07 лютого 2025 року справа №826/4125/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України та Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Фонду державного майна України (далі по тексту також відповідач 1, Фонд держмайна), Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України (далі по тексту також відповідач 2, Екзаменаційна комісія), в якому просить суд:
- визнати незаконним і скасувати рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене Протоколом № 93 від 28.02.2017 про позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК № 71, виданого 13.03.2004 Фондом державного майна України та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 2.1. «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)»;
- визнати незаконним і скасувати Наказ Фонду державного майна України № 412 від 15.03.2017 про позбавлення (анулювання) позивачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК № 71, виданого 13.03.2004 Фондом державного майна України та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 2.1. «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)»;
- зобов'язати Фонд державного майна України включити інформацію про оцінювача ОСОБА_1 до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, та забезпечити інформування громадськості щодо скасування зазначеного рішення Екзаменаційної комісії та Наказу № 412 від 15.03.2017, шляхом опублікування відомостей в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію та додатку до нього - газеті «Відомості приватизації» та на веб-сайті Фонду в Інтернеті.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що Фондом держмайна при зверненні до Екзаменаційної комісії з письмовим зверненням про позбавлення оцінювача (позивача) кваліфікаційного свідоцтва перевищено надані йому повноваження, оскільки він не є заінтересованою особою, якій надано право звернення до Екзаменаційної комісії з відповідним зверненням.
Позивач зазначає про порушення відповідачем 2 законодавчо встановленого порядку прийняття рішення в частині непідготовки та неподання секретаріатом Екзаменаційної комісії до Екзаменаційної комісії звернення заявника та пакету документів на розгляд. Крім того, позивач зазначив, що в порушення порядку прийняття спірного рішення, яке приймається за результатами голосування переважною більшістю голосів, більшість членів комісії проголосувати проти. Проте, за результатами такого голосування Голова та секретар Екзаменаційної комісії перенесли розгляд питання щодо професійної оціночної діяльності позивача на наступному черговому засіданні Екзаменаційної комісії. Позивач наголошує на протиправності повторного винесення питання щодо професійної оціночної діяльності позивача на наступному черговому засіданні Екзаменаційної комісії, та зауважив, що про таке засідання він не був повідомлений належним чином. Також, на думку позивача, відповідачем 2 протиправно не було поставлено на голосування питання щодо відсутності підстав для застосування для оцінювача заходів впливу.
Позивач вважає неправомочним засідання Екзаменаційної комісії, на якому було повторно розглянуто питання щодо професійної оціночної діяльності позивача, оскільки в порушення вимог законодавства на ньому не були присутні члени комісії у кількості більше половини від їх загальної кількості.
Крім того, позивач наголосив на наявності у нього ще двох свідоцтв оцінювача, рішення щодо анулювання яких відповідачем 2 не приймалося. Проте, в порушення вимог законодавства відповідач 1 спірним рішенням виключив інформацію щодо оцінювала ОСОБА_1 з Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності без врахування наявності у позивача означених двох свідоцтв оцінювача, за якими не виносилося рішення про їх анулювання.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірний наказ відповідача про позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Верховного Суду від 20 липня 2023 року касаційну скаргу позивача задоволено.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
28 липня 2023 року адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та за результатом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Дудіну С. О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Позивачем подано до суду пояснення, в яких зазначено, що підставою для винесення спірних рішень є висновки рецензентів, які працюють у штаті відповідача 1, класифіковані за ознакою абзацу 5 пункту 67 НСО №1 як такі, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та (або) непрофесійними і не можуть бути виконані. Позивач наголошує, що означені висновки повністю спростовуються висновками рецензій, забезпечених Громадською організацією «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів», членом якої є позивач, на замовлення Екзаменаційної комісії.
Позивач зауважує, що висновки рецензентів, що працюють у штаті відповідача 1, в порушення вимог пункту 66 НСО №1 ґрунтуються виключно на інформації, якої позивач не мав на дату складання звітів про оцінку, яка наведена замовником рецензій - органом національної поліції в листі від 28.09.2016.
Також позивач зазначив, що висновки рецензентів, що працюють у штаті відповідача 1, не містять жодних посилань на висновки відповідних судових експертиз чи вирок суду у кримінальному провадженні, як і відсутнє обґрунтування того, у чому саме полягають порушення вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891. Позивачем звернуто увагу на те, що рецензенти посилаються на порушення позивачем Методики №1081, яка застосовується для проведення оцінки об'єктів права державної та комунальної власності, майна суб'єктів господарювання з державною (комунальною) часткою у статутному (складеному) капіталі, а об'єкти оцінки згідно Звітів про оцінку, не мають жодного відношення до об'єктів права державної та комунальної власності, майна суб'єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі.
Позивач вважає необґрунтованим посилання рецензентів на порушення вимог Національного стандарту №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 №1655, оскільки ним визначається порядок проведення оцінки цілісних майнових комплексів, які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності. Водночас, об'єкти оцінки не мають жодного відношення до цілісних майнових комплексів як такі, що є правом вимоги зобов'язання внаслідок здійснення кредитної операції.
Також, на думку позивача, відповідачем 1 порушено положення пункту 1 Положення про порядок анулювання сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та їх поновлення після анулювання, затвердженого наказом Фонду держмайна №513 від 27.03.2006 в частині відсутності у відповідача 1 правових підстав приймати інше рішення, ніж визначено означеним Положенням, та звертатися до Екзаменаційної комісії щодо позбавлення позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача. Позивач наголошує на відсутності у листі відповідача 1 до відповідача 2 звернення з пропозицією розглянути її на засіданні щодо позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв або інших кваліфікаційних документів оцінювача, про необхідність пройти підвищення кваліфікації оцінювачем, про необхідність надати Екзаменаційній комісії для рецензування додатково декілька звітів про оцінку майна. Оскільки означений лист з рецензіями було направлено відповідачу 2 з формулюванням «для подальшої роботи», на переконання позивача, відповідач [позивачем не зазначено який з відповідачів] діяв всупереч повноважень та не у спосіб, що визначені Положенням. В свою чергу, Екзаменаційна комісія, отримавши такого листа, на думку позивача, не мала жодних правових підстав включати до свого порядку денного питання про позбавлення позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача за відсутності аргументованого звернення заінтересованих осіб (заявників).
Відповідачем 1 подано до суду пояснення з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.07.2023, в яких зазначено, що з отриманого від Дніпровського управління ГУ Нацполіції у м. Києві листа вбачається про відкрите кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України. В ході досудового розслідування встановлено, що ПАТ «Український професійний банк» в якості забезпечення перед НБУ за кредитним договором у сумі 120 млн. грн передало право вимоги за зобов'язаннями боржників ПАТ «УПБ», які, в свою чергу, забезпечені іпотекою земельних ділянок.
Відповідач 1 пояснив, що ним відповідно до наданих повноважень було забезпечено рецензування звітів про оцінку майна, складених ТОВ «Бейкер Тіллі Україна ЕК» (оцінювач - ОСОБА_1 ), за результатами рецензування яких було встановлено, що такі звіти класифікуються за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 Національного стандарту « 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 , як такі, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та (або) непрофесійними і не можуть бути використані.
На думку відповідача 1, враховуючи негативні висновки рецензентів та вимоги законодавства, єдиними рішеннями, які може прийняти Фонд держмайна в межах повноважень, визначених законодавством, це розгляд дисциплінарного питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_1 та прийняття рішення щодо анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Бейкер Тіллі Україна». Оскільки органом, наділеним повноваженнями розглядати питання про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) є Екзаменаційна комісія, Фонд держмайна звернувся до секретаріату Екзаменаційної комісії для розгляду на черговому засіданні питання щодо професійної оціночної діяльності позивача з метою визначення його професійного рівня за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім оцінки прав на об'єкти інтелектуальної власності)» в межах напряму оцінки майна «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі оцінка прав на об'єкти інтелектуальної власності».
Відповідач 1 стверджує про правомірність видання спірного наказу та про зазначення підстав для позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача в преамбулі наказу.
Відповідач 1 вважає хибним висновок Верховного Суду щодо того, що Експертні ради саморегулівних організацій оцінювачів можуть проводити рецензування звітів, наданих лише членами такої організації з метою контролю за якістю оцінки майна.
Також відповідач 1 наполягає на складенні висновків про достовірність оцінки в рецензіях УТО з порушенням вимог пункту 67 НСО №1, а тому такі звіти не можуть мати жодних правових наслідків. Крім того, враховуючи результати рецензування УТО, відповідно до яких висновки про вартість майна є необ'єктивними і не можуть бути використані величина вартості, отримана в результаті оцінки оцінювачем ОСОБА_1 та ТОВ «Бейкер Тіллі Україна ЕК», на переконання Фонду держмайна, є необ'єктивною і не може бути використаною, а тому немає підстав вважати цю рецензію позитивною.
Фонд держмайна стверджує, що позивачем під час складання звітів були використані не тільки неправдиві дані, які були надані замовником оцінки майна, а також у звітах розміщено інформацію, зокрема скріншоти з публічної кадастрової карти України, із детальними характеристиками земельних ділянок, які не відповідають дійсності.
Таким чином, на думку відповідача 1, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідачем 2 пояснень до суду не надано.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з даними Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності оцінювач ОСОБА_1 є членом Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів» (далі - ГО «ВО «УТО»).
Екзаменаційною комісією Фонду прийнято рішення, оформлене Протоколом № 93 від 28 лютого 2017 року про позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК № 71, виданого 13 березня 2004 року Фондом та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 2.1. «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)».
На підставі означеного рішення Екзаменаційної комісії Фондом видано Наказ №412 від 15 березня 2017 року про позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК № 71, виданого 13 березня 2004 року Фондом та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 2.1. «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)».
Підставою для прийняття спірного рішення слугував лист Дніпровського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві від 28 вересня 2016 року №1287СВ/125/50-2016 щодо забезпечення рецензування звітів про оцінку станом на 17 грудня 2014 року, виконаних ТОВ «Бекер Тіллі Україна ЕК», а саме: звіту про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ «Енергопостач 2010» №602 від 5 січня 2012 року, що належить ПAT «Український професійний банк»; звіту про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ «Кристал - Інвест» № 337 від 18 листопада 2010 року, що належить ПАТ «Український професійний банк»; звіту про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ «Регіональна Енергетична Компанія 1» №414 від 25 лютого 2011 року, що належить ПАТ «Український професійний банк».
За результатами рецензування встановлено, що звіти класифікуються за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 НСО № 1 як такі, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та (або) непрофесійними і не можуть бути використані.
Листом Фонду від 28 листопада 2016 року №10-36-23124 означені звіти про оцінку були направлені на рецензування до ГО «ВО «УТО». За результатами рецензування встановлено, що звіти класифікуються як такі, що у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, але висновки про вартість майна є необ'єктивними і не можуть бути використані.
На дату оцінювання - 17 грудня 2014 року, оцінювач ОСОБА_1 мав чинне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ЦМК № 71, видане 13 березня 2004 року Фондом та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу», що підтверджує його кваліфікацію за спеціалізацією 2.1. Суб'єкт оціночної діяльності - ТОВ «Бекер Тіллі Україна ЕК», зареєстрований у Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, і, станом на дати складання звітів, мав чинні сертифікати суб'єкта оціночної діяльності № 7716/08 від 11 вересня 2008 року та № 12441/11 від 9 вересня 2011 року, що надавало йому право здійснювати практичну оціночну діяльність в межах спеціалізації 2.1.
Листами Фонду від 9 грудня 2016 року №10-36-23966 та від 12 січня 2017 року №10-59-462 оцінювача запрошено на засідання Екзаменаційної комісії для надання пояснень із зазначеного питання, а також запропоновано заздалегідь надати письмові пояснення.
Письмові пояснення оцінювач надав листом від 25 січня 2017 року (вх. Фонду від 26 січня 2017 року №1330/02440).
За результатами засідання Екзаменаційною комісією не прийнято рішення про позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13 березня 2004 року Фондом ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)», у зв'язку з чим розгляд питання винесено на наступне чергове засідання (Протокол засідання Екзаменаційної комісії № 92 від 27 січня 2017 року).
У подальшому, протоколом засідання Екзаменаційної комісії №93 від 28 лютого 2017 року повторно розглянуто питання щодо наданої інформації про професійну оціночну діяльність оцінювача ОСОБА_1 , та вирішено позбавити позивача (анулювати) кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ЦМК №71, виданого 13 березня 2014 року Фондом та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)». Також рекомендовано Управлінню по роботі з оцінювачами та суб'єктами оціночної діяльності Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності Фонду забезпечити опублікування відповідного рішення.
Наказом Фонду від 15 березня 2017 року №412 позивача позбавлено (анулювано) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13 березня 2014 року, та наказано Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності Фонду забезпечити виключення інформації про оцінювача ОСОБА_1 з Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності від 30 червня 2005 року №3400 та забезпечити інформування громадськості щодо змісту цього наказу шляхом опублікування його в «Державному інформаційному бюлетені про приватизацію» - та додатку до «Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію» - газеті «Відомості приватизації» та на веб-сайті Фонду в Інтернеті.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачами рішень про позбавлення (анулювання) свідоцтва оцінювача, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі по тексту також - Закон №2658-ІІІ).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №2658-ІІІ професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.
Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону №2658-III передбачено, що рецензування є однією із форм оціночної діяльності, яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Згідно статті 5 Закону №2658-ІІІ суб'єктами оціночної діяльності є:
суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону (частина перша статті 6 Закону №2658-ІІІ).
Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону №2658-ІІІ).
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Закону №2658-ІІІ рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що рецензування звіту про оцінку майна здійснюється виключно на письмову вимогу заінтересованої особи (особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість), а Експертні ради саморегулівних організацій оцінювачів можуть проводити рецензування звітів наданих лише членами такої організації з метою контролю за якістю оцінки майна.
Згідно з частиною першою, четвертою статті 15 Закону №2658-ІІІ кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна.
Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.
За приписами частин першої, другої та сьомої статті 16 Закону №2658-ІІІ рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва приймається Екзаменаційною комісією, склад якої затверджується Фондом державного майна України та формується з числа його представників, представників інших органів державної влади, до повноважень яких належить реалізація державної політики в питаннях оцінки майна, які мають необхідний рівень підготовки з питань оцінки майна, та представників, делегованих саморегулівними організаціями оцінювачів.
Рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) приймається Екзаменаційною комісією за письмовим поданням заінтересованих осіб з таких підстав: неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна; рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем; наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва; з'ясування факту порушення оцінювачем обмежень, встановлених статтею 8 цього Закону.
Рішення Екзаменаційної комісії оформлюються протоколами. Порядок роботи Екзаменаційної комісії встановлюється Фондом державного майна України.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №2658-ІІІ оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах: рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд державного майна України (частина перша статті 24 Закону №2658-ІІІ).
Саморегулівними організаціями оцінювачів є всеукраїнські громадські організації, що об'єднують фізичних осіб, які визнані оцінювачами в порядку, встановленому цим Законом, отримали свій статус відповідно до вимог цього Закону та здійснюють повноваження з громадського регулювання оціночної діяльності (частина перша статті 26 Закону №2658-ІІІ).
Відповідно до статті 28 Закону №2658-ІІІ саморегулівні організації оцінювачів здійснюють повноваження з громадського регулювання оціночної діяльності, зокрема, рецензування звіту про оцінку майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації оцінювачів, на вимогу інших організацій, громадян, юридичних осіб відповідно до вимог положень (національних стандартів) оцінки майна та у порядку, встановленому саморегулівною організацією оцінювачів.
Процедуру проведення рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав (далі - звіти про оцінку майна) рецензентами, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв (далі - регіональні відділення), з метою забезпечення процедури рецензування з дотриманням вимог статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон), положень пунктів 62 - 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі - Національний стандарт № 1) визначає Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затверджене наказом Фонду державного майна України 31.10.2011 № 1585/1 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 р. за № 1351/20089 (далі по тексту також - Положення № 1585/1).
В силу положень пунктів 2.1., 2.2. розділу ІІ Положення № 1585/1, відповідно до вимог пункту 62 Національного стандарту №1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на підставі письмового запиту особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності.
Рецензенти, що працюють в апараті Фонду та його регіональних відділеннях, забезпечують рецензування звітів про оцінку майна у випадках прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації або іншим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі письмового запиту.
З метою реалізації вимог Закону №2658-ІІІ у частині організаційного забезпечення прийняття Екзаменаційною комісією рішень про видачу або позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів розроблено Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затверджене наказом Фонду державного майна України від 13 листопада 2002 року №1997 (далі по тексту також - Положення №1997).
Згідно пункту 10 Розділу IV Положення №1997 за результатами розгляду питання щодо професійної діяльності оцінювача Екзаменаційна комісія приймає рішення про позбавлення його кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за наявності підстав, визначених частиною другою статті 16 Закону.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що підставами для прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва є: неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна; рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем; наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва; з'ясування факту порушення оцінювачем обмежень, встановлених статтею 8 Законом №2658-ІІІ. Кожна з цих підстав є самостійною і достатньою для прийняття рішення про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача. Водночас, означений перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням №93 позивача позбавлено (анульовано) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13.03.2004 Фондом за ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)». Рекомендовано Управлінню по роботі з оцінювачами та суб'єктами оціночної діяльності Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності Фонду держмайна України забезпечити опублікування в додатку до «Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію» - газеті «Відомості приватизації», рішення Екзаменаційної комісії щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13.03.2004. Секретаріату Екзаменаційної комісії та Фонду держмайна повідомити всіх заінтересованих осіб та громадськість про прийняття Екзаменаційною рішення.
Означене рішення прийняте переважною більшістю голосів («за» - 11, «проти» - 6).
Підставою для прийняття означеного рішення №93 від 28.02.2017, оформленого протоколом засідання Екзаменаційної комісії, зазначено надходження до Фонду листа Дніпровського управління ГУ Нацполіції у м. Києві від 28.09.2016 №1287СВ/125/50-2016 щодо забезпечення рецензування звітів про оцінку станом на 17.12.2014, складених ТОВ «Бейкер Тіллі Україна ЕК» (оцінювач - ОСОБА_1 ), а саме: звіту про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ «Енергопостач 2010» №604 від 05.01.2012, що належить ПАТ «УПБ»; звіту про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ «Кристал - Інвест» №337 від 18.11.2010, що належить ПАТ «УПБ»; звіту про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ «Регіональна енергетична компанія №1» №414 від 25.02.2011, що належить ПАТ «УПБ». Рецензентом, що працює у штаті Фонду, забезпечено рецензування означених звітів, за результатами якого встановлено, що звіти класифікуються за ознакою абзацу 5 пункту 67 НСО №1 як такі, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та (або) непрофесійними і не можуть бути використані.
В означеному рішенні вказано, що позивач є членом ГО «ВО «УТО».
Листом Фонду держмайна від 28.11.2016 №10-36-23124 означені звіти були направлені на рецензування до ГО «ВО «УТО», за результатами здійснення якого встановлено, що звіти класифікуються як такі, що у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, але висновки про вартість майна є необ'єктивними і не можуть бути використані.
Проте, правової підстави для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва оцінювача у рішення №93 від 28.02.2017, оформленому протоколом засідання Екзаменаційної комісії, не зазначено.
У наказі №412 від 15.03.2017 Фонд держмайна посилається на частину другу статті 16 Закону №2658-ІІІ, пункти 14, 15 розділу IV Положення №1997, рішення Екзаменаційної комісії №93 від 28.02.2017, без зазначення, з яких саме підстав позбавлено позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
Суд зауважує, що обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що було проаналізовано усі подані документи і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувався орган пенсійного фонду при прийнятті такого рішення.
Особливо-виняткової значимості обґрунтованість/вмотивованість рішення набуває тоді, коли йдеться про прийняття негативного для особи рішення з огляду на наслідки, які це потягне.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).
Як вже зазначалося судом, частиною другою статті 16 Закону №2658-ІІІ визначено вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) Екзаменаційною комісією, а саме:
1) неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна;
2) рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем;
3) наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;
4) з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва;
5) з'ясування факту порушення оцінювачем обмежень, встановлених статтею 8 цього Закону.
Відповідно до статті 8 Закону №2658-ІІІ не допускається проведення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання у таких випадках:
проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на праві власності або на яке зазначені особи мають майнові права;
проведення оцінки майна фізичної особи-замовника або керівників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв'язки з зазначеними особами, або суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, керівництво якого має зазначені зв'язки;
проведення оцінки майна своїх засновників (учасників).
Під час оцінки майна, що здійснюється органами державної влади, у тому числі Фондом державного майна України, та органами місцевого самоврядування, встановлюються такі обмеження:
не може передбачатися виключне право її проведення органами державної влади та органами місцевого самоврядування або оцінювачами, які працюють в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених законом;
не можуть передбачатися будь-які форми виключного права на проведення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності, які створені зазначеними органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Результати оцінки майна, проведеної з порушеннями зазначених обмежень, визнаються недійсними та підлягають обов'язковому скасуванню.
Оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначених у статті 7 цього Закону, виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності, визнається недійсною.
Досліджуючи питання наявності чи відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 16 Закону №2658-ІІІ, щодо позбавлення позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача на виконання вказівок Верховного Суду, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у спірному рішенні №93 від 28.02.2017, оформленому протоколом засідання Екзаменаційної комісії, не зазначено жодного нормативного обґрунтування наявності підстав для позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13.03.2004 Фондом та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)», визначеного положеннями частини другої статті 16 Закону №2658-ІІІ. В свою чергу, відсутність нормативного обґрунтування у спірному рішенні №93 від 28.02.2017 унеможливлює його дослідження на предмет наявності чи відсутності порушень позивачем законодавчо встановлених вимог, які б мали наслідком позбавлення (анулювання) йому кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
Крім того, означене рішення, на переконання суду, є невмотивованим з огляду на відсутність жодних висновків щодо наявності чи відсутності порушень оцінювачем ОСОБА_1 вимог законодавства [на які також відсутні посилання], які б слугували підставою для позбавлення (анулювання) йому кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
Відсутність у спірному рішенні №93 від 28.02.2017 нормативного обґрунтування та мотивів його прийняття, на переконання суду, є самостійною підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення №93 від 28.02.2017, оформленого протоколом засідання Екзаменаційної комісії в частині, що стосується позивача.
Щодо спірного рішення Фонду №412 від 15.03.2017, суд зазначає, що наявність у ньому посилання на положення частини другої статті 16 Закону №2658-ІІІ без зазначення конкретної підстави з перелічених в означеній нормі Закону №2658-ІІІ, свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість, оскільки таке рішення не містить конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд зауважує, що спірний наказ є індивідуально-правовим актом, який породжує права та обов'язки для позивача, а тому він має відповідати вимогам, визначеним у статті 2 КАС України, відповідно до яких обґрунтованість є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
З метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного наказу відповідачеві не достатньо зазначити в його змісті узагальнену норму Закону №2658-ІІІ (частину другу статті 16). Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері оціночної діяльності, виявленого(их) за результатами рецензування звітів та проведення засідання Екзаменаційної комісії з урахуванням визначеної Положенням №1997 процедури розгляду питань, пов'язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням). Проте, спірний наказ №412 від 15.03.2017 не містить ні опису порушення(нь) позивачем законодавства у сфері оціночної діяльності, ні конкретної підстави, визначеної положеннями частини другої статті 16 Закону №2658-ІІІ для позбавлення (анулювання) позивачу свідоцтва оцінювача №71, виданого 13.03.2004.
Судом не приймаються до уваги посилання у наказі №412 від 15.03.2017 на рішення Екзаменаційної комісії №93 від 28.02.2017 з огляду на відсутність нормативного обґрунтування та опису вчиненого(их) позивачем порушення(нь), які слугували підставою для його прийняття також в означеному рішенні №93.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що невідповідність спірного наказу №412 від 15.03.2017 вимогам, визначеним у статті 2 КАС України, є самостійною підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання його протиправним та скасування.
Водночас, незважаючи на те, що вказані обставини є достатньою самостійною підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування спірних рішення та наказу, суд, керуючись закріпленим в статті 9 КАС України принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, також вважає за доцільне надати правовий висновок решті викладених сторонами в адміністративному позові, запереченнях, поясненнях тощо твердженням.
Так, у позовній заяві позивач також вказував на протиправність рішення і через відсутність передбачених законодавством підстав для розгляду Екзаменаційною комісією питання щодо позбавлення його кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
Пунктом 1 розділу IV Положення №1997 визначено, що розгляд питань, пов'язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням), здійснюється за письмовим зверненням заінтересованих осіб (заявників). Заявники надсилають звернення на адресу Фонду державного майна України. Звернення має містити аргументовані підстави для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача.
До звернення додаються такі документи: звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) або належним чином оформлена його копія відповідно до вимог Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55, а також одна або декілька рецензій на нього (у разі наявності). До звернення можуть додаватися матеріали, які розкривають суть питання, зокрема судові рішення, листування з порушеного питання та інші документи.
З наведених правових норм вбачається, що передумовою для розгляду питань, пов'язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням), є направлення до Фонду держмайна письмового звернення від заінтересованих осіб (заявників), яке повинно містити аргументовані підстави для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача з долученням звіту про оцінку майна (акт оцінки майна) або належним чином оформленої його копії, а також, за наявності рецензії(й).
Згідно пунктів 2, 3 розділу IV Положення №1997 якщо письмове звернення не містить звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), Фонд державного майна України листом звертається до суб'єкта оціночної діяльності, для отримання такого звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). У разі відсутності у письмовому зверненні рецензії на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) Фонд державного майна України забезпечує його рецензування. Якщо за результатами рецензування звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний, Фонд державного майна України направляє письмове звернення заявника та документи до нього на розгляд до секретаріату Екзаменаційної комісії.
Підстави для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача визначені абзацом другим статті 16 Закону.
Суд звертає увагу на те, що лист Дніпровського управління Національної поліції у м. Києві від 28 вересня 2016 року №3/125/50-2016 був підставою для ініціювання здійснення рецензування звітів, де оцінювачем виступав позивач.
З тексту означеного листа, адресованого Фонду держмайна, вбачається, що у провадженні слідчого управління Дніпровського УП ГУ Нацполіції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12016100040005285 від 13.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що ПАТ «УПБ» в якості забезпечення перед Національним банком за кредитним договором у сумі 120 млн. грн передало право вимоги за зобов'язаннями боржників ПАТ «УПБ», які, в свою чергу, забезпечені іпотекою земельних ділянок. Оцінку права вимоги здійснювало ТОВ «Бейкер Тіллі Україна ЕК» (оцінювач - ОСОБА_1 ). Зокрема, зобов'язання боржника ПАТ «УПБ» ТОВ «Кристалл - Інвест» забезпечене іпотечним договором з ТОВ «Укрбудінвесткомпані», предметом якого є земельна ділянка площею 53,5025 га. При цьому, у звіті оцінювача вказана земельна ділянка ідентифікована витягом з кадастрової карти України, відповідно до якого площа зазначеної земельної ділянки складає 0,0624 га, а у висновках про оцінку вказана площа - 53,5025 га. Зобов'язання боржника ПАТ «УПБ» ТОВ «Енергопостач 2010» забезпечене Іпотечним договором з ТОВ «Ріко-Буд», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:03:001:0417 площею 59,7154 га. При цьому, у звіті оцінювача вказана земельна ділянка ідентифікована витягом з кадастрової карти України, відповідно до якого складається з декількох ділянок з різними кадастровими номерами. Зобов'язання боржника ПАТ «УПБ» ТОВ «РЕК 1» забезпечене іпотечним договором з ТОВ «Віслабудінвест», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:03:001:0416 має площу 41,00 га. При цьому, у звіті оцінювача вказана земельна ділянка ідентифікована витягом з кадастрової карти України, відповідно до якого є частиною земельної ділянки з іншим кадастровим номером.
Відповідно до отриманих у ході досудового розслідування даних, під час надання в іпотеку та проведення оцінки земельних ділянок використано недостовірні дані (підроблені акти на право власності на земельні ділянки).
Враховуючи викладене, Дніпровське управління Національної поліції у м. Києві просило здійснити рецензування звітів з незалежної оцінки права вимоги зобов'язання внаслідок здійснення кредитних операцій.
Дослідивши зміст наявної в матеріалах справи копії листа Дніпровського управління Національної поліції у м. Києві від 28 вересня 2016 року №3/125/50-2016, який був підставою для ініціювання здійснення рецензування звітів, де оцінювачем виступав позивач, судом встановлено, що він не відповідає встановленим пунктом 1 розділу IV Положення №1997 вимогам до звернення заінтересованих осіб, оскільки не містить аргументованих підстав для позбавлення позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача. Як наслідок, відсутні підстави вважати, що означений лист може бути належною підставою для розгляду Екзаменаційною комісією питання, пов'язаного з позбавленням позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача з огляду на заінтересованість управління Національної поліції у м. Києві у вирішенні цього питання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.08.2020 у справі № 826/11855/18.
Суд наголошує на відсутності в матеріалах справи жодних інших письмових звернень заінтересованих осіб (заявників), які могли б бути кваліфіковані як такі, що слугували підставою для розгляду питань, пов'язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням) ОСОБА_1 ЦМК №71, виданого 13.03.2004 Фондом та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)».
Враховуючи відсутність у відповідача 1 письмових звернень заінтересованих осіб (заявників), які могли б бути кваліфіковані як такі, що слугували підставою для розгляду питань, пов'язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням) ОСОБА_1 ЦМК №71, виданого 13.03.2004, у Фонду держмайна були відсутні підстави для вчинення таких дій, як:
1) забезпечення рецензування звітів у разі відсутності у письмовому зверненні [у зв'язку із встановленим судом фактом відсутності такого звернення] рецензії на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна);
2) направлення письмового звернення заявника та документів до нього [у зв'язку із встановленим судом фактом відсутності такого звернення] на розгляд до секретаріату Екзаменаційної комісії, якщо за результатами рецензування звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
Щодо змісту наявних в матеріалах справи копій рецензій на звіти про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ «Кристалл - Інвест» №337 від 18.11.2010, про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ «Енергопостач 2010» №602 від 05.01.2012 та про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1» №414 від 25.02.2011, що належать ПАТ «УПБ», складених рецензентами, що працюють в штаті Фонду державного майна України або його регіональному відділенні, а також підготовлених ВГО «УТО», суд зазначає таке.
Як вже зазначалося судом, відповідно до пункту 2 розділу IV Положення №1997 у разі відсутності у письмовому зверненні рецензії на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) Фонд державного майна України забезпечує його рецензування. Якщо за результатами рецензування звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний, Фонд державного майна України направляє письмове звернення заявника та документи до нього на розгляд до секретаріату Екзаменаційної комісії.
В силу положень пункту 5 розділу IV Положення №1997 після отримання секретаріатом Екзаменаційної комісії рецензії на звіт про оцінку (акт оцінки), складеної рецензентом, що працює в штаті Фонду державного майна України або його регіональному відділенні, такий звіт (акт) направляється для забезпечення його рецензування експертною радою саморегулівної організації оцінювачів, якщо оцінювач, питання якого винесено на розгляд Екзаменаційної комісії, є членом цієї саморегулівної організації, або членом Екзаменаційної комісії, якому доручено здійснити рецензування, якщо оцінювач, питання професійної оціночної діяльності якого винесено на розгляд Екзаменаційної комісії, не є членом жодної саморегулівної організації оцінювачів.
Після отримання рецензій на звіт про оцінку (акт оцінки) питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача включається до порядку денного чергового засідання Екзаменаційної комісії.
З цією метою секретаріат Екзаменаційної комісії готує та подає звернення заявника та пакет документів до нього на розгляд Екзаменаційної комісії.
До матеріалів долучаються: рецензія(ї) на звіт(и) про оцінку (акт(и) оцінки), складена(і) рецензентами, що працюють в штаті Фонду державного майна України або його регіональних відділеннях, та рецензія(ї), складена(і) експертною радою саморегулівної організації оцінювачів, якщо оцінювач, питання якого винесено на розгляд Екзаменаційної комісії, є членом цієї саморегулівної організації; рецензія(ї) на звіт(и) про оцінку, складена(і) рецензентами, що працюють в штаті Фонду державного майна України або його регіональних відділеннях, та рецензія(ї), складена(і) членом Екзаменаційної комісії, якому доручено здійснити рецензування, якщо оцінювач, питання якого винесено на розгляд Екзаменаційної комісії, не є членом жодної саморегулівної організації оцінювачів.
У двотижневий строк до дати проведення чергового засідання секретаріат Екзаменаційної комісії готує лист на адресу оцінювача, звернення щодо професійної оціночної діяльності якого розглядається, з вимогою надати письмові пояснення з порушеного питання, а також прибути на засідання.
У разі неприбуття оцінювача або уповноваженого ним представника на засідання Екзаменаційної комісії питання щодо професійної оціночної діяльності такого оцінювача розглядається з урахуванням наданих ним письмових пояснень без його присутності. При цьому ненадання оцінювачем письмових пояснень не є підставою для непроведення Екзаменаційною комісією розгляду порушеного питання (пункт 7 розділу IV Положення №1997).
Відповідно до пунктів 8, 9 розділу IV Положення №1997 засідання Екзаменаційної комісії вважається правомочним, якщо у ньому беруть участь більше половини загальної кількості її членів. Голосування за рішення з питань порядку денного, у тому числі про затвердження порядку денного, відбувається за принципом «за» і «проти».
Рішення Екзаменаційної комісії приймаються простою більшістю голосів її членів, які присутні на засіданні Екзаменаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів «за» і «проти» рішення, за яке віддав голос голова Екзаменаційної комісії, є вирішальним. Член Екзаменаційної комісії, який відсутній на її засіданні, не має права передавати свої повноваження з голосування іншим членам Екзаменаційної комісії або іншим особам.
Згідно пункту 10 розділу IV Положення №1997 за результатами розгляду питання щодо професійної діяльності оцінювача Екзаменаційна комісія приймає рішення про позбавлення його кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за наявності підстав, визначених частиною другою статті 16 Закону.
У разі відсутності підстав для позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача Екзаменаційною комісією за підсумками розгляду винесеного питання щодо його професійної оціночної діяльності можуть прийматися такі рішення:
щодо відсутності підстав для застосування засобів впливу визначених абзацами першим та четвертим цього пункту на професійну оціночну діяльність оцінювача;
щодо необхідності позачергового проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації оцінювачем за відповідним(и) напрямом(ами) з оцінки майна та спеціалізацією(ями) в межах цього(их) напряму(ів);
щодо надання методичних рекомендацій оцінювачу для застосування їх в процесі оцінки і професійної оціночної діяльності в подальшому;
щодо надання на рецензування звітів про оцінку майна, складених таким оцінювачем протягом встановленого рішенням Екзаменаційної комісії періоду часу, для контролю за якістю таких звітів.
Прийняте рішення оформлюється протоколом засідання Екзаменаційної комісії. Невід'ємною частиною протоколу є реєстраційний аркуш засідання Екзаменаційної комісії та бюлетені для голосування (пункт 11 розділу IV Положення №1997).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про розгляд Екзаменаційною комісією питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача розглядається з урахуванням наданих ним письмових пояснень, рецензій на звіт про оцінку, складених рецензентами, що працюють в штаті Фонду держмайна, рецензій експертної ради саморегулівної організації оцінювачів (якщо оцінювач, питання якого винесено на розгляд Екзаменаційної комісії, є членом цієї саморегулівної організації) та за результатами розгляду означеного питання Екзаменаційна комісія безальтернативно зобов'язана прийняти рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за наявності підстав, визначених частиною другою статті 16 Закону №2658-ІІІ. В свою чергу, у разі відсутності підстав для позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача Екзаменаційною комісією за підсумками розгляду винесеного питання щодо його професійної оціночної діяльності можуть прийматися рішення, перелік яких наведено у пункті 10 розділу IV Положення №1997.
Відповідно до пункту 67 НСО №1 рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками:
звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна;
звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки;
звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків;
звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
З матеріалів справи вбачається, що рецензентами, що працюють в штаті Фонду державного майна України у наданих рецензіях зазначено, що звіти класифікуються за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 НСО №1 як такі, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними і не можуть бути використані. Також зазначено, що звіти надійшли не оформленими належним чином (не прошиті, не прошнуровані, не скріплені підписом, чим порушено вимоги пункту 3.1 Положення № 1585/1.
В свою чергу, за зверненням Фонду держмайна ВГО «УТО» підготовлено рецензії:
- рецензія від 12.12.2016 №101-ЕР на звіт про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ «Регіональна Енергетична Компанія 1» від 25.02.2011 №414, що належить ПАТ «УПБ»;
- рецензія від 12.12.2016 №102-ЕР на звіт про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ «Енергопостач 2010» від 05.01.2012 №602, що належить ПАТ «УПБ»;
- рецензія від 12.12.2016 №103-ЕР на звіт про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ «Кристал-Інвест» від 18.11.2010 №337, що належить ПАТ «УПБ».
Експерти ВГО «УТО» дійшли однакових висновків у рецензіях щодо усіх трьох звітів про оцінки:
- висновок про можливість виконання виконавцем робіт незалежної оцінки: оцінювач ОСОБА_1 в складі ТОВ «Бейкер тіллі Україна ЕК» мав право здійснювати оцінку майнових прав;
- висновок щодо обґрунтованості вибору виду вартості та її відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна: обраний в звітах вид вартості ринкова вартість належним чином обґрунтований та відповідає вимогам нормативно-правових актів;
- висновок щодо зібраних виконавцем вихідних даних та іншої інформації (їх повнота, достатність для проведення оцінки майна та розкриття у звіті): зібраних вихідних даних достатньо для проведення оцінки, але надана посадовими особами замовника оцінювачу вихідна інформація є недостовірною. Саме використання під час оцінки недостовірної або свідомо спотвореної вихідної інформації призвело до надання необ'єктивного висновку про вартість майна;
- висновок щодо відповідності і правильності застосування під час проведення оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень: використані методичні підходи та процедури у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Виходячи з того, що пункт 67 НСО №1 не містить вимог або рекомендацій щодо класифікації звіту за наведеними у даній рецензії ознаками, Експертна рада класифікувала звіти як такі, що в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, але висновок про вартість майна є не об'єктивним і не може бути використаний. Неможливість використання звітів оцінки є наслідком використання виконавцем недостовірної або свідомо спотвореної посадовими особами замовника оцінки вихідних даних.
Судом встановлено, що питання професійної оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_1 розглядалось на засіданні Екзаменаційної комісії 27.01.2017, результати якої оформлені протоколом №92.
У протоколі зафіксовано, що до Фонду надійшов лист Дніпровського управління ГУ Нацполіції у м. Києві від 28.09.2016 №1287СВ/125/20-2016 щодо забезпечення рецензування звітів про оцінку станом на 17.12.2017, виконаних ТОВ «Бейкер Тіллі Україна ЕК» (оцінювач - ОСОБА_1 ). Рецензентом, що працює у штаті Фонду, забезпечено рецензування означених звітів, за результатами рецензування яких встановлено, що вони класифікуються за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 НСО №1 як такі, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та (або) непрофесійними і не можуть бути використані. Згідно з даними Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності оцінювач ОСОБА_1 є членом ГО «ВТО «УТО», тому листом Фонду від 28.11.2016 означені звіти були направлені на рецензування до ГО «ВТО «УТО». За результатами такого рецензування встановлено, що звіти класифікуються як такі, що в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, але висновки про вартість майна є необ'єктивними і не можуть бути використані. Позивача було запрошено на засідання Екзаменаційної комісії для надання пояснень із зазначеного питання, а також запропоновано заздалегідь надати письмові пояснення. ОСОБА_1 було надано письмові пояснення та на засіданні Екзаменаційної комісії надано відповіді на запитання членів Екзаменаційної комісії.
За результатами винесеного на голосування рішення про позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13.03.2004 рішення не прийнято («за» - 9 голосів, «проти» - 16 голосів).
Тобто, навіть за умови надходження до Фонду держмайна звернення заінтересованих осіб (заявників), яке могло б бути кваліфіковане як таке, що слугувало підставою для розгляду питань, пов'язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням) ОСОБА_1 , на засіданні Екзаменаційної комісії, на переконання суду, мав би бути розглянутий увесь пакет документів (у тому числі рецензії ГО «ВТО «УТО»), надана їм оцінка та зроблені відповідні висновки. Проте, означені дії у протоколі №92 від 27.01.2017 не відображені, що унеможливлює встановлення обставин дослідження чи недослідження таких рецензій, а також підстав, за яких членами Екзаменаційної комісії не було прийнято рішення про позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13.03.2004.
З огляду на ці обставини, суд акцентує увагу на незаконності та протиправності дій відповідача 2 при винесенні оскаржуваного рішення, з огляду на надання Екзаменаційною комісією переваги висновкам рецензій рецензентів, що працюють в штаті Фонду державного майна України, в супротив наявності протилежних висновків в рецензіях ГО «ВТО «УТО».
При цьому, судом не надається оцінка наявним в матеріалах справи копіям рецензій на звіти про оцінку права вимоги зобов'язання внаслідок здійснення кредитних операцій, проведених ГО «ВТО «УТО» з огляду на відсутність доказів їх дослідження відповідачами та прийняття до уваги при винесенні спірних рішень.
Крім того, суд наголошує на законодавчо визначеному безальтернативному обов'язку прийняття Екзаменаційною комісією рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за наявності підстав, визначених частиною другою статті 16 Закону №2658-ІІІ. Проте, з протоколу №92 не вбачається встановлення членами Екзаменаційної комісії підстав, визначених частиною другою статті 16 Закону №2658-ІІІ.
В свою чергу, за відсутності підстав, визначених частиною другою статті 16 Закону №2658-ІІІ, відповідачу 2 надано право прийняти рішення, перелік яких наведено у пункті 10 розділу IV Положення №1997, що, на переконання суду, не покладає обов'язку на Екзаменаційну комісію у випадку неприйняття рішення про позбавлення (анулювання) позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) виносити питання щодо професійної діяльності позивача на повторне голосування на черговому засіданні.
При цьому, судом відхиляються посилання відповідача 2 у протоколі №93 як на підставу для повторного розгляду питання щодо професійної діяльності позивача, пункту 9 розділу IV Положення №1997, оскільки означеною нормою не передбачено повторного розгляду питання щодо професійної діяльності оцінювача у зв'язку з не ухваленням жодного рішення на попередньому засіданні Екзаменаційної комісії.
Водночас, судом відхиляються доводи позивача на втрату чинності положеннями Закону №2658-ІІІ та Положень №1997 та №1585/1 щодо повноважень Наглядової ради з питань оціночної діяльності, оскільки відповідач 1 в межах спірних відносин означеними положеннями не керувався.
Судом також відхиляються доводи позивача щодо неналежного повідомлення його про дату повторного засідання Екзаменаційної комісії, відсутності у підписантів листа, яким позивача було повідомлено про наступне засідання Екзаменаційної комісії з огляду на відсутність у відповідача 2 правових підстав для проведення повторного розгляду питання щодо професійної діяльності позивача. Суд зауважує, що висновки за результатами дослідження означених обставин не вплинуть на результати розгляду справи.
Доводи позивача щодо відсутності у бюлетенях для голосування такого варіанту рішення як застосування до оцінювача заходів впливу спростовується наявними в матеріалах справи копіями бюлетенів для голосування на засіданні Екзаменаційної комісії, які є невід'ємними додатками до протоколу №92, в яких проектом рішення №5 у пункті 1.6 « ОСОБА_1 » зазначено: відсутні підстави для застосування до оцінювача засобів впливу на професійну оціночну діяльність, які визначені абзацами першим та четвертим пункту 10 розділу IV Положення №1997.
Судом також не приймаються до уваги доводи позивача щодо неправомочності засідання Екзаменаційної комісії, результати якого оформлені протоколом №93 від 28.02.2017 з огляду на таке.
В силу вимог наказу Фонду держмайна від 11.03.2011 №343 «Про затвердження складу Екзаменаційної комісії» Екзаменаційна комісія складається з 32 членів комісії та голови комісії, який також приймає участь у голосуванні.
Відповідно до пункту 8 розділу IV Положення №1197 засідання Екзаменаційної комісії вважається правомочним, якщо у ньому беруть участь більше половини загальної кількості її членів. Голосування за рішення з питань порядку денного, у тому числі про затвердження порядку денного, відбувається за принципом «за» і «проти».
Оскільки голова комісії також приймає участь у голосуванні, у суду наявні підстави вважати, що під час визначення правомочності засідання Екзаменаційної комісії враховується загальна кількість її членів з урахуванням голови комісії.
Таким чином, виходячи з реєстраційного листа засідання Екзаменаційної комісії 28.02.2017, засідання вважається правомочним, оскільки загальна кількість членів комісії склала 17 осіб, серед яких, зокрема, голова комісії.
Водночас, суд зазначає, що означені обставини не впливають на результати розгляду справи з огляду на відсутність у відповідача 2 правових підстав для повторного розгляду питання щодо професійної діяльності позивача.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача 1 включити інформацію про оцінювача ОСОБА_1 до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, та забезпечити інформування громадськості щодо скасування рішення Екзаменаційної комісії №93 від 28.02.2017 та наказу Фонду держмайна № 412 від 15.03.2017, шляхом опублікування відомостей в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію та додатку до нього - газеті «Відомості приватизації» та на веб-сайті Фонду в Інтернеті, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 14, 15 розділу IV Положення №1997 кваліфікаційне свідоцтво (кваліфікаційний документ) оцінювача вважається анульованим з дати видання наказу Фонду державного майна України на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.
У разі позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) Фонд державного майна України вносить відповідні зміни до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності.
Правові засади та організаційні процедури збирання, накопичення, обробки та отримання інформації з Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності (далі - Державний реєстр), встановлює вимоги і порядок включення (виключення) інформації про оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності до (з) Державного реєстру визначає Порядок ведення Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, затверджений наказом Фонду державного майна України 10.06.2013 № 796, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 червня 2013 р. за № 937/23469 (далі по тексту також - Порядок № 796).
Відповідно до пункту 1.5 Порядку №796 суб'єктами Державного реєстру є: Фонд; оцінювачі; суб'єкти оціночної діяльності; адміністратор Державного реєстру; користувачі інформацією Державного реєстру.
Згідно пунктів 1.6 - 1.9 Порядку №796 державний реєстр є автоматизованою системою збирання, накопичення та обробки інформації даних, яка подається в порядку, встановленому законодавством.
Адміністратором Державного реєстру є відповідний структурний підрозділ Фонду з питань інформаційних технологій та моніторингу (далі - Адміністратор).
Накопичення, зберігання і захист даних Державного реєстру та контроль за доступом до них здійснюються Адміністратором.
Розпорядником Державного реєстру є відповідний структурний підрозділ Фонду з питань оціночної діяльності (далі - Розпорядник).
Аналіз та контроль даних Державного реєстру здійснюються Розпорядником.
Фонд веде Державний реєстр, є власником інформації, яка в ньому міститься, та здійснює розпорядчі повноваження щодо нього.
Розпорядник Державного реєстру виконує такі функції: удосконалює Державний реєстр; визначає організаційні та методологічні засади ведення Державного Реєстру; організовує створення системи збирання та накопичення інформації, що надається оцінювачами та суб'єктами оціночної діяльності; контролює подання оцінювачами та суб'єктами оціночної діяльності інформації до Державного реєстру; використовує інформацію Державного реєстру для виконання повноважень Фонду з метою державного регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, визначених чинним законодавством; узагальнює інформацію з Державного реєстру щодо діяльності оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, готує та оприлюднює відповідну інформацію; здійснює інші повноваження, необхідні для забезпечення функціонування Державного реєстру та отримання достовірної інформації з нього.
Адміністратор Державного реєстру виконує такі функції: забезпечує технічне функціонування автоматизованої комп'ютерної системи Державного реєстру, збереження даних і їх захист від несанкціонованого доступу та руйнування; забезпечує технічне оформлення інформації, що надається Фондом з Державного реєстру, та відповідність цієї інформації змісту Державного реєстру; забезпечує доступ користувачів Державного реєстру до інформації, що міститься в Державному реєстрі, відповідно до вимог законодавства; здійснює інші повноваження, необхідні для функціонування Державного реєстру та отримання достовірної інформації з нього.
Відповідно до пункту 3.2 Порядку №796 унесення інформації про оцінювача та суб'єкта оціночної діяльності до Державного реєстру здійснюється після її отримання та відповідної перевірки. Фонд визначає перелік посадових осіб Фонду, які здійснюють перевірку інформації, що вноситься до Державного реєстру.
Розділом V Порядку №796 визначено порядок включення інформації про оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності до Державного реєстру. Разом з тим, положеннями Порядку №796 не визначено порядок включення інформації про оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності до Державного реєстру на підставі рішення суду.
Відповідно інформації, розміщеної на сайті Фонду держмайна за посиланням https://www.spfu.gov.ua/ua/content/civil-access-data--Derzhavnij-reestr-ocinuvachiv-ta-sub-ektiv-ocinochnoi-diyalnosti.html, у Реєстрі оцінювачів станом на момент винесення рішення у цій справі відсутня інформація щодо оцінювача ОСОБА_1 .
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За наведених обставин, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, оскільки судом встановлено протиправне винесення відповідачами рішень про позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та про виключення інформації щодо позивача з Державного реєстру оцінювачів, суд дійшов висновку, що належним способом захисту є зобов'язання відповідача 1 включити інформацію про оцінювача ОСОБА_1 на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13.03.2004 Фондом та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)» до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача 1 забезпечити інформування громадськості щодо скасування рішення Екзаменаційної комісії №93 від 28.02.2017 та наказу Фонду держмайна № 412 від 15.03.2017, шляхом опублікування відомостей в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію та додатку до нього - газеті «Відомості приватизації» та на веб-сайті Фонду в Інтернеті, як таких, що не призведуть до поновлення порушених прав та інтересів позивача, а також враховуючи відсутність законодавчо встановленої процедури поновлення інформації про оцінювача в Державному реєстрі оцінювачів на підставі судового рішення.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1280,00 грн, що підтверджується квитанціями від 21.03.2017 №№ 12F96E1F2B та 12FА421F33.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1280,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень - Фонду держмайна та Екзаменаційної комісії солідарно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Екзаменаційної комісії від 28.02.2017, оформлене протоколом №93 в частині позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13.03.2004 Фондом та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)».
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 15.03.2017 №412 про виключення інформації про оцінювача з Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності.
4. Зобов'язати Фонд державного майна України включити інформацію про оцінювача ОСОБА_1 на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13.03.2004 Фондом та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)» до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1280,00 грн (одна тисяча двісті вісімдесят грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень - Фонду державного майна України (ідентифікаційний код 00032945, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9) та Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України (ідентифікаційний код відсутній; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9) солідарно.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.