07 лютого 2025 рокусправа № 380/24954/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач, ГУ ПФУ у Львівській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 (далі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача), у якому просить суд скасувати постанову від 03.12.2024 ВП №76250136 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про безпідставність прийняття державним виконавцем постанови від 03.12.2024 ВП №76250136 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Стверджує, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №380/29462/24 позивачем виконано та здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 24.10.2023 №187-ДВ/5807 станом на 01.01.2023. Перерахунок проведено «умовно», оскільки внаслідок його здійснення розмір пенсії позивача зменшився. Приписами ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регламентовано, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Зважаючи на недопустимість зменшення розміру раніше нарахованої пенсії, виплата здійснюється у розмірі, визначеному попереднім перерахунком. Про ці обставини позивач повідомив ОСОБА_1 листом №19754-20868/Г-52/8-1300/24. Зважаючи на викладене, просить позов задовольнити.
17.12.2024 ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали 24.12.2024 на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додано платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 31.12.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №76250136. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 .
Протокольною ухвалою від 17.01.2025 розгляд справи відкладено на 24.01.2025 о 13:20 год у зв'язку з неявкою відповідача.
Протокольною ухвалою від 24.01.2025 розгляд справи відкладено на 30.01.2025 о 14:30 год у зв'язку з неявкою відповідача.
29.01.2025 представниця позивача подала клопотання про продовження розгляду справи з метою надання додаткових доказів.
У судовому засіданні 30.01.2025 представниця позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив; про час і дату судового засідання повідомлений належним чином, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних документів процесуального характеру від нього на адресу суду не надходило.
Про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення тексту ухвали в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».
Третя особа у судове засідання не з'явилася; про час і дату судового засідання повідомлений шляхом направлення тексту ухвали в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду». Пояснень по суті заявленого позову не надав.
30.01.2025 протокольною ухвалою суд постановив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №380/29462/23 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 24.10.2023 №187-ДВ/5807, складеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 24.10.2023 №187-ДВ/5807, складеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням вже виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
22.07.2024 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №380/29462/23 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 24.10.2023 №187-ДВ/5807, складеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням вже виплачених сум.
Суд установив, що 12.08.2024 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №380/29462/23 ГУ ПФУ у Львівській області провело перерахунок пенсії з 01.09.2024, за яким розмір пенсії становить 10492,27 грн.
Згідно з перерахунком пенсії з 01.03.2024 за пенсійною справою №1304016492 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становить 12963,96 грн, тобто є більшим за розмір пенсії, визначений на виконання судового рішення.
З урахуванням імперативно встановленої ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заборони на зменшення розміру пенсії за наслідком проведення перерахунку, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 позивач здійснює у розмірі, визначеному перерахунком пенсії з 01.03.2024.
Листом від 14.08.2024 №19754-20868/Г-52/8-1300/24 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило стягувачу, що після перерахунку пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №380/29462/23 розмір пенсійної виплати зменшується та станом на 01.09.2024 становитиме 10492,27 грн. Наголосив, що на сьогодні розмір пенсії становить 12963,96 грн. Оскільки виконання судового рішення призводить до зменшення розміру пенсійної виплати, ОСОБА_1 запропоновано висловити свою позицію щодо виконання судового рішення. До листа додано копію перерахунку пенсії з 01.09.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2024 відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
06.11.2024 державним виконавцем скеровано вимогу до ГУ ПФУ у Львівській області про надання інформації про виконання рішення суду з відповідними документальними підтвердженнями.
03.12.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про накладення штрафу у ВП №76250136 у розмірі 5100,00 грн.
Підставою для накладення штрафу слугувало невиконання без поважних причин рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №380/29462/23.
17.12.2024 позивач скерував відповідачу листа щодо виконання судового рішення.
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, вважаючи, що така винесена відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження», позивач пред'явив цей позов до суду.
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами ч. 1, 3 ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами ст. 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої); виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята); за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (частина шоста).
Частинами 1, 2 ст. 63 Закону №1404-VIII унормовано, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені законодавчі положення, суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і покликано забезпечити досягнення мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, що створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.05.2021 у справі №420/5465/18 та враховується судом при вирішенні даного спору.
Суд установив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №380/29462/23 ГУ ПФУ у Львівській області зобов'язано здійснити з 01.02.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 24.10.2023 №187-ДВ/5807, складеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням вже виплачених сум.
На виконання рішення суду ГУ ПФУ у Львівській області 14.08.2024 здійснило умовний перерахунок пенсії з 01.09.2024, за яким розмір пенсії ОСОБА_1 становить 10492,27 грн.
Приписами ч. 4 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (який регулює пенсійне забезпечення військовослужбовців, зокрема ОСОБА_1 ) унормовано, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З огляду на те, що розмір пенсії, визначений в результаті проведеного перерахунку на виконання рішення суду, є нижчим (10492,27 грн), порівняно з нарахованою та виплачуваною пенсією згідно з перерахунком з 01.03.2024 (12963,96 грн), а також зважаючи на встановлену на законодавчому рівні заборону зменшувати раніше призначену пенсію, ОСОБА_1 збережено розмір раніше призначеної пенсії.
Крім того, суд враховує, що позивач листом від 14.08.2024 №19754-20868/Г-52/8-1300/24 повідомив ОСОБА_1 про те, що виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №380/29462/23 призводить до зменшення розміру пенсійної виплати та запропонував висловити свої міркування з цього приводу.
Суд акцентує увагу на тому, що накладення штрафу на ГУ ПФУ у Львівській області за невиконання судового рішення у справі №380/24962/23 жодним чином не захищає порушене право пенсіонера.
У рішенні Конституційного Суду від 09.07.2007 №6-р/2007 зазначено, що «будь-яке обмеження чи зменшення соціальних виплат, включаючи пенсії, має відповідати принципу пропорційності та не призводити до порушення права громадян на достатній рівень життя».
У постанові Верховного Суду України від 01.12.2022 у справі №580/2869/22 вказано, що «рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а зміни механізму нарахування соціальних виплат повинні відповідати принципам пропорційності і справедливості».
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовується правила міжнародного договору.
Україна є учасницею Європейської Хартії (переглянутої), яка закріплює обов'язок держав забезпечувати громадянам право на соціальний захист, включаючи пенсійне забезпечення на рівні, достатньому для задоволення основних потреб.
Суд зауважує, що зменшення пенсійної виплати, яке погіршує матеріальний стан громадянина суперечить зобов'язанням України, закріпленим у частині І Європейської соціальної хартії: кожна особа має право на соціальний захист та ст. 12 (право на соціальне забезпечення) : забезпечення належного рівня соціального забезпечення.
За таких обставин, суд вважає, що ГУ ПФУ у Львівській області вчинило дії, спрямовані на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 380/29462/23, які залежали від його волевиявлення та компетенції.
Натомість, державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови не перевірив як факт виконання/невиконання судового рішення боржником на момент винесення спірної постанови, не з'ясував про наявність об'єктивних обставин, нормативно закріплених детермінантів, які унеможливлювали проведення реального перерахунку пенсії.
Зважаючи на досліджені судом докази в контексті вищенаведених норм, суд виснував, що постанова про накладення штрафу від 03.12.2024 ВП №76250136 не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адже прийнята не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та Законом України «Про виконавче провадження», та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, а відтак порушує права та законні інтереси позивача.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.12.2024 у виконавчому провадженні №76250136 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 250, 287 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.
2. Скасувати постанову від 03.12.2024 ВП №76250136 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
3. Судовий збір стягненню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: пл. Шашкевича, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43316386).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна