про відмову в забезпеченні доказів
07.02.2025р. справа № 400/1173/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А.О.., розглянувши заяву позивача про забезпечення доказів в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправним та скасування наказу від 23.01.2025 року № 69 о/с; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 69 о/с від 23.01.2025 року, за яким сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області було звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- поновити сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
07.02.25 ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення доказів, в якій просить забезпечити докази шляхом витребування матеріалів службового розслідування в частині, що стосується ОСОБА_1 , які були підставою видання наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 03.01.2025 року № 15 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Миколаївській області" і як наслідок видання оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 69 о/с від 23.01.2025 року, за яким сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області було звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення доказів, з огляду на наступне.
Порядок забезпечення доказів в адміністративному процесі регулюється приписами статей 114-117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ст. 114 КАС України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Статтею 115 КАС України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Пунктами 4 та 5 ч. 1 ст. 116 КАС України передбачено, що у заяві про забезпечення доказів повинно бути зазначено: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
У контексті наведеного, заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від клопотання про витребування доказів.
Забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 9901/845/18.
Таким чином, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
У заяві позивач просить витребувати у відповідача матеріали службового розслідування в частині, що стосується ОСОБА_1 , які були підставою видання наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 03.01.2025 року № 15 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Миколаївській області".
При цьому, в обґрунтування необхідності забезпечення доказів посилається на те, що у відповідь на адвокатський запит, матеріали службового розслідування не були надані.
Однак, суд зазначає, що вказані позивачем обставини не є підставами, визначеними ч. 1 ст. 114 КАС України, за наявності яких вживаються заходи забезпечення доказів.
Так, позивач не надав доказів неможливості або ж ускладнення витребування таких доказів судом, а також не навів обставин, що свідчать про небезпеку втрати таких доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів відповідачем у майбутньому.
В свою чергу, суд не встановив такої умови для забезпечення доказів, як ризик втрати доказів, які просить витребувати позивач, а відтак, вказана заява є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись 114, 115, 243, 248 КАС України, суд -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі № 400/1173/25, відмовити.
2. Ухвала набрала законної сили 07.02.2025 року.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Андрій Олександрович Мороз