07 лютого 2025 рокуСправа № 280/901/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я. розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8, ЄДРПОУ 39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови, -
06.02.2025 до подання позовної заяви до суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява вх. № 5620 про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити дію Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 091729 від 14.01.2025 року, винесеної Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.; заборонити Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо звернення до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 091729 від 14.01.2025 року, винесеної Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
В обґрунтування заяви вказує, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем/заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення даного позову. Водночас, такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом. Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись із заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі. Отже, вимоги клопотання про забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам та обставинам справи. З огляду на таке, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заява про забезпечення позову обгрунтована загалом незгодою позивача із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 091729 від 14.01.2025 року.
Однак, наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення (постанови), як підстави для забезпечення позову, на яку покликається позивач, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.
У заяві про забезпечення позову позивач не наводить очевидних ознак протиправності оскаржуваного розпорядження. Доводи, пов'язані з обґрунтуванням підстав позовної заяви підлягають дослідженню в загальному порядку.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту.
Слід також зазначити, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 640/6315/19, від 27 квітня 2021 року у справі № 420/6907/20, від 13 травня 2021 року у справі № 420/2719/20, від 23 вересня 2021 року у справі № 420/11076/20, від 01 червня 2022 року у справі № 580/5656/21, від 21 березня 2023 року у справі № 460/9602/20, від 07 червня 2023 року у справі № ЗД/380/2/23.
В даному випадку позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування наявності обставин, які б свідчили про існування очевидної небезпеки для праву позивача. Твердження позивача ґрунтуються наразі на припущеннях, ймовірності виникнення негативних наслідків.
Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №280/901/25- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя Л.Я. Максименко