про залишення позовної заяви без руху
27 січня 2025 року справа № 580/676/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 06.05.2022 до 12.05.2023, із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в період з 06.05.2022 по 12.05.2023 - з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
На підставі п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції до 19.07.2022) було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до ч.2 ст.233 КЗпП України та викладено її у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Таким чином, у даній правовій ситуації перебіг тримісячного строку звернення до суду, установленого ч.2 ст.233 КЗпП України, має обчислюватись з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тобто з 19.07.2022.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду у справах про стягнення належних працівникові сум, зокрема, й заробітної плати, а саме: встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд зазначає, що позивач просить здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 06.05.2022 по 12.05.2023.
Однак, позивач звільнений зі служби 29.04.2024.
Крім того, лист-відмову щодо перерахунку грошового забезпечення позивач отримав 22.05.2024, про що зазначено у позовній заяві.
Разом з тим, позов поданий в суд засобами поштового зв'язку 16.01.2025, тобто з пропуском встановленого ст.233 КЗпП України (у редакції з 19.07.2022) строку звернення в суд.
Суд зазначає, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові суддівської винагороди, її обрахунок, та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий розрахунок складових.
Отже, з дня отримання виплати, працівник вважається таким, що повинен дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових грошового забезпечення звернулась до роботодавця із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення прав при отриманні відповіді на подану заяву.
Отже, на переконання суду, позивач пропустив строк звернення в суд з цим позовом.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.
Згідно з частинами 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України, вона на підставі ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати їй строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2, 133, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 днів з моменту отримання даної ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ