Справа № 500/5890/21
05 лютого 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Щепанюк Ю.Ю.
представника позивача Гончарук Д.О.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача Квятковський Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків.
Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.10.2020 № 653 ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності за завдану шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_1 , пов'язану з втратою майна, переданого під звіт.
В ході опрацювання матеріалів було встановлено, що при проведенні службового розслідування помилково зазначений розмір нестачі повсякденного набору сухих продуктів (далі - ПНСП) у кількості 478 к-тів на суму 38718,00 грн., які рахувались за ОСОБА_1 , в той час як згідно інвентаризаційних відомостей ПНСП рахувалось 469 к-тів.
Також згідно накладної №481 від 15.12.2020, доданої відповідачем до матеріалів справи разом з відзивом, ОСОБА_1 здано на продовольчий склад ПНСП у кількості 335 к-тів, що не було враховано при підготовці позовних матеріалів до суду. Таким чином розмір нестачі ПНСП становить 134 к-ти. Згідно довідки-розрахунку № 1/13/2 від 09.01.2025 сума збитків завданих державі дорівнює 10854 грн.
Під час військової служби з грошового забезпечення прапорщика ОСОБА_1 на виконання вимог наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.10.2020 №653 утримано 5338,43 грн. Залишок до відшкодування становить 5515,57 грн.
Представник позивача вважає, що відповідач повинен відшкодувати майнову шкоду Військовій частині НОМЕР_1 в розмірі 5515,57 грн.
Ухвалою суду від 20.09.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 18.10.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Відповідач дійсно проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 , і з 01.11.2018 року був на посаді командира взводу матеріального забезпечення механізованого батальйону.
02.07.2021 року відповідача було звільнено зі служби.
В позовній заяві значиться, що відповідач начебто не повернув ввірені йому матеріальні цінності - повсякденні набори сухих продуктів (далі по тексту - ПНСП), в кількості 478 штук, однак відповідач повністю заперечує такі обставини, стверджує, що усі отримані ним повсякденні набори сухих продуктів, в кількості 469 штук були ним повернуті військовій частині. Саме так, оскільки відповідач ніколи не отримував ПНСП в кількості 478 штук, а тільки 469, що підтверджується інвентаризаційними відомостями, долученими до позову позивачем. Серед долучених позивачем до позову доказів, міститься планова інвентаризаційна відомість згідно якої вбачається нестача ПНСП у кількості 496 штук, у якій відсутня дата її складення, тому вважаю що такий документ не може братись судом до уваги, та не може вважатись належним доказом у цій справі на підтвердження існування нестачі.
В свою чергу, після проведення службового розслідування (акт від 27.09.2020 року) та видачі наказу командира військової частини №653 за його результатами від 06.10.2020 року, відповідач повернув ПНСП в кількості 335 штук, що підтверджується накладною №481 від 15.12.2020 року, копію якої долучено до цього відзиву. Щодо решти ПНСП, то копій накладних у відповідача нажаль немає, однак при звільненні з військової служби, відповідач передавав комісійно посаду та складався відповідний акт передачі/приймання посади командира взводу матеріального забезпечення механізованого батальйону, до якого в якості додатку №8 наявна відомість наявності майна продовольчої служби взводу матеріального забезпечення механізованого батальйону, згідно якої за відповідачем на день звільнення не числиться жодного ПНСП, даний акт 22.04.2021 року затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником Л.Хода. Більше того, отримуючи на руки наказ про звільнення, відповідач в тому числі отримав розрахункові кошти в сумі 60325,32 грн, що підтверджується довідкою про заробітну плату №981 від 30.07.2021 року, і при розрахунку та звільненні, військова частина не мала до відповідача жодних майнових претензій.
На підставі викладеного відповідач просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 25.10.2021 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 16.11.2021 о 12:00 год.
Ухвалою суду від 16.11.2021 відкладено розгляд справи на 14.12.2021 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 14.12.2021, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкладено розгляд справи на 20.01.2022 о 11:15 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.
Ухвалами суду від 14.12.2021, від 20.01.2022, від 09.02.2022, від 10.03.2022 відкладено розгляд справи на 05.04.2022 о 11:30 год.
Ухвалою суду від 05.04.2022 року зупинено провадження у даній справі до закінчення воєнного стану в Україні.
Ухвалою суду від 01.07.2024 поновлено провадження по даній справі.
Ухвалою суду від 17.07.2024 призначено судове засідання на 14.08.2024 о 10:45 год.
Ухвалами суду від 14.08.2024, від 25.09.2024, від 23.10.2024, від 26.11.2024 відкладено розгляд справи на 18.12.2024 о 11:00 год.
Ухвалою суду від 18.12.2024, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкладено розгляд справи на 16.01.2025 о 11:30 год. для ознайомлення із заявою про уточнення позовних вимог.
13.01.2025 року представником позивача надіслано через електронний суд заяву про зменшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 16.01.2025 відкладено розгляд справи на 28.01.2025 о 11:30 год.
Ухвалою суду від 28.01.2025, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 05.02.2025 о 11:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач і його представник в судовому засіданні заперечили проти позову, просили відмовити в його задоволенні.
Заслухавши сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.10.2020 №653 ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності за завдану шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_1 , пов'язану з втратою майна, переданого під звіт.
В ході опрацювання матеріалів було встановлено, що при проведенні службового розслідування помилково зазначений розмір нестачі повсякденного набору сухих продуктів (далі - ПНСП) у кількості 478 к-тів на суму 38718,00 грн., які рахувались за ОСОБА_1 , в той час як згідно інвентаризаційних відомостей ПНСП рахувалось 469 к-тів.
Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2020 № 1484 у військовій частині НОМЕР_1 було проведено службове розслідування по факту нестачі ПНСП (повсякденних наборів сухих продуктів) в підрозділах частини, встановлення ступеня вини посадових осіб чиї дії, або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення та відшкодування збитків державі.
Також згідно накладної №481 від 15.12.2020, доданої відповідачем до матеріалів справи разом з відзивом, ОСОБА_1 здано на продовольчий склад ПНСП у кількості 335 к-тів, що не було враховано при підготовці позовних матеріалів до суду. Таким чином розмір нестачі ПНСП становить 134 к-ти. Згідно довідки-розрахунку № 1/13/2 від 09.01.2025 сума збитків завданих державі дорівнює 10854 грн.
Під час військової служби з грошового забезпечення прапорщика ОСОБА_1 на виконання вимог наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.10.2020 №653 утримано 5338,43 грн. Залишок до відшкодування становить 5515,57 грн.
Представник позивача вважає, що відповідач повинен відшкодувати майнову шкоду Військовій частині НОМЕР_1 в розмірі 5515,57 грн.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут) (в редакції спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статками Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).
Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної відповідальності за ці правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону № 160 - IX умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди.
Так, ч. 4 ст. 3 Закону №160 - IX зазначено, що переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
Відповідно ст. 12 Закону № 160-ІХ у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина штаб - сержанта (прапорщика) ОСОБА_1 виражається у формі службової недбалості.
Відтак, своїми діями прапорщик ОСОБА_1 порушив вимоги наступних нормативно-правових актів, а саме:
- статті 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині - стежити за збереженням матеріальних засобів, керувати господарством взводу;
- порушення вимог пункту 3.1.9 наказу Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997, відповідно до якого відповідач зобов'язаний був знати вимоги чинного законодавства України; здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів.
Судом встановлено, що розмір нестачі ПНСП становить 134 комплекти, а сума збитків завданих з вини відповідача, відповідно становить 10 854 грн..
Під час служби ОСОБА_1 з нього було утримано 5 338 грн. 43 коп., залишок не відшкодованої суми складає 5 515 грн. 57 коп., який на момент розгляду справи відповідач не компенсував.
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути 5 515 грн. 57 коп. спричиненої ним шкоди.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що уточнені вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Адміністративні справи за позовом суб'єкта владних повноважень до фізичної або юридичної особи у разі ухвалення судового рішення на користь позивача - суб'єкта владних повноважень судові витрати, понесені ним під час вирішення справи, з відповідача - фізичної або юридичної особи не стягують.
Відповідно ч. 2 ст. 139 КАС України, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 5 515 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) гривень 57 копійок спричиненої майнової шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 лютого 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ).
Головуючий суддя Подлісна І.М.