Справа № 127/3859/25
Провадження № 3/127/833/25
"07" лютого 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності притягувався,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 01.02.2025 о 19 год. 40 хв. по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме, ображав словесно, погрожував, наніс удар рукою в область тулуба, чим могла бути заподіяна шкода здоров'ю потерпілої.
ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та зазначив, що свою вину визнає, просить суворо не карати.
Враховуючи викладене, а також строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість здійснення судового розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 01.02.2025 серії ВАД № 154958, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , згідно з якими вона повідомляла про обставини вчиненого правопорушення, копією постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та іншими матеріалами справи.
Враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставиною, що пом'якшує відповідальність, суд визнає визнання вини, обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено, вважаю за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 173-2, 268, 283, 284, 285 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя