07 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/17761/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області у строк 30 днів з дати ухвали суду подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 по адміністративній справі № 620/17761/23, у тому числі провести розрахунок на доплату пенсії ОСОБА_1 за період з липня 2021 по лютий 2023; за наслідками розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 по адміністративній справі № 620/17761/23, або в разі неподання такого звіту постановити ухвалу, накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Свою заяву мотивує тим, що відповідачем не проведено розрахунок на доплату пенсії за період з липня 2021 по лютий 2023 року.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.07.2021 з обмеженням її максимального розміру; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.07.2021 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 10.07.2024 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення було задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у строк до 09.08.2024 подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 у справі № 620/17761/23, в тому числі докази розрахунку донарахування пенсії позивачу з липня 2022 року.
На адресу суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення, в якому вказано, що 22.02.2024 було виконано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 у справі № 620/17761/23, розмір пенсії з 01.07.2021 склав 20008,26 грн, з 01.07.2022 - 20270,00 грн з 01.12.2022 - 20930,00 грн з 01.03.2023 - 25855,58 грн. Різниця пенсії за період з 01.07.2021 по 30.06.2022 складає 10184,92 грн.
При первинному виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 у справі №620/17761/23 судом було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром на дату 01.07.2021. Вказує, що з 01.07.2022 борг на виконання вищевказаного рішення відсутній, оскільки на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 620/6886/23 позивачу пенсія була нарахована в максимальному розмірі - 20270,00 грн.
Зазначає, що 20.03.2024 ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії без обмеження з 01.01.2021 на виконання окремої ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 620/7566/23. Розмір пенсії на виконання вищевказаної окремої ухвали з 01.01.2021 склав 17982,76 грн, з 01.07.2021 - 20008,26 грн, з 01.12.2021 - 20032,26 грн, з 01.01.2022 - 21645,70 грн, з 01.03.2022 - 24307,88 грн, з 01.07.2022 - 24335,78 грн, з 01.12.2022 - 24355,58 грн, з 01.03.2023 - 25855,58 грн. Різниця в пенсії за період з 01.12.2021 по 28.02.2023 складає 51103,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 провести донарахування з 01.07.2022 відсутні підстави, оскільки на виконання окремої ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 620/7566/23 розмір пенсії без обмеження склав 24335,78 грн.
Позивачем було подано заперечення на звіт, в яких вказав, що залишається невиконаним питання зняття обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Вказує, що з 01.04.2024 його пенсія обмежується максимальним розміром.
Так, судом встановлено, що згідно розрахунків пенсії позивача, датованих березнем 2024 року станом на 01.01.2021, на 01.07.2021, на 01.12.2021, на 01.01.2022, на 01.03.2022, на 01.07.2022, на 01.12.2022, на 01.03.2023 пенсія нарахована без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
При цьому, суд приймає до уваги надані відповідачем розрахунки на доплату за період з 01.07.2021 по 30.06.2022 в розмірі 10184,92 грн та за період з 01.12.2021 по 28.02.2023 в розмірі 51103,00 грн.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Так, поданий відповідачем звіт, надані суду документи свідчать про виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 у справі № 620/17761/23 щодо здійснення перерахунку та виплатити ОСОБА_1 пенсії з 01.07.2021 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
На момент розгляду вказаної заяви, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
Разом з тим, суд зазначає, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі № 620/84/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121162358) адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням збільшення згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» (в редакції станом на 16.02.2022) у розмірі 25% від основного розміру пенсії із урахуванням сум індексації пенсії за 2022, 2023 роки; зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням збільшення пенсії відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум індексації (підвищення) пенсії з 01.03.2023 згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Також рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі № 620/6321/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120237282) позов ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.04.2024 пенсії з обмеженням максимальним розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2024 без обмеження максимальним розміром, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Тобто, з 01.03.2023 рішенням у справі № 620/84/24 було захищено права позивача на перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням збільшення пенсії відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум індексації (підвищення) пенсії з 01.03.2023 згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та від 24.02.2023 № 168 без обмеження максимальним розміром.
При цьому, суд зазначає, що предметом спору у справі № 620/17761/23 не був перерахунок та виплата пенсії ОСОБА_1 з урахуванням збільшення пенсії відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум індексації (підвищення) пенсії за 2022 та 2023 роки.
За таких обставин, суд вважає, що перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023 стосується нових спірних правовідносин, а саме виплати пенсії з урахуванням збільшення пенсії у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум індексації (підвищення) пенсії за 2022 та 2023 роки без обмеження максимальним розміром, та не може бути предметом судового контролю у справі № 620/17761/23.
Щодо накладення штрафу, то суд зазначає наступне.
Згідно висновків Верховного Суду, сформульованих у межах справи № 361/2109/17, за своєю правовою природою накладення судом штрафу за не виконання рішення суду є заходом процесуального примусу, передбаченого статтею 144 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов'язків, зокрема, в частині накладеного судом обов'язку щодо подання звіту про виконання рішення суду, що обумовлено обов'язковістю виконання судового рішення як важливої складової права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що якщо під час судового розгляду питання про накладення штрафу буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, то саме лише невиконання судового рішення не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу. Тобто, обов'язковою умовою для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу є встановлення для такого суб'єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк або не вчинення дій, спрямованих на виконання рішення.
При цьому, під час розгляду звіту про виконання рішення суду, суд зобов'язаний надавати правову оцінку кожному доводу суб'єкта владних повноважень стосовно підстав невиконання судового рішення, та у разі відсутності доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій суб'єкта владних повноважень, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати свій обов'язок стосовно виконання судового рішення в найкоротші строки, застосовувати відповідний штраф.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.02.2022 (справа № 420/177/20), переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв'язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.10.2018 у справі № 704/1547/17 та від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
За таких обставин, зважаючи на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 у справі № 620/17761/23, а також надано до суду актуальні докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для накладення на керівника пенсійного органу штрафу та вважає за необхідне прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 у справі № 620/17761/23.
Керуючись статтями 241-242, 248, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07.02.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА