07 лютого 2025 року № 320/6034/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 в адміністративній справі № 320/6034/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також - заявник, ОСОБА_1 ) з заявою про перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 в адміністративній справі № 320/6034/19 за нововиявленими обставинами (далі також - заява), в якій просить переглянути вказане судове рішення та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 по справі №320/6034/19.
Нововиявленою обставиною, яка є істотною для справи, на думку заявника, є прийняття апеляційним судом рішення по справі № 320/3646/19 від 22.12.2020 щодо протиправності вимог про сплату боргу (недоїмки) за період ІІ, III квартали 2018 року, що включала вимога про сплату боргу від 03.01.2019, яка була предметом дослідження у справі № 320/6034/19, за результатом розгляду якої у задоволенні позову було відмовлено.
Також заявник зазначив, що оскільки податкові вимоги від 03.01.2019 та від 11.05.2019 включають один і той же період (ІІ, ІІІ квартал 2018 року), то судове рішення від 31.03.2020 по справі № 320/6034/19 (позов незадоволено) та судове рішення від 13.04.2020 по справі №320/3646/19 (позов задоволено) є суперечливими. Крім того, при винесенні рішення від 31.03.2020 по справі № 320/6034/19 (позов незадоволено) суд першої інстанції не взяв до уваги, що боржником сплачено штрафні санкції, які містяться у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 відкрито провадження про перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 в адміністративній справі № 320/6034/19 за нововиявленими обставинами та визначено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник ГУ ДПС у Київській області проти задоволення заяви заперечив зазначивши, що не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Одночасно вказав, що виявлені обставини мають бути не просто новими, вони повинні мати таке значення, що якби докази щодо цих обставин були досліджені судом, який розглядав справу по суті, то суд, вірогідно, виніс би інше рішення. Тобто, очевидність помилковості прийнятого рішення має бути достатньо високою. Таким чином, для можливості перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначальним фактором є новизна та невідомість юридичного факту на момент розгляду справи та реальний вплив таких обставин на наслідки вирішення спору. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, не дослідження доказів чи відхилення доводів сторони) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Позивач подав письмову відповідь на відзив ГУ ДПС у Київській області та наголосив, що наведені у відзиві доводи не спростовуюсь обґрунтувань, викладених у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленим обставинами. Окрім того, з посиланням на частину четверту статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вказав, що якби докази щодо обставин, встановлених у судових рішеннях по справам №№ 320/1108/19, 320/3646/19, 320/5645/19, були досліджені у даній справі, то суд, вірогідно, виніс би інше рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, судом встановлено таке.
ГУ ДФС у Київській області від 03.01.2019 № Ф-291749-50/72 ОСОБА_1 виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 5122,57 грн (3588,31 грн - недоїмка; 1346,76 грн - штрафи; 187,50 грн - пеня).
Не погоджуючись з такою вимогою, ОСОБА_1 23.01.2019 звернувся до ДФС України зі скаргою, мотивуючи її невірно визначеною сумою грошового зобов'язання. За результатами розгляду скарги, рішенням від 26.02.2019 № 9321 (6)99-99-11-05-02225 ДФС України, скаргу залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу - без змін.
Не погоджуючись з таким рішенням ДФС України, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №320/1108/19, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено, рішення ДФС України від 26.02.2019 №9321(6) 99-99-11-05-0225 визнано протиправним та скасовано. Підставою для скасування спірного рішення ДФС України стало пропущення строків розгляду скарги, а не неправомірність дослідженої по суті в ході судового розгляду справи нарахованої недоїмки у спірній вимозі.
У зв'язку з наведеними обставинами, ОСОБА_1 повторно звернувся до ДФС України щодо скасування вимоги ГУ ДФС у Київській області № ф-291749-50/72 від 03.01.2019 про сплату недоїмки.
Рішенням ДФС України від 23.10.2019 № 6774/6/99-00-08-06-01 ОСОБА_1 повторно було відмовлено у задоволенні його заяви, що стало підставою для звернення до суду з позовом про оскарження вимоги від 03.01.2019 № Ф-291749-50/72.
Позовну заяву про оскарження вимоги від 03.01.2019 № Ф-291749-50/72 ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що оскільки Київським окружним адміністративним судом у справі №320/1108/19 визнано протиправним та скасовано рішення ДФС України, яке стосується вимоги ГУ ДФС у Київській області № Ф-291749-50/72 від 03.01.2019, то й вимога є протиправною і підлягає скасуванню.
Будь-яких інших аргументів та доказів на обґрунтування протиправності спірної вимоги від 03.01.2019 № Ф-291749-50/72 по суті нарахованої недоїмки, штрафу, пені (як то, невірність визначених сум; часткова оплата та/або скасування в судовому порядку тощо), ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначив/доказів не надавав.
Відповідно, судом при розгляді справи №320/6034/19 досліджувалися обставини, встановлені судовим рішення у справі 320/1108/19 та обставини повторного звернення ОСОБА_1 до ДФС України щодо скасування вимоги ГУ ДФС у Київській області № ф-291749-50/72 від 03.01.2019 про сплату недоїмки.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020, у справі №320/6034/19 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019 №Ф-291749-50/72 на суму 5122,57 грн, - у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судом під час розгляду справи №320/6034/19 встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що в період з 02.03.2010 по 31.12.2018 позивач припиняв чи зупиняв адвокатську діяльність та/або був найманим працівником, за якого єдиний соціальний внесок сплачував його роботодавець. Тож позивач не був позбавлений обов'язку щодо нарахування і сплати єдиного соціального внеску за зайняття адвокатською діяльністю, зокрема у розмірах страхових внесків за кожен звітний період.
Також у ході розгляду справи №320/6034/19 встановлено, що згідно з даними інтегрованої картки платника з єдиного соціального внеску судом встановлено, що станом на 31.12.2018 заборгованість позивача складала - 5122,57 грн (1131,13 грн - ІІ квартал 2018 року; 2457,18 грн - ІІІ квартал 2018 року; 1534,26 грн - рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату від 29.11.2018).
Одночасно суд констатував, що не бере до уваги посилання позивача, як на підставу для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-291749-50/72 від 03.01.2019, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №320/1108/19, у зв'язку з тим, що підставою для його скасування, і відповідно задоволення позову, було порушення ДФС України при розгляді скарги позивача 20-денного строку розгляду скарги, встановленого Податковим кодексом України, натомість правомірність винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-291749-50/72 від 03.01.2019 судом не досліджувалась.
Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 07.07.2020 у справі 320/6034/19 додатково зазначив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №320/1108/19 не має жодного приюдиційного значення, оскільки правомірність винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-291749-50/72 від 03.01.2019 та фактичну наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску судом в межах вказаного провадження не досліджувались.
У заяві про перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 в адміністративній справі № 320/6034/19 за нововиявленими обставинами, заявник стверджує, що таке рішення має бути переглянуте, оскільки судовим рішенням по справі №320/3646/19 від 22.12.2020 встановлено протиправність податкових вимог від 03.01.2019 та від 11.05.2019, які включають один і той же період (ІІ, ІІІ квартал 2018 року), що вказує на суперечливість вказаних судових рішень, що є недопустимим.
Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020, в адміністративній справі № 320/3646/19 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним рішення ДФС України від 26.06.2019 № 29172/6/99-99-11-05-02-25 та скасування вимоги ГУ ДФС у Київській області від 11.05.2019 № Ф-291749-50/4229 про сплату боргу, - позовні вимоги задоволено.
Судом констатовано, що податковим органом невірно розраховано розмір недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак оскаржувана вимога про сплату боргу підлягає скасуванню. Позивачем єдиний внесок за 2017 рік у розмірі 3322,00 грн сплачено, що підтверджується квитанціями від 02.05.2018 № 35, від 03.05.2018 № 14 та від 22.06.2018 № 88. Як слідує з позовної заяви, позивач самостійно визначав та сплачував у 2018 році єдиний внесок за місяць у мінімальному розмірі - 819,06 грн (3723 грн х 22%), то за квартал 2018 року визначив суму у розмірі 2 457,18 грн (819,06 грн х 3).
Вважаючи наведені обставини істотними, заявник звернувся до суду з даною заявою.
Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
При цьому, «істотність» обставини означає, що, якби суд міг урахувати її при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення справи.
Ознаку «не були і не могли бути відомі особи» слід розглядати, як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. У разі, якщо вона все ж таки могла знати про певну обставину, то у суду відсутні підстави для перегляду судового рішення за пунктом 1 частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються, зокрема, нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
Таким чином, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують обставини, які було покладено в основу рішення, яке підлягає перегляду. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Не можуть бути визнані нововиявленими нові обставини, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, а також обставини, які могли бути встановлені у ході судового розгляду справи.
Одночасно суд враховує, що надаючи тлумачення наведеним нормам, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2022 по справі №9901/400/20 висловила таку правову позицію.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.
Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам адміністративного процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
З урахуванням наведеного перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов'язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
З наявних у справі доказів суд констатує, що при прийнятті рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 в адміністративній справі № 320/6034/19, суд розглядав справу в межах заявлених позовних вимог, які ґрунтувалися виключено на обставинах, встановлених судовим рішенням у справі № 320/1108/19.
Разом з тим, вказане рішення не мало при розгляді справи № 320/6034/19 приюдиційного значення, оскільки правомірність винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-291749-50/72 від 03.01.2019 та фактичну наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску судом в межах вказаного провадження не досліджувались.
Натомість, позивач не надавав суду під час розгляду справи № 320/6034/19 докази та не наводив доводів щодо неправомірності нарахування йому заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, сформованої у вимозі №Ф-291749-50/72 від 03.01.2019 на підставі даних інтегрованої картки платника податків.
З огляду на зазначене суд зазначає, що неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі, неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи, не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.
Виходячи з вищенаведеного у взаємозв'язку з наявними у справі доказами суд вважає, що обставини нарахування ОСОБА_1 (недоїмки) зі сплати єдиного внеску вимогою №Ф-291749-50/72 від 03.01.2019 були йому відомі на момент розгляду та вирішення справи №320/6034/19.
У свою чергу судом встановлено, що предметом дослідження та оцінки у справі №320/3646/19 було безпосередньо правомірність нарахування боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску за вимогою ГУ ДФС у Київській області від 11.05.2019 №Ф-291749-50/4229.
Таким чином суд доходить висновку, що встановлені судовим рішенням у справі №320/3646/19 обставини не є нововиявленими обставинами по відношенню до даної справи у розумінні статі 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також суд зазначає, що вказані заявником обставини як нововиявлені, не є фактичними даними, що спростовують обставини, які було покладено в основу судового рішення у справі № 320/6034/19 та не можуть бути підставою для перегляду такого судового рішення за нововиявленими обставинами.
На підставі викладеного та керуючись 361, 366-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 в адміністративній справі №320/6034/19 за нововиявленими обставинами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Василенко Г.Ю.