Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
07 лютого 2025 року № 520/26594/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Салтівського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Салтівського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту - відповідач, Салтівський ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ), в якому просила:
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати Салтівський відділ державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати письмову відповідь про результати розгляду Заяви від 07 червня 2023 року ОСОБА_1 ;
- стягнути з Салтівського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь позивача ОСОБА_1 понесені нею і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 073 грн. 60 коп. та витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 2 560 грн. 00 коп., а всього - 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 07 червня 2023 року засобами поштового зв'язку звернулась до Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ з заявою, в якій просила письмово повідомити про всі виконавчі провадження, які перебувають у провадженні Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ і в яких ОСОБА_1 виступає стягувачем або боржником - з номерами цих виконавчих проваджень та ідентифікаторами доступу до інформації про ці виконавчі провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження.
Однак, станом на момент звернення в суд із цим адміністративним позовом - жодної відповіді від Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ на своє звернення позивачка так і не отримала.
Вказує, що працівники Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ вирішили проігнорувати норми чинного законодавства, у зв'язку з чим вона звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 р. відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 13.08.2024 року закрито провадження у справі № 520/26594/23 за позовом ОСОБА_1 до Салтівського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 по справі № 520/26594/23 скасовано в частині закриття провадження у справі № 520/26594/23 за позовом ОСОБА_1 до Салтівського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо позовної вимоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та в частині повернення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого відповідно до платіжного документу №0.0.3205128956.1 від 18.09.2023р., а саме: в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 по справі № 520/26594/23 залишено без змін.
Справу № 520/26594/23 направлено Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року прийнято адміністративну справу до розгляду в частині визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною.
Представник відповідача, у встановлений судом строк, правом надати відзив не скористався.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 07 червня 2023 року засобами поштового зв'язку позивачка звернулась до Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ з заявою, в якій просила письмово повідомити про всі виконавчі провадження, які перебувають у провадженні Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ і в яких ОСОБА_1 виступає стягувачем або боржником - з номерами цих виконавчих проваджень та ідентифікаторами доступу до інформації про ці виконавчі провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження.
31 січня 2024 року позивачка отримала поштове відправлення від Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ, вкладенням до якого був лист №23830 від 24 січня 2024 року про надання відповіді на заяву від 07.06.2023 року.
Відповідно до позовних вимог, уважаючи бездіяльність відповідача щодо ненадання у встановлені Законом України "Про звернення громадян" строки відповіді на запит звернулася до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян").
Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Вимоги до звернення наведені у статті 5 Закону України "Про звернення громадян", за змістом цієї статті звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Суд зазначає, що чинним законодавством закріплено прямий обов'язок органів державної влади їх керівників у межах своїх повноважень об'єктивно, всебічно і вчасно розглядати заяви (клопотання) та скарги громадян, перевіряти викладені у них факти і надавати на їх належні та обґрунтовані відповіді. Саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов'язку зі сторони адресата, позаяк, окрім своєчасності надання відповіді, не менш істотним є її належне обґрунтування та вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення та на підставі його ґрунтовного і всебічного вивчення)".
За положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
З огляду на вищезазначені положення законодавчих актів убачається, що суб'єкт надання відповіді на скаргу зобов'язаний не лише розглянути у встановлені нормативно-правовими актами строки запити і скарги, а й надати заявнику відповідь за результатами розгляду таких звернень.
Судом встановлено, що запит позивачки про повідомлення її про всі виконавчі провадження, які перебувають у провадженні Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ і в яких ОСОБА_1 виступає стягувачем або боржником - з номерами цих виконавчих проваджень та ідентифікаторами доступу до інформації про ці виконавчі провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження було отримано відповідачем 07.06.2023, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» та не заперечується відповідачем.
Втім відповідь на вказаний запит була надана позивачці листом №23830 від 24 січня 2024 року
Отже, запит представника позивача надійшов до відповідача - 07.06.2023 року, проте відповідь на зазначений запит було надано лише 24.01.2024.
Рішення керівника або заступника керівника Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ, яким би був встановлений необхідний (більш тривалий) термін для розгляду звернення позивача представником відповідача разом не надано.
З огляду на встановлення судом обставин ненадання відповідачем відповіді на звернення позивача в межах строку, встановленого статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», суд приходить до висновку, що в його діях наявна протиправна бездіяльність.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ щодо недотримання встановленого Законом України «Про звернення громадян» місячного строку надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 07.06.2023 року про надання інформації.
Разом з цим щодо позовної вимоги зобов'язати Салтівський відділ державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати письмову відповідь про результати розгляду Заяви від 07 червня 2023 року ОСОБА_1 , суд зазначає, що провадження справі за вказаною вимогою закрито та відсутні підстави для її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Враховуючи, що Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 по справі № 520/26594/23 скасовано в частині закриття провадження у справі № 520/26594/23 за позовом ОСОБА_1 до Салтівського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо позовної вимоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та в частині повернення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого відповідно до платіжного документу №0.0.3205128956.1 від 18.09.2023р., а саме: в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп., суд зазначає, що стягненню на користь позивачки підлягає судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу представником надано копію договору надання правової допомоги від 18.09.2023 року, калькуляції-рахунку, акт приймання-передачі наданих послуг від 18.09.2023 року, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 2560,00 грн. Окрім цього позивачем надано копію платіжної інструкції про сплату 2560,00 грн. адвокату Поліщуку О.Л.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Виокремлення таких послуг як консультація та аналіз документів в окремі категорії від послуги з написання позову є штучним збільшенням кількості наданих послуг та відповідно збільшення вартості правничої допомоги, як і аналіз відзиву на позовну заяву та підготовка і надсилання відповіді на відзив та складання проекту заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що суд вважає несправедливим.
Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв'язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.
Суд вважає обґрунтованим розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у розмірі 2560,00 грн.,
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу у справі №520/26594/23 є 2560 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят гривень), які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Салтівського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Салтівського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Салтівського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо недотримання встановленого Законом України «Про звернення громадян» місячного строку надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 07.06.2023 року про надання інформації.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Салтівського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська 5/6, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 34952461).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2560 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Салтівського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська 5/6, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 34952461).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 07 лютого 2025 року.
Суддя Бадюков Ю.В.