за результатами розгляду заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень
подати звіт про виконання судового рішення
07 лютого 2025 р. Р і в н еСправа №460/1604/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням суду від 28.08.2024, яке набрало законної сили 16.10.2024, позов задоволено.
06.11.2024 державним виконавцем органу ДВС відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 31.10.2024 Рівненським окружним адміністративним судом у справі №460/1604/24.
24.12.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №460/1604/24, в якій позивач просив зобов'язати відповідача подати в тридцятиденний строк звіт про виконання такого судового рішення, а також витребувати відомості про керівника, відповідального за виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 у справі №460/1604/24 (прізвище, ім'я, по батькові, посада, РНОКПП).
Заява обґрунтована тим, що відповідач при виконанні вказаного судового рішення протиправно та умисно розрахував надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% та премію в розмірі 140%, які відображені в довідці від 25.10.2024 №12/1/8343ХГ1661, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762 грн, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.02.2022 (2481,00 грн), як це зазначено в судовому рішенні. Вважає таку поведінку відповідача недобросовісною, яка спрямована на фактичне ухилення від виконання судового рішення.
Заява відповідає вимогам статей 166-167, 382 КАС України.
На виконання вимог статті 167 КАС України позивачем долучено до такої заяви доказ її надсилання іншим учасникам справи.
Відповідач пояснень на заяву позивача не подав.
Підстави для повернення заяви відсутні (ч. 2 ст. 167 КАС України).
В силу вимог ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглянув вказану заяву в порядку письмового провадження.
При вирішенні заяви про встановлення судового контролю суд враховує таке.
Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як встановлено судом з матеріалів справи, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 у справі № 460/1604/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2022 відповідно до положень статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 04.03.2022 №248/1210, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій за відповідною (прирівняною) посадою, з якої ОСОБА_1 був звільнений з військової служби, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.03.2022.
Рішення суду набрало законної сили 16.10.2024.
На виконання судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено та видано ОСОБА_1 довідку від 25.10.2024 №12/1/8343ХГ16611 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.02.2022 за посадою, яку він обіймав на день звільнення зі служби, складає всього в сумі 29467,68 грн (із зазначенням складових).
Відповідно до листа від 25.10.2024 №12/1/8342 вказана довідка надіслана до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
В заяві про встановлення судового контролю ОСОБА_1 зазначив, що відповідач, всупереч судовому рішенню, розрахував вибірково складові довідки від 25.10.2024 №12/1/8343ХГ16611, а саме щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, таких як надбавку за особливості проходження служби та премію, - із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 01.01.2018 із розміру 1762 грн.
На обґрунтування своїх доводів щодо невиконання відповідачем судового рішення відповідно до змісту його резолютивної частини, позивач навів власний розрахунок складових його грошового забезпечення станом на 01.02.2022, а також долучив до заяви: листи-відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.11.2024 №12/1/8693, від 12.12.2024 №12/1/9810, відповідно до змісту яких при обчисленні окремих складових грошового забезпечення позивача використовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Суд підкреслює, що судовим рішенням у справі №460/1604/24 зобов'язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2022.
Крім того, у такому рішення суд зазначив, що «…через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1928-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт».
Статтею 7 Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня становить 2481 гривня.
Відтак, використовуючи при розрахунку окремих складових грошового забезпечення, зазначених у довідці від 25.10.2024 №12/1/8343ХГ16611, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762,00 грн), відповідач фактично застосував до спірних правовідносин розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не відповідає розміру такого прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня 2022 року (2481,00 грн), чим порушив право позивача на отримання довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням складових в належному розмірі, яке було захищене відповідним судовим рішенням.
Станом на дату подання позивачем заяви про встановлення судового контролю довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2022 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 04.03.2022 №248/1210, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій за відповідною (прирівняною) посадою, з якої ОСОБА_1 був звільнений з військової служби, відповідачем не сформована.
Відтак, рішення суду у справі №460/1604/24 залишається невиконаним.
Суд наголошує, що відповідно до положень статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 5 частини третьої статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є законодавчо встановленим обов'язком такого боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Станом на дату розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем судового рішення у справі №460/1604/24.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи те, що судове рішення у цій справі, яке набрало законної сили, залишається невиконаним відповідачем, то відновлення порушеного права особи, на користь якої ухвалено судове рішення, може бути здійснено судом шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке судове рішення, подати у встановлений строк звіт про його виконання.
Відтак, заява позивача про встановлення судового контролю підлягає задоволенню.
При цьому, питання про витребування відомостей про керівника, відповідального за виконання рішення суду від 28.08.2024 у справі №460/1604/24 (прізвище, ім'я, по батькові, посада, РНОКПП), не охоплюється колом питань, що вирішуються судом під час розгляду заяви про встановлення судового контролю, а тому заява в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 166-167, 248, 256, 382 - 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задовольнити частково.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Рівненського окружного адміністративного суду у строк до 07.03.2025 звіт про виконання судового рішення від 28.08.2024 у справі №460/1604/24.
В решті заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 07 лютого 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко