про повернення позовної заяви
07 лютого 2025 року Справа № 480/965/25
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Першого заступника начальника Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області Савісько Олени Вікторівни про визнання дій протиправними та інформацію недостовірною,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Першого заступника начальника Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області Савісько Олени Вікторівни, і просить суд:
- визнати незаконною відмову відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яка полягає в наданні банківських реквізитів ОСОБА_2 ;
- визнати протиправними дії Першого заступника начальника Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області Савісько Олени Вікторівни, які полягають умисному та усвідомленому внесенні до листа управління від 01.08.2024 завідомо недостовірної інформації про законність дій керівниці Лебединського сервісного центру Лебединського відділення ГУ ПФУ в Сумській області Бундюк Світлани Вікторівни, а також у фіктивному виправдовуванні відмови в наданні позивачу інформації про банківські реквізити ОСОБА_2 ;
- визнати недостовірною інформацію в листі управління від 01.08.2024 р., а саме: «Отже, дії працівників сервісного центру щодо відмови у наданні Вам банківських реквізитів Ситник В.О. є правомірними».
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Водночас частиною 1 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
При цьому за приписами ч. 6 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Із позовної заяви суд вбачає, що позивачем, зокрема, оскаржуються відмова Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області у наданні банківських реквізитів та дії Першого заступника начальника Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області Савісько Олени Вікторівни щодо внесення до листа управління від 01.08.2024 недостовірної інформації про законність дій керівниці Лебединського сервісного центру Лебединського відділення ГУ ПФУ в Сумській області ОСОБА_3 , а також у фіктивному виправдовуванні відмови в наданні інформації про банківські реквізити Ситник В.О.
При цьому, у позовній заяві позивач також просить визнати недостовірною інформацію в листі управління від 01.08.2024 р., а саме: «Отже, дії працівників сервісного центру щодо відмови у наданні Вам банківських реквізитів Ситник В.О. є правомірними».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною 1 ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Суд зазначає, що спори щодо визнання інформації недостовірною вирішуються в порядку Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, та не підлягають розгляду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже вище зазначені позовні вимоги підсудні виключно загальному місцевому суду та повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства, що не узгоджується із визначеними Кодексом адміністративного судочинства України способами судового захисту, предметом публічно-правових спорів та повноваженнями суду за результатом їх розгляду.
Таким чином, у даній позовній заяві ОСОБА_1 об'єднано позовні вимоги, які підсудні різним судам.
За правилами частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Водночас відповідно до частини п'ятої статті 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
За частиною шостою статті 172 КАС України суд вправі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Отже, визначальною умовою для роз'єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз'єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Зазначений припис спрямований на те, щоб суб'єкт правовідносин міг з дотриманням принципів адміністративного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Проте таке роз'єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз'єднав позовні вимоги.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 року по справі № 420/3956/20 та ухвалі Верховного Суду від 05 березня 2021 року по справі №9901/55/21 та відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Оскільки позивач об'єднав у позовній заяві вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, і відсутні законні підстави для їхнього роз'єднання в окремі провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 172 КАС України та наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачеві на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.
Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в системі “Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Першого заступника начальника Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області Савісько Олени Вікторівни про визнання дій протиправними та інформацію недостовірною і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Н.В. Савицька