Справа № 420/22868/24
07 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування п.1 наказу від 11.06.2024 року №317, скасування наказу від 04.07.2024 року №1252о/с в частині, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку,-
До Одеського окружного адміністративного суду 22.07.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 11.06.2024 року №317 в частині притягнення інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції “По особовому складу» від 04.07.2024 року №1252о/с в частині звільнення зі служби інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
- зобов'язати Департамент патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 05.07.2024 року.
- стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.07.2024 року по день поновлення.
Ухвалою від 29 липня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 з лютого 2019 року проходив службу в Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. Пунктом 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 11.06.2024 року №317 інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. На виконання застосованого стягнення наказом ДПП «По особовому складу» від 04.07.2024 року №1252о/с відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції. З вказаними наказами ОСОБА_1 ознайомився 04.07.2024 року під підпис. Позивач вважає, що оскаржувані накази є необґрунтованими та безпідставними, а службове розслідування проведено у невстановленому порядку, оскільки не встановлено самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем службової дисципліни, що виключає можливість притягнення особи до дисциплінарної відповідальності; обставини, що слугували підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення та звільнення - не мають свого обґрунтованого підтвердження та не вказують у достовірний спосіб на протиправну поведінку позивача, яка може мати своїм наслідком звільнення зі служби в поліції у порядку дисциплінарного стягнення. Зазначені рішення відповідача є протиправними, та на думку позивача, підлягають скасуванню. А тому похідними вимогами позовної заяви є поновлення на посаді та повернення безпідставно стягнутих з нього грошових коштів. Щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку в позовній заяві зазначено, що в лютому 2024 року до позивача звернулася колишня колега поліцейська ОСОБА_2 з проханням подивитись матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно її знайомого ОСОБА_3 . Маючи досвід моніторингу за дотриманням поліцейськими законодавства у таких справах, позивач зазначив знайомій, що матеріали складені якісно і правопорушник буде притягнутий до відповідальності за інкриміноване йому правопорушення. ОСОБА_2 ще декілька разів зв'язувалась з позивачем і задавала уточнюючі запитання. На прохання останньої 18.04.2024 року позивач зустрівся з нею біля її будинку за адресою АДРЕСА_1 . Дівчина сіла до його авто і вони розмовляли. В той час двері транспортного засобу відкрили співробітники Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві затримали ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, в рамках кримінального провадження №62024150020000167 від 05.02.2024 року. Під час обшуку автомобіля слідчими вилучено грошові кошти в розмірі 3500 доларів США, походження який позивачу невідомо. 19.04.2024 року в рамках кримінального провадження №62024150020000167 від 05.02.2024 року ОСОБА_1 оголошено підозру. 19.04.2024 року наказом Департаменту патрульної поліції №815 утворено дисциплінарну комісію та призначено службове розслідування з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин події за участю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Наказом Департаменту патрульної поліції від 11.06.2024 року №317 за вчинення дисциплінарного проступку до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. 19.04.2024 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відомості про затримання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 опубліковані в мережі Інтернет та набули суспільного резонансу, що негативно вплинуло на формування в населення думки про діяльність поліції. На думку дисциплінарної комісії та керівника Департаменту, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179. Наказом Департаменту патрульної поліції від 04.07.2024 року №1252о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції. Позивач з цим категорично не погоджується та звернувся з позовом до суду.
Від Департаменту патрульної поліції 21.08.2024 року (Вхід. № ЕС/36000/24) до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що наказом ДПП від 12.02.2024 № 210 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. 19.04.2024 доповідною запискою за вих. № 9690/41/13/03/01-2024 начальник УПП в Одеській області ДПП майор поліції ОСОБА_4 інформував керівництво ДПП, що 18.04.2024 о 14:45 біля приміщення Малиновського районного суду м. Одеси затримано інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме за фактом отримання неправомірної вигоди в сумі 3500 доларів США за сприяння у вирішенні питання в суді щодо не притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 130 КУпАП. 19.04.2024 до УПП в Одеській області надійшов лист від слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Колесніка В.І. з інформацією про те, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62024150020000167 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також проханням надати копії службових документів стосовно інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 19.04.2024 за фактом унесення 05.02.2024 відомостей до ЄРДР № 62024150020000167 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України та з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин події за участю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наказом ДПП № 815 призначено службове розслідування, утворено дисциплінарну комісію та відсторонено позивача від виконання службових обов'язків. Під час проведення службового розслідування встановлено, що 19.04.2024 ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.06.2024 року включно (справа № 947/13121/24). В подальшому до УПП в Одеській області ДПП надійшла ухвала Київського районного суду м. Одеси від 26.04.2024 у справі № 947/13121/24, якою ОСОБА_1 відсторонено від посади інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції до 15.06.2024 включно. Відповідно службової характеристики, яка знаходиться в матеріалах службового розслідування ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо. Із послужного списку № 0128520 вбачається, що відповідно до наказу ДПП від 29.01.2024 № 55 ОСОБА_1 звільнено з посади за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 10, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п.п. 1, 10, 13 п. 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту. ОСОБА_1 22.12.2018 було ознайомлено із обмеженнями, передбаченими ст. ст. 22, 23 Законом України «Про запобігання корупції». Незважаючи на зазначені вимоги нормативно-правових актів, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , достовірно знаючи про вказані вимоги обмеження та заборони до поведінки поліцейських, останній своїми діями дискредитував високе звання поліцейського, що завдає шкоду у створенні позитивного іміджу органів правопорядку та підриває довіру до нього, як до носія влади. У ході службового розслідування обставин, що пом'якшують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарною комісією не встановлено. Натомість обставиною, що обтяжує його відповідальність є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. Наказом ДПП від 11.06.2024 № 317 про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення зазначено, що 18.04.2024 працівниками Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, затримано старшого лейтенанта ОСОБА_1 відповідно до ст. 208 КПК України. Під час затримання за присутності понятих було проведено обшук ОСОБА_1 , у якого виявлено предмети, схожі на долари США, у кількості 35 штук номіналом 100. 19.04.2024 старшому лейтенанту ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відомості про затримання старшого лейтенанта ОСОБА_1 опубліковано в
мережі Інтернет та набули суспільного резонансу, що негативно вплинуло на формування в населення думки про діяльність поліції. Дії ОСОБА_1 є проявом негідної поведінки, оскільки дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на рівень авторитету та довіри суспільства до органів Національної поліції України та несумісні з подальшим проходженням служби. В рамках службового розслідування зібрано, перевірено та оцінено достатньо матеріалів, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
27 серпня 2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (Вхід. ЕС/37371/24), де зазначено, що позивач вважає, що відповідачем не доведено самостійних фактів порушення ним службової дисципліни, а у висновку службового розслідування викладено лише зміст повідомлення про підозру і зазначено процесуальні дії які були проведені в рамках кримінального провадження. Службове розслідування призначене Департаментом патрульної поліції (наказ від 19.04.2024 року №815) за фактом унесення 05.02.2024 відомостей до ЄРДР № 62024150020000167 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин події за участю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . За результатами проведеного службового розслідування начальник Департаменту 17 травня 2024 року затвердив висновок, у якому, з-поміж іншого, викладено зміст повідомлення про підозру, що оголошено позивачу та ухвали Київського районного
суду м. Одеси про обрання запобіжного заходу до позивача в рамках кримінального провадження. Кримінальна та дисциплінарна відповідальності є різними і самостійними видами відповідальності особи. Вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема, дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підставою для притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Дисциплінарна комісія не наділена повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння особи чи інших аспектів кримінального провадження. Дисциплінарна комісія у висновку службового розслідування безпідставно стверджувала про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов'язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності. На момент застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції кримінальне провадження стосовно нього не було закінчено, тому необхідно утримуватись від публічних заяв про те, що позивач вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом. Відповідачем ні в наказі про застосування дисциплінарного стягнення №317 від 11.06.2024 року, ні у висновку службового розслідування не зазначено в чому полягає порушення позивачем службової дисципліни. В наказі, який оскаржується, відповідачем наведено посилання на ряд норм права, але не зазначено які саме обов'язки поліцейського не були виконані позивачем, які заборони та обмеження порушені, у чому саме це полягало та, якими його діями підірвано авторитет поліції. Норми права на які посилається відповідач, мають загальний характер, посилання на них не розкриває змісту дисциплінарного проступку, що за висновком відповідача вчинив позивач. Ні в акті службового розслідування, ні в наказі про застосування дисциплінарного стягнення відповідачем не зазначено, який саме з обов'язків, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» не було виконано позивачем, в чому саме це невиконання полягало. Відповідач не довів наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, рішення щодо звільнення позивача зі служби в поліції прийнято протиправно.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом та відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх наданими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , з 15.02.2019 року проходив службу в Департаменті патрульної поліції та згідно наказу ДПП від 12.02.2024 № 210 о/с, призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
18.04.2024 о 14:45 біля приміщення Малиновського районного суду м. Одеси, за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, la, співробітниками Служби безпеки України в Одеській області та Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, було затримано інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0128520), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження за частиною третьою статті 368 КК України, а саме за фактом отримання неправомірної вигоди в сумі 3500 доларів США за сприяння у вирішенні питання в суді щодо непритягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП.
За вищевказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024150020000167 від 05.02.2024 за ч.3 ст. 368 КК України.
18.04.2024 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Про зазначену подію начальник управління патрульної поліції в Одеській області повідомим доповідною запискою від 19.04.2024 року начальника Департаменту патрульної поліції.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 19.04.2024 року №815 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обовязків», призначено службове розслідування у формі письмового провадження. Для проведення службового розслідування утворено дисциплінарну комісію. На період проведення службового розслідування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків, вилучено у нього службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби.
29.04.2024 року на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 19.04.2024 № 947/13121/24, начальником Департаменту патрульної поліції прийнято наказ № 724 o/c «По особовому складу» про зарахування в розпорядження Департаменту патрульної поліції
старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , звільнивши з посади інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області, з 19 квітня до 15 червня 2024 року.
03.05.2024 року наказом начальника Департаменту патрульної поліції №932 «Про продовження строку проведення службового розслідування», відповідно до абз.1 ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 19.04.2024 № 815 на п'ятнадцять календарних днів.
За результатами службового розслідування за фактом внесення 05.02.2024 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024150020000167 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин події за участю старшого лейтенанта поліції Криволаповa Cepгія Cepгійовича, інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції 16 травня 2024 року дисциплінарною комісією складено висновок в якому комісія зазначила, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, Присяги працівника поліції, визначеної ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до пункту 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту застосувати до інспектора взводу № 2 роги №3 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
У Висновку службового розслідування, зазначено, що 18.04.2024 0 14:45 біля приміщення Малиновського районного суду м. Одеси, за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1а, співробітниками Служби безпеки України в Одеській області та Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, було затримано інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, а саме за фактом отримання неправомірної вигоди в сумі 3500 доларів США за сприяння у вирішенні питання в суді щодо не притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За вищевказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024150020000167 від 05.02.2024 за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. 18.04.2024 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було затримано в порядку статті 208 КПК України. Старший лейтенант поліції ОСОБА_5 на момент затримання перебував на лікарняному.
23.04.2024 за № BH10079/41/13/03/03-24 лейтенант поліції ОСОБА_6 доповіла рапортом про виявлення в засобах масової інформації та телеграм каналі публікацій про затримання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а саме за посиланнями: https://t.me/xydessa/41303: «Сегодня в центре Одессы СБУ задержала на взятке сотрудника патрульной полиции, начальника сектора ОСОБА_7 , который за 4 тысяч долларов должен был порешать дело о вождении в нетрезвом виде.» (мовою оригіналу). Опубліковано 18.04.2024 0 16:14. Вказаний телеграм-канал має 775 080 підписників. Вказану публікацію було переглянуто 296,3 тисячами підписників. До вказаної публікації додано фото; та https://dbr.gov.ua/news/na-odeshhini-dbr-vikrilo-pravoohoroncya-vakij-za-habar-obicyav vidmazati-za-vodinnya-napidpitku: «На Одещині ДБР викрило правоохоронця, який за хабар обіцяв «відмазати» за водіння напідпитку. Працівники ДБР за сприяння СБУ викрили правоохоронця, який за хабар обіцяв «клієнту» домовитися 3 суддею про уникнення адміністративної відповідальності за водіння напідпитку. За даними слідства, правоохоронець через посередника просив у водія за свої послуги 3,5 тис. доларів США. Правоохоронця затримали під час одержання обумовленої суми. Наразі йому повідомлено про підозру у зловживанні впливом (ч. 3 ст. 369-2 КК України). Санкція статті передбачає покарання до 8 років позбавлення волі. Процесуальне керівництво здійснює Одеська обласна прокуратура.» (мовою оригіналу). Опубліковано 22.04.2024. До вказаної публікації додано фото за вказаною подією. Указані публікації в мережі Інтернет викликали суспільний резонанс, який підриває авторитет не тільки одного поліцейського, а й авторитет Національної поліції України в цілому, як центрального органу виконавчої влади, який відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Зазначені факти не лише суперечать сутності й призначенню правоохоронних інституцій, зокрема Національної поліції України, а й розхитують підвалини державності, викривляють уявлення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції держави в європейську спільноту.
Отже, за результатами службового розслідування встановлено, що 18.04.2024 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було затримано в порядку статті 208 КПК України та повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди. Також, 19.04.2024 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.06.2024 включно.
Також, дисциплінарною комісією встановлено, що 22.12.2018 ОСОБА_5 був ознайомлений з письмовими рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», в яких, окрім іншого, зазначені вимоги статей 22 та 23 Закону України «Про запобігання корупції», про що ОСОБА_5 у вказаних рекомендаціях власноручно зазначив: «з рекомендаціями ознайомлений, про вимоги законодавства та відповідальність попереджений» (мовою оригіналу) та затвердив зазначене особистим підписом.
Незважаючи на вищевикладені вимоги нормативно-правових актів, старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , достовірно знаючи про вказані вимоги обмеження та заборони до поведінки поліцейський, останній своїми діями дискредитував високе звання поліцейського, що завдає шкоду у створенні позитивного іміджу органів правопорядку та підриває довіру до нього, як до носія влади.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 11.06.2024 року № 317 «Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до частини дванадцятої статті 19, пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (а.с.16).
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції №1252 о/с від 04.07.2024 року, відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні Департаменту патрульної поліції, з 04 липня 2024 року (а.с. 17).
Не погодившись з прийнятими наказами відповідача від 11.06.2024 року №317 та від 04.07.2024 року №1252 о/с позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено перелік підстав для звільнення поліцейського. Так, п. 6 ч. 1 вказаної статті визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1). Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.2).
В ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації (ч.1). Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції (ч.2). Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування (ч.3). Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов'язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов'язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов'язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності. У разі виявлення таких дій поліцейський зобов'язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних злочинів, вчинених поліцейськими (ч.4). У діяльності поліції забороняються будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками (ч.5).
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ч.1). Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази (ч.2). Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України (ч.3).
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
В статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», зазначено текст присяги працівника поліції, а саме, що працівник поліції: «усвідомлює свою високу відповідальність, урочисто присягє вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Приписами п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
В ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» вказано, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).
Положеннями ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (п.1); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (п.6).
Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами ст. 13 Дисциплінарного статуту, передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч.1). До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч.3).
В ч. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту зазначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Положеннями ст. 26 Дисциплінарного статуту, визначено, що службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження (ч. 1). Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа) (ч. 2). За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок (ч. 5). Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником(ч.6).
З дослідженого судом висновку службового розслідування від 16.05.2024 року, вбачається, що інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , 03.02.2024 приблизно о 11:00 год., 05.02.2024 року о. 10:20 год, та 18.04.2024 о 10:55 год. мобільним зв'язком за допомогою месенджера «WhatsApp» спілкувався з ОСОБА_2 щодо надання допомоги по ухиленню від відповідальності ОСОБА_3 , відносно якого 02.02.2024 року співробітниками УПП в Одеській області ДПП НП України складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також 07.02.2024 близько 17:00 в районі 3-ї станції Люстдорфської дороги м. Одеси (біля магазину «Копійка»), та 14.03.2024 приблизно о 21:00 год. біля будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 при зустрічі обговорювали порядок ухилення від відповідальності ОСОБА_3 .
18.04.2024 телефонним зв'язком ОСОБА_1 домовившись з ОСОБА_2 про зустріч з метою реалізації незаконних дій по ухиленню від відповідальності ОСОБА_3 , приїхав на автомобілі білого кольору Тойота диз. НОМЕР_2 під будинок ОСОБА_2 , провулок Некрасова (Отонівський) біля будинку № 4. Під час спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_1 останій зазначив, що після прийняття судом рішення про звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності УПП апеляційну скаргу писати на рішення суду не буде. Після спілкування позивача зі ОСОБА_2 , 18.04.2024 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було затримано в порядку статті 208 КПК України в рамках кримінального провадження №62024150020000167 від 05.02.2024 року. Під час обшуку автомобіля слідчими вилучено грошові кошти в розмірі 3500 доларів США.
Позивачу повідомлено про підозру з учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Також, 19.04.2024 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.06.2024 включно.
Вище зазначені обставини, що встановлені під час проведення службового розслідування, свідчать про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні позивачем вимог: п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» та є підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Вище встановлені обставини, що зазначені у висновку службового розслідування не спростовуються позивачем, окрім цього зі змісту позовної заяви вбачається, що у лютому 2024 року до позивача звернулася колишня колега поліцейська ОСОБА_2 з проханням подивитись матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно її знайомого ОСОБА_3 . Позивач декілька раз спілкувався з ОСОБА_2 з приводу матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3 . На прохання ОСОБА_2 18.04.2024 року позивач зустрівся з ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 . Під час спілкування позивача зі ОСОБА_2 в його автомобілі співробітники Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві затримали ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, в рамках кримінального провадження №62024150020000167 від 05.02.2024 року. Під час обшуку автомобіля слідчими вилучено грошові кошти в розмірі 3500 доларів США.
Також дисциплінарною комісією встановлено у висновку службового розслідування, що 22.12.2018 ОСОБА_5 був ознайомлений з письмовими рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», в яких, окрім іншого, зазначені вимоги статей 22 та 3 Закону України «Про запобігання корупції», про що ОСОБА_5 у вказаних рекомендаціях власноручно зазначив: «з рекомендаціями ознайомлений, про вимоги законодавства та відповідальність попереджений» (мовою оригіналу) та затвердив зазначене особистим підписом.
Незважаючи на вищевикладені вимоги нормативно-правових актів, старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , достовірно знаючи про вказані вимоги обмеження та заборони до поведінки поліцейський, своїми діями дискредитував високе звання поліцейського, що завдає шкоду у створенні позитивного іміджу органів правопорядку та підриває довіру до нього, як до носія влади
Зважаючи на те, що старший лейтенант поліції ОСОБА_5 є діючим працівником патрульної поліції, який зобов'язується неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, останній, усвідомлюючи характер своїх дій, не утримався від скоєння протиправних дій.
Також дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування зазначено, що затримання та оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8 набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції України, рівня довіри населення до поліції.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що під час проведення службового розслідування в присутності адвоката ОСОБА_9 , опитаний інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , не надав пояснень стосовно обставин, його затримання та пояснив, що на даний час його ще не ознайомлено з матеріалами справи, слідчий нічого не повідомляв, отже на даний час нічого пояснити не може, оскільки не володіє ніякою інформацію.
Щодо посилань представника позивача, що саме притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення зі служби в поліції, суд зазначає наступне.
Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у ст. 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява №34964/97). Відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовування складу дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19, а також від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а, від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21 тощо.
В ході службового розслідування встановлено, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок - порушення позивачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції».
За результатами проведеного службового розслідування за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту запропоновано застосувати до інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом начальника ДПП від 11.06.2024 року №317 «Про застосування до працівника УПП B Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до частини дванадцятої статті 19, пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0128520), інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку, оскільки вчинення позивачем встановлених розслідуванням дій підриває авторитет і довіру до поліції як органу, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Вчинене позивачем діяння, несумісне з займаною ним посадою та виходить за межі дисциплінарної відповідальності, оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
При цьому відсутність вироку суду про визнання позивача винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування оспорюваних наказів, адже його звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Зокрема, в наказі про звільнення вказаний п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а не п. 10 цієї норми.
Законодавчо виокремлені окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України. Натомість, як визначено ч. 2 ст. 19 Закону № 580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні від 18.07.20006 р. у справі «Проніна проти України» (Заява № 63566/00) зазначає, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії", рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, § 29) (пункт 23 зазначеного Рішення).
З огляду на викладене рішення Європейського суду з прав людини та встановлені судом фактичні обставини, решта аргументів позивача не береться судом до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для звільнення позивача наказом №1252 о/с від 04.07.2024 року.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, при цьому, відповідачем доведено, що при звільненні ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржувані накази відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а тому ці накази є правомірними та скасуванню не підлягають.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарно відповідальності та звільнення з поліції, відповідно, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про поновлення на службі в органах поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які є похідними від вимоги про скасування наказів.
З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, КАС, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування п. 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 11.06.2024 року №317 в частині притягнення інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 04.07.2024 року №1252о/с в частині звільнення зі служби інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , про зобов'язання Департаменту патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 05.07.2024 року, про стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.07.2024 року по день поновлення - відмовить
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646)
Суддя O.A. Вовченко
.
.