про забезпечення позову
06 лютого 2025 року Справа № 580/1084/25
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісії з розгляду питань про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, зобов'язання вчинити дії,
31.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання військовозобов?язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 13.01.2025 №1, яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов"язати комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення з урахування висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення.
05.02.2025 вх. 5582/25 представник позивача надала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить: заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вчиняти дії, спрямовані на мобілізацію та призов на військову службу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Заява обґрунтована тим, що 23.12.2024 заявник звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі комісії із заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 3 ч. 1, ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", проте у відповідь на зазначену зачву отримав повідомлення від 15.01.2025 №4/3250 про те, що комісією відмовлено згідно з протоколом від 13.01.2025 №1 по причині: «відсутні підстави згідно п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (є батьком 1-ї дитини)». У заяві представник позивача стверджує, що 04.02.2025 о 12:00 ОСОБА_1 було вручено повістку на відправку №2/178 з метою призову на військову службу під час мобілізації на 12:15. Представник позивача стверджує, що якщо відповідачем будуть вчинені дії щодо мобілізації позивача на військову службу та позивач зі статусу військовозобов'язаного набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки/бронювання від призову військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведених вище приписів, суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
З огляду на приписи статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень закону, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Так, згідно з поданими матеріалами, позивачем оскаржується рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене протоколом від 13.01.2025 №1, яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
При цьому, позивач посилається на наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв'язку з тим, що на утриманні знаходяться пятеро малолітніх дітей.
Матеріалами справи підтверджується, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки відмовлено у зв'язку з тим, що позивач є батьком 1-ї дитини. Крім того ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав повістку про необхідність з'явитися 04.02.2025 о 12 год 15 хв з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження військової служби.
За встановлених обставин, суд вважає необхідним забезпечити позов, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Так, предметом позову у цій справі є зобов'язання комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч.1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
При цьому, відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов?язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Разом з тим, положеннями статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно з пункту 4 частини 1 статтею 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Відповідно до п.1.1.-1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
З аналізу зазначених норм слідує, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу військовослужбовці, а ВЛК військовозобов'язаних осіб проводиться з метою визначення їх придатності до військової служби з подальшою мобілізацією.
При цьому особа, яка має право на відстрочку, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, суд дійшов висновку, що якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Отже, наявні підстави для забезпечення позову, що передбачено положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову з метою захисту прав та законних інтересів позивача. При цьому вжиті заходи забезпечення є своєчасними, відповідають предмету позову, а також є співрозмірними із заявленими вимогами, необхідними і достатніми для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення, а їх невжиття може унеможливити ефективний захист прав заявника та призвести до заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.
Крім того, суд наголошує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до набрання законної сили рішенням у справі.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими твердження представника позивача щодо наявності реальної загрози спричинення значної шкоди його правам та здійснення ефективного захисту і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, якщо таке рішення буде прийнято на його користь, у разі невжиття зазначених вище заходів забезпечення позову.
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову (з урахуванням змісту повістки №2/178), суд вважає що наявні підстави для забезпечення позову, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби до набрання законної сили рішенням суду у справі №580/1084/25.
Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву адвоката Яроміч Ольги Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби до набрання законної сили рішенням суду у справі №580/1084/25.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копії ухвали надіслати для виконання особам, які беруть участь у справі.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО