Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
06 лютого 2025 року № 520/17016/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправною вимоги та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: 1) визнати протиправною відмову Головного Управління Державної податкової служби у Харківській області по списанню суми заборгованості (недоїмки) штрафу та пені зі сплати єдиного соціального внеску, нараховані позивачу як фізичній особі-підприємцю та платнику єдиного соціального внеску за період з 01.04.2018 по 25.08.2020; 2) зобов'язати Головне Управління Державної податкової служби у Харківській області списати суму заборгованості (недоїмки) штрафу та пені зі сплати єдиного соціального внеску, нараховані мені як фізичній особі-підприємцю та платнику єдиного соціального внеску за період з 01.04.2018 по 25.08.2020; 3). стягнути суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відмова Головного Управління Державної податкової служби у Харківській області щодо списання суми заборгованості (недоїмки) штрафу та пені зі сплати єдиного соціального внеску, нараховані позивачу як фізичній особі-підприємцю та платнику єдиного соціального внеску за період з 01.04.2018 по 25.08.2020 є протиправною та такою, що порушує його права з огляду на помилковість висновків відповідача. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В. від 02.12.2020 року, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
Також позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції стосовно доводів відповідача.
У зв'язку зі звільненням судді з посади проведено повторний автоматизований перерозподіл справи.
Згідно проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 06.08.2024 року передано в провадження судді Мельникова Р.В.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 13.08.2024 року адміністративну справу за вказаним вище позовом прийнято до розгляду; розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником відповідача через канцелярію суду подано додаткові пояснення у справі, в яких із посиланням на положення пункту 9-15 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464-VI та листа Міністерства Фінансів України від 26.08.2020 № 11220-16-62/26150 зазначено, що за заявою позивача було проведено камеральну перевірку останнього з питань дотримання умов п. 9-15 Закону України № 2464-VI за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 та встановлено недотримання ОСОБА_1 умов п. 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464-VI, а саме - отримано дохід від здійснення підприємницької діяльності у 2017 та 1 кварталі 2018, що підтверджується податковими деклараціями про майновий стан і доходи, а також інформацією про фізичних осіб-підприємців, які відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків отримували доходи за ознакою « 157». Крім того, на час звернення ОСОБА_1 з заявою про списання суми заборгованості, від державного реєстратора до відповідача не надходили відомості про проведення державної реєстрації припинення його підприємницької діяльності, що відбувається внаслідок звернення фізичної особи - підприємця з відповідною заявою до державного реєстратора. Вказані обставини є свідченням законності відмови контролюючого органу, оформленої листом від 25.09.2020 року № 17248/ФОП/20-40-54-05-2.
Ухвалою суду від 06.02.2025 року замінено відповідача Головне управління ДПС у Харківській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495).
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 2005 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець та знаходився на загальній системі оподаткування. З 2018 року позивач зареєстрований як самозайнята особа.
Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що ним державному реєстратору була подана заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням та того ж дня державна реєстрація позивача як фізичної особи-підприємця була припинена.
Також позивачем вказано, що за період здійснення ним підприємницької діяльності у нього виникла заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 24561,43 грн за період з 01 січня 2017 року по 03 червня 2020 року. При тому позивачем вказано, що за результатами діяльності за 2017 рік та 1 квартал 2018 року він отримував дохід з якого сплачено єдиний соціальний внесок у повному обсязі. За період часу з 2 кварталу 2018 року по 03.06.2020 року позивачем дохід не отримувався. Саме за цей період і виникла сума недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.
Позивачем у позовній заяві вказано, що у зв'язку з набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 13.05.2020 р. № 592-ІХ щодо усунення дискримінації за колом платників» ним 28.08.2020 на адресу контролюючого органу була подана заява, в якій останній просив списати суми заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, нараховані йому як фізичній особі-підприємцю та платнику єдиного соціального внеску за період з 01.04.2018 по 25.08.2020, а також списати штраф та пеню, нараховані на цю суму недоїмки.
Головним управлінням ДПС в Харківській області за результатом розгляду вказаної заяви проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання умов п. 9-15 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 року, результати якої оформлено у вигляді акту від 11.09.2020 року №290/20-40-54-05-2984107836.
Відповідно до висновків акту від 11.09.2020 року №290/20-40-54-05-2984107836 про результати камеральної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ), з питання дотримання умов пункту 9-15 розділу VІІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період з 01.01.2017 року по 03.06.2020 року камеральною перевіркою встановлено не дотримання умов пункту 9-15 розділу VІІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в зв'язку з неподанням заяви про припинення до державного реєстратора та наявність доходу.
Зі змісту акту перевірки від 11.09.2020 року №290/20-40-54-05-2984107836 вбачається, що згідно із результатами перевірки за даними інформаційної системи АІС “Податковий блок» в інтегрованій картці платника за технологічним кодом 71040000 “для фізичних осіб - підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» станом на 03.06.2020 рахується недоїмка у сумі 24561,43 грн. за період з 01 січня 2017 р. по 03 червня 2020 р. Також вказано, що перевіркою інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів га утриманих податків щодо наявності доходу отриманого за ознакою “ 157 - дохід, виплачений самозайнятій особі» встановлено наявність отриманого доходу (прибутку) від діяльності фізичної особи-підприємця. що підлягає оподаткуванню податком на доходи з фізичних осіб.
Як повідомлено суду позивачем зазначений акт на його адресу надійшов 25.09.2020 року.
Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки, користуючись наявним у нього правом, звернувся до контролюючого органу із запереченнями до акту камеральної перевірки від 11.09.2020 року та додав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відміткою про припинення ним підприємницької діяльності.
Листом головного управління ДПС у Харківській області від 12.10.2020 року №18086/ФОП/20-40-04-23-21 “Про надання інформації» за результатами розгляду заперечень позивача було повідомлено про те, що відповідно до п. 2 ч.1 ст.13 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, зокрема, камеральні перевірки з єдиного внеску проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Порядок проведення камеральних перевірок визначено статтею 76 Податкового кодексу України. Під час проведення камеральної перевірки використовуються ідентифікаційні данні платника податків з ІС “Податковий блок». Також зазначено, що станом на день проведеним перевірки 11.09.2020, та станом на 06.10.2020 заявник перебуває, як платник податків за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Салтівське управління, Куп'янська ДПІ (м. Куп'янськ). У зв'язку з зазначеним позивачу рекомендовано звернутися до державного реєстратора для врегулювання питання припинення підприємницької діяльності.
Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що під час його чергового візиту до державного реєстратора йому було підтверджено факт того, що 25.08.2020 року він припинив свою підприємницьку діяльність.
Отже, позивачем вказано, що оскільки ним виконано усі вимоги щодо списання суми недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску (подано заяву про списання недоїмки, заяву про припинення підприємницької діяльності, надано ліквідаційну податкову декларацію про майновий стан і доходи, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску), що свідчить про протиправність відмови відповідача у списанні недоїмки, нарахованої йому як платнику єдиного внеску.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Приписами п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно із приписами п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI визначений обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Відповідно до приписів ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Суд зазначає, що 13.05.2020 Верховною радою України прийнято Закон України № 592-IX “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон №592-ІХ).
З пояснювальної записки до проекту Закону № 592-ІХ вбачається, що його прийняття було обумовлено, зокрема, тим, що встановлення обов'язку сплати єдиного соціального внеску без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання цього виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, який визначає об'єктом нарахування єдиного соціального внеску саме отриманий дохід.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 592-ІХ цей Закон набирає чинності з 01.01.2021, крім п. 5 розділу I цього Закону, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Днем опублікування Закону № 592-ІХ є 02.06.2020, а тому з 03.06.2020 набрав чинності п. 5 розділу І Закону № 592-ІХ, відповідно до положень якого розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI доповнено п. 9-15.
Отже, зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено п. 9-15.
Згідно із п.9-15 розділу VIII Закону № 2464-VI підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»:
а) платниками, зазначеними у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592-ІХ. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) платниками, зазначеними у п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592-ІХ. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»; 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.
Відповідно до п.75.1.1 ст.75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п.п. 76.1, 76.2 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Положеннями п.п.86.1, 86.2 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результат
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Міністерство фінансів України листом від 26.08.2020 №11220-16-62/26150 також надало роз'яснення щодо порядку застосування дії пункту 9-15 Закону №2464-VI, в якому вказало, що обов'язковою умовою для списання заборгованості зі сплати єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року є виконання вимог, встановлених пунктом 9-15 Закону №2464-VI, зокрема подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року заяви про списання заборгованості, подання заяви державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності або заяви до податкового органу про зняття з обліку, та подання звітності з єдиного внеску. Враховуючи вищенаведене, дія пункту 9-15 Закону №2464-VI поширюється на фізичних осіб - підприємців, які перебували в стані припинення до набрання чинності п. 5 розділу I Закону України від 13.05.2020 №592.
З аналізу вказаних вище норм вбачається, що п. 9-15 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI дозволяє визначити коло осіб, на яких поширює свою дію вказана норма, порядок та умови подання відповідної заяви про списання про списання недоїмки за період з 01.01.2017, алгоритм дій податкового органу при розгляді такої заяви, вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні такої заяви, а також наслідки прийняття рішення про списання податкового боргу.
Під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом в якості підстави для відмови у списанні боргу з єдиного внеску вказано на неподання заяви про припинення до державного реєстратора та наявність доходу.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що внесені зміни до вказаного вище Закону передбачають, що платники єдиного внеску мають можливість щодо списання боргу за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року за умови, зокрема подання заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та звітності протягом 90 календарних днів з 03 червня 2020 року.
Відтак, зазначеними положеннями Закону встановлено кінцевий строк подання відповідних документів не пізніше 90 календарних днів з 03 червня 2020 року, що не передбачає чіткий період (протягом 90 днів, починаючи з 03.06.2020 року), в межах якого вони можуть бути подані.
Своєю чергою, суд зазначає, що встановлений п. 9-15 Розділу VIII Закону № 2464-VI (в редакції Закону № 2464-VI від 10.12.2020 року) кінцевий строк подання відповідних документів не пізніше 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 змінено на кінцеву дату подання таких документів до 01 березня 2021 року.
Суд також зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.08.2020 року державним реєстратором було внесено відомості про припинення фізичної особи-підприємця, про що внесено запис 2004750060006000797. Таке припинення було здійснено за рішенням фізичної особи-підприємця, про що свідчить відповідний запис.
Враховуючи зазначені норми законодавства, суд доходить висновку, що посилання відповідача на неподання позивачем заяви про припинення до державного реєстратора не можуть вважатися судом обґрунтованими та доведеними.
Натомість, як встановлено контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки, позивачем у спірному періоді було отримано дохід, що підтверджується даними відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів в період з 01.01.2017 по 30.06.2020 року.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачаються доводи позивача стосовно того, що ним у спірний період не було отримано доходів від підприємницької діяльності.
Своєю чергою зі змісту поданих до суду представником відповідача відомостей вбачається, що на користь позивача було виплачено дохід та такий дохід обліковано із позначкою “157 - дохід, виплачений самозайнятій особі».
Також зі змісту наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем самостійно було подано до контролюючого органу податковою звітністю за 2017 та 2018 роки, в якій зазначено про отриманий дохід.
Будь-яких доказів позивачем на підтвердження не отримання ним у спірному періоді доходу до суду надано не було.
Наведене вище свідчить про правомірність висновків контролюючого органу, покладених в основу відмови по списанню суми заборгованості (недоїмки) штрафу та пені зі сплати єдиного соціального внеску, нараховані позивачу як фізичній особі-підприємцю та платнику єдиного соціального внеску за період з 01.04.2018 по 25.08.2020, у зв'язку з чим така не підлягає визнанню протиправною.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із положеннями ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495) про визнання протиправною вимоги та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.