Справа № 420/31042/24
07 лютого 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
03.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 13.03.2022 по 28.04.2023 включно відповідно до норм абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов'язання нарахувати та виплатити йому індексацію-різницю грошового забезпечення розміром 4463,15грн. за період з 13.03.2022 по 28.04.2023 включно, відповідно до норм абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; зобов'язання нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з 13.03.2022 по дату фактичної виплати індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст.161 КАС України, а саме у зв'язку з поданням особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.
11.10.2024 ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки йому не виплачено в повному обсязі індексацію грошового забезпечення з 13.03.2022 по 28.04.2023., а тому він має право у відповідності до ч.2 ст.233 КЗпП України у редакції до 19.07.2022 на звернення до суду без обмеження строком.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 в задоволенні клопотання про поновлення ОСОБА_1 строку на звернення до суду відмовлено; позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Постановою 5ААС 23.01.2025 скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 про повернення позовної заяви, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Предметом спору в даному випадку є нарахування та виплата позивачу: індексації грошового забезпечення за період з 13.03.2022 по 28.04.2023 включно відповідно до норм абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з 13.03.2022 по дату фактичної виплати індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Так, частиною 2 ст.233 КЗпП України, у редакції до 19.07.2022, було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.233 КЗпП, в редакції від 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116).
Тобто, з 19.07.2022 трудовим законодавством змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду щодо стягнення належної заробітної плати, а саме встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом з тим, предмет спору у даній справі стосується, зокрема, правових відносин до 19.07.2022, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
Колегія суддів 5ААС вважає, що на предмет спору у даній справі, з урахуванням вимог ст.58 Конституції України щодо незворотності дії закону у часі, не може розповсюджуватися дія правової норми, що набрала чинності після їх виникнення, так як таке правове регулювання звужує права та законні інтереси особи.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023р. у справі №260/3564/22.
Отже, ОСОБА_1 має право на звернення до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.03.2022 по 18.07.2022 та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати, без обмеження будь-яким строком.
Також вказано, що про розмір нарахування та виплати грошового забезпечення позивач дізнався 07.08.2024 року після звільнення з військової служби 16.07.2024, а тому він в межах тримісячного строку, передбаченого ст.233 КЗпП України звернувся з вимогами за період з 19.07.2022.
Крім того, згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, строк звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, з 28.04.2023 позивача виключено з списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та переведено на військову службу до військової частини НОМЕР_4 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 16.07.2024 №210 позивача виключено з особового складу військової частини з 16.07.2024 у зв'язку із звільненням.
При цьому, про розмір нарахування та виплати грошового забезпечення позивач дізнався 07.08.2024 після звільнення з військової служби 16.07.2024, а тому він в межах тримісячного строку, передбаченого ст.233 КЗпП України звернувся з вимогами за період з 19.07.2022.
Враховуючи запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, а також зважаючи на те, що позивач до 16.07.2024 перебував на військовій службі, колегія суддів 5ААС вважала помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність поважних причин для поновлення процесуального строку звернення до суду.
04.02.2024 зазначена справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та передана раніше визначеному складу суду.
Вирішуючи порушене стороною позивача питання щодо поновлення строку на звернення до суду із даними вимогами, суд виходить з наступного.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами-членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться у прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Отже, строк на звернення до суду позивача із даними вимогами з 19.07.2022, з урахуванням сукупності повідомлених позивачем обставин підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин. Інакший судовий розсуд призвів би до порушення базового права людини на доступ до правосуддя, гарантований як Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Позовна заява подана з додержанням вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності, у зв'язку із чим справа може бути розглянута за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Керуючись ст.ст. 171, 248, 257, 260, 261, 262 КАС України, суд
Поновити позивачу строк на звернення до суду з позовними вимогами до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності / зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 28.04.2023 включно відповідно до норм абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, роз'яснивши право позивача подати до суду протягом п'яти днів із дня отримання відзиву на адміністративний позов відповідь на відзив, відповідача - право на подання заперечення протягом п'яти днів із дня отримання відповіді на відзив.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Роз'яснити сторонам, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Копію ухвали направити сторонам; відповідачу - також копію позову із додатками.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк