про залишення позовної заяви без руху
31 січня 2025 року справа № 320/58578/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання протиправними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України", в якому просить суд:
- ухвалити призначення судово-медичної експертизи для встановлення достовірності висновків Центральній медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" за статтями 76(в), 77(в), 78(в), 31(в), гр. ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС №285, від 03.04.2017, якими передбачена легка ступінь поранення та визначення дійсного стану здоров'я та ступеня придатності для виконання військового обов'язку із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях;
- визнати допущені з боку Центральній медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" порушення процедури проведення медичного огляду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проведення медичного огляду не в повному обсязі, з визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придатним до військової служби прийнятим передчасно, без дотримання вимог Порядку №402;
- скасувати Постанову, оформлену Довідкою від 28.10.2024 №196/НГ Центральній медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придатним до служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони;
- зобов'язати Центральній медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр міністерства внутрішніх справ України" направити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на повторний медичний огляд до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України у відповідності до Положення №402 з урахуванням висновків судово-медичної експертизи.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Суд звертає увагу позивача на те, що дії суб'єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та діями відповідача із винесення оскаржуваного рішення позивач зобов'язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд ухвалити призначення судово-медичної експертизи для встановлення достовірності висновків Центральній медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" за статтями 76(в), 77(в), 78(в), 31(в), гр. ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС №285, від 03.04.2017, якими передбачена легка ступінь поранення та визначення дійсного стану здоров'я та ступеня придатності для виконання військового обов'язку із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях; визнати допущені з боку Центральній медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" порушення процедури проведення медичного огляду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проведення медичного огляду не в повному обсязі, з визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придатним до військової служби прийнятим передчасно, без дотримання вимог Порядку №402; скасувати Постанову, оформлену Довідкою від 28.10.2024 №196/НГ Центральній медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придатним до служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони; зобов'язати Центральній медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Головний медичний клінічний центр міністерства внутрішніх справ України" направити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на повторний медичний огляд до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України у відповідності до Положення №402 з урахуванням висновків судово-медичної експертизи.
Заявлені позовні вимоги у зазначеному вигляді не відповідають положенням частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
В порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу слід подати уточнений адміністративний позов, в якому прохальну частину позовних вимог викласти відповідно до положень частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем у порушення вимог вказаної норми додатки (в електронному вигляді) іменуються без зазначення конкретних найменувань документів, які подаються.
У зв'язку з цим, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву, разом із доказами направлення до електронного кабінету відповідача, в якій зазначити конкретний перелік документів та інших доказів, що додаються до позову, із зазначенням конкретних найменувань документів.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву, в якій прохальну частину позовних вимог викласти відповідно до положень частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначити конкретний перелік документів та інших доказів, що додаються до позову, із зазначенням конкретних найменувань документів.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.