024 року при отримання від ГУ ПФУ в Одеській області оскаржуваної відмови у перерахунку розміру пенсії, датованої 22.10.2024 р., а відтак строк звернення до суду не є пропущеним, як наслідок відсутні підстави для залишення заявленого позову без розгляду.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку і виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.08.2024 № ЮО106741 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.08.2024 № ЮО106741 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна