07 лютого 2025 року м. РівнеСправа №460/12085/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №9715-8358/П-02/8-1700/24 від 14.08.2024 про відмову позивачу у переведенні на пенсію за віком у зв'язку з досягненням 60-річного віку і страхового стажу 38 років та про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки (2021-2023) у розмірі 15236,71 грн, що передбачено ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати відповідача перевести позивача на пенсію за віком у зв'язку з досягненням 60-річного віку (страховий стаж 38 років) із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки (2021-2023) при проведенні перерахунку пенсії за віком, що передбачено ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовну заяву подано представником позивача адвокатом Шевчуком Віталієм Івановичем, який представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі ордера ВК № 1015768 від 08.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу з 29.07.2014 призначено пенсію як матері особи з інвалідністю з дитинства. 16.07.2024 ОСОБА_1 звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Рівненській області про переведення її на пенсію за віком у зв'язку із досягненням 60-річного віку та страхового стажу 38 років. При обчисленні розміру пенсії позивач просила застосувати середню заробітну плату за три роки (2021-2023) у розмірі 15236,71 грн, що передбачено ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 14.08.2024 листом №9715-8358/П-02/8-1700/24 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача, що підстав для застосування положень частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року зверненню за призначенням пенсії), немає, оскільки після призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 не набула 24 місяці страхового стажу. Такі дії пенсійного органу позивач вважає протиправними. Покликаючись до положень ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказує, що після призначення пенсії по інвалідності позивач продовжувала працювати і набула страхового стажу не менше 120 місяців без перерви.
Ухвалою від 11.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що заяву позивача від 16.07.2024 (зареєстрована 16.07.2024 за номером 8358/П-1700-24) про переведення на інший вид пенсії із застосуванням положень частини другої статті 40 Закону (тобто врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії) розглянуто та надано роз'яснення щодо підстав для проведення відповідного перерахунку. В солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Умови призначення пенсії за віком встановлено у статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років з 01.01.2024 по 31.12.2024 - за наявності страхового стажу не менше 31 рік. Відповідно до статті 45 цього Закону, пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. Згідно з електронною пенсійною справою, з 05.07.2014, за заявою від 29.07.2014, позивачці призначено дострокову пенсію за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства відповідно до статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до вказаного Закону, розмір пенсії за віком особи залежить від її страхового стажу та заробітної плати, а також показника середньої заробітної плати по країні, який, відповідно до цього Закону, враховується для обчислення пенсії. Порядок обчислення пенсій, призначених достроково, аналогічний порядку обчислення пенсій, призначених на загальних підставах. Зауважив, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовується при призначенні пенсії (вперше), що встановлено частиною другою статті 40 Закону. Водночас, статтею 45 Закону передбачено застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною другою статті 40 цього Закону, для призначення пенсії лише при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за умови якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. У інших випадках відсутні підстави для застосування положень частини другої статті 40 Закону. Відповідач зазначив, що заява позивача про перехід з пенсії за віком на пенсію за віком по досягненню 60 років стосується призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком) на підставі вимог одного Закону, тому підстави для призначення та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у відповідача відсутні. Крім того, зауважив, що показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії вперше або у випадку переведення з одного виду пенсії на інший, що фактично є призначенням такого виду пенсії вперше, чого у спірних правовідносинах не було, а тому відсутні і підстави для застосування під час перерахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. З урахуванням наведеного, вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та з 05.07.2014 (за заявою від 29.07.2014) отримує пенсію за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16.07.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою, в якій просила перевести її на пенсію за віком у зв'язку із досягненням 60-річного віку (страховий стаж 38 років). При цьому, при обчисленні розміру пенсії позивач просила застосувати середню заробітну плату за три роки (2021-2023) у розмірі 15236,71 грн, що передбачено ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 14.08.2024 №9715-8358/П-02/8-1700/24 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача про відсутність підстав для задоволення вимог, визначених в її зверненні, оскільки застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", можливе за умови призначення пенсії при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа після призначення пенсії інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Оскільки пенсія за віком призначається безстроково, а позивач реалізувала своє право на призначення пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, то підстав для переведення її на пенсію за віком після досягнення загальновстановленого пенсійного віку 60 років відповідно до статті 26 вказаного Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 - 2023 роки, немає.
Вважаючи таке рішення органу Пенсійного фонду протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим судом обставинам справи та відповідним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Статтею 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі ст. 10 Закону № 1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону №1058-IV, згідно з частиною першою якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз №);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як встановлено судом, позивач з 05.07.2014 отримує пенсію, призначену відповідно до статті 115 Закону №1058-IV як матері особи з інвалідністю з дитинства.
Стаття 115 Закону №1058-IV визначає пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
Зі змісту рішення про призначення пенсії від 07.09.2018 №956160157773, наданого відповідачем, суд встановив: вид пенсії - «Пенсія за віком»; умови призначення - «ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»»; вік, ознака роботи - «50 р 0 м 25 д, Працює»; особливості - «мати або батько дитини-інваліда»; страховий стаж - «31 рік 3 місяці 18 днів».
Враховуючи викладене, твердження представника позивача про те, що позивачу у 2014 році була призначена пенсія по інвалідності не відповідає обставинам справи та спростовується дослідженими доказами.
Суд зауважує, що пенсія, призначена за п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV, є пенсією за віком на пільгових умовах, які полягають у зниженні граничних пенсійного віку та страхового стажу, а тому по досягненню особою загального віку, визначеного законом для призначення пенсії за віком - 60 років, не тягне за собою переведення такої особи на інший вид пенсії, чи зміни показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії за віком шляхом встановлення інших років.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні правові для переведення позивача на пенсію за віком на підставі її заяви від 16.07.2024, оскільки позивач отримує пенсію за віком на умовах Закону №1058-IV з 2014 року та на момент звернення до відповідача із заявою про переведення її на пенсію за віком по досягненню 60 років (16.07.2024) на умовах того ж Закону продовжувала отримувати таку пенсію.
З урахуванням цього показник середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії за віком позивача, має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення їй пенсії за віком.
Як встановлено судом з розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача, відповідачем для обчислення пенсії за віком позивача врахований показник середньої заробітної плати 2014 - 2016 роки, який становить 3764,40 грн.
Крім того, такий середній заробіток було проіндексовано відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати 1,17; від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» - 1,11; від 22.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» - 1,11; від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» - 1,14; від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" - 1,197; від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" - 1,0796.
Збільшений на коефіцієнт показник середньої заробітної плати, з якої обчислюється пенсія позивача, становить - 7994,47 грн (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796).
Також з матеріалів справи суд встановив, що за наслідками розгляду заяви позивача від 16.07.2024 відповідач прийняв рішення про перерахунок пенсії від 23.07.2024 №956160157773, за змістом якого вид перерахунку пенсії за віком це зміна страхового стажу, позивачу враховано страховий стаж 38 років 3 місяці 18 днів.
Таким чином, пенсія за віком, призначена позивачу на пільгових умовах у 2014 році, обчислюється з липня 2024 року з урахування страхового стажу понад 38 років та із врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Оскільки у 2024 році зміни виду пенсії позивача, призначеної у 2014 році, не відбулося, то відповідно до вимог чинного законодавства України вона не набула права на обчислення такої пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, та, як наслідок, на її перерахунок з цих підстав.
Суд зауважує, що в розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, передумовою для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії (похідна вимога) повинна бути наявність факту порушення прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав, тобто вчинення таким суб'єктом протиправних дій, бездіяльності чи прийняття протиправного рішення (основна вимога), які у даному випадку відсутні.
З огляду на викладене, позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи результати судового розгляду справи, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Повний текст рішення складений 07 лютого 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко