Справа № 127/1359/25
Провадження № 3/127/280/25
"07" лютого 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 173 КУпАП,
ОСОБА_1 02.01.2025 о 20 год. 25 хв., перебуваючи у громадському місці за адресою: вул. Академіка Янгеля 24 у м. Вінниці, висловлювався словами нецензурної лайки в бік громадян та працівників поліції, на зауваження не реагував та відповідав агресивно із зухвалістю, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно повідомлявся про місце і час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Враховуючи викладене, а також строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість здійснення судового розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що, винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 152779 від 03.01.2025, письмовими поясненнями свідків, згідно з якими вони повідомляли про обставини вчиненого правопорушення та іншими матеріалами справи.
Суд зазначає, що ст. 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 23, 33 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При розгляді даної справи, відповідно до положень ст. 34 КУпАП, обставин, що пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Обставин, що відповідно до положень ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При цьому суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 173, 268, 283, 284, 285 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя