Справа № 420/13021/24
07 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача, подану в порядку ст. 383 КАС України, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
09.12.2024 до суду з заявою звернувся Луппов Ігор Юрійович, діючий на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідача у справі №540/2266/23, поданої в порядку статті 383 КАС України, в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 14.11.2023 №220/13/7642 при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі №420/13021/24.
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином виконувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 420/13021/24, а саме підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, а саме Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у розмірі 2684 гривень, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов?язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку розміру пенсії з 01.02.2023 року ОСОБА_1
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 420/13021/24 відповідач видав довідку про грошове забезпечення станом на 01.01.2023, у якій зазначено, що рішення суду виконано з урахуванням листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 14.11.2023 №220/13/7642, тобто шляхом застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, а не прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023. З огляду на вказане вважає, що відповідачем допущено протиправні дії, які полягають у неналежному виконанні судового рішення, що набрало законної сили.
Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду вказаної заяви, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині першій статті 11 Закону № 1404-VIII йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Статтею 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз наведених норм (ст.ст. 382-383 КАС України) дає підстави вважати, що законодавець встановив певну етапність заходів судового контролю, першим з яких є зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 КАС України).
Як встановлено судом, в межах даної справи ухвалою суду від 10.10.2024 року задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати протягом одного місяця з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 року по справі № 420/13021/24.
Таким чином, суд застосував до спірних правовідносин засіб судового контролю у вигляді зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Крім того, суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 420/13021/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов?язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку розміру пенсії з 01.02.2023 року ОСОБА_1 .
Разом з тим, вказаною заявою представник позивача висловив незгоду з числовим розміром (в грошовому визначенні) грошового забезпечення у виданій ІНФОРМАЦІЯ_3 довідці про грошове забезпечення станом на 01.01.2023. При цьому, складові грошового забезпечення є розрахунковими величинами та обчислені відповідачем, виходячи із відсоткового значення на виконання рішення суду у справі № 420/13021/24, але із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, а не прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023, з чим не погодився позивач.
Отже, суд приходить до висновку, що між ОСОБА_1 і ІНФОРМАЦІЯ_3 виникли нові спірні правовідносини, вирішення яких не охоплюється виконанням рішення у даній справі № 420/13021/24 та є самостійним предметом окремого судового провадження.
Підсумовуюч вищевказане, суд дійшов висновку про повернення заяви, поданої в порядку статі 383 КАС України, заявнику.
Керуючись ст. 167, 248, 382, 383, 293-297 КАС України, суд
ухвалив:
Повернути заяву Луппова Ігоря Юрійовича, діючого на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України, заявнику.
Копію ухвалу надіслати заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А Дубровна