про залишення позовної заяви без руху
04 лютого 2025 р. № 400/12210/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарнавської О.О., представника позивача Беженару О.С., питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
24.12.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управління ДПС у Миколаївській області (далі - Управління або відповідач) податкові повідомлення-рішення: від 15.12.2023 - № 0617434-2407-1403-UA48080110000010732, № 0617432-2407-1403-UA48080110000010732, № 0617452-2407-1403-UA48080110000010732, № 0617453-2407-1403-UA48080110000010732; від 17.05.2024 - № № 0390754-2407-1403-UA48080110000010732, № 0390755-2407-1403-UA48080110000010732. Загальна сума податкових зобов'язань, відповідно до податкових повідомлень-рішень, - 619 617,55 грн.
Згідно з викладеним у позові, податкові повідомлення-рішення позивач не отримав, про їхнє прийняття ОСОБА_1 стало відомо з інформації, що міститься на сайті «Судова влада України», а саме - інформації про звернення Управління з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 619 617,55 грн. Після цього представника позивача звернулася до Управління, і 12.12.2024, реагуючи на адвокатський запит представника позивача, Управління надало копії податкових повідомлень-рішень та доказів на підтвердження надіслання їх позивачу.
Позивач дізнався, що податкові повідомлення-рішення Управління надіслало за адресою: АДРЕСА_1 , при тому, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з березня 2015 року була адреса: АДРЕСА_2 , а з березня 2020 року є адреса: АДРЕСА_3 . Саме за останньою адресою мали бути надіслані податкові повідомлення-рішення.
Тому, на думку позивача, 12.12.2024 є датою, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів відповідачем.
На підставі доданих до позову доказів суд встановив, що податкові повідомлення-рішення не були вручені ОСОБА_1 та повернуті до Управління з відміткою поштової установи «за закінченням встановленого строку зберігання». Дата повернення податкових повідомлень-рішень від 15.12.2023 - 19.02.2024, дата повернення податкових повідомлень-рішень від 17.05.2024 - 14.06.2024.
В ухвалі від 08.01.2025 про відкриття провадження у справі суд запропонував позивачу подати докази повідомлення контролюючого органу про зміну даних, які вносяться до облікової картки, - щодо місця проживання позивача (пункт 70.7 статті 70 Податкового кодексу України).
Управління подало відзив на позов, в якому, зокрема, заявило про пропуск позивачем строку для звернення до адміністративного суду.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому, зокрема, зазначив, що про зміну зареєстрованого місця проживання відповідач мав дізнатися від ДМС. Так, позивач вказав, що «… органи державної влади та місцевого самоврядування після отримання інформації про платника податків зобов'язані повідомити про це ДПС, а ДПС внести зміни до ДРФОПП. Недогляд цих органів або їх бездіяльність у передачі та внесенні змін до ДРФОПП не можуть бути підставою для покладення відповідальності на платника податків …». Також позивач вказав, що актуальну інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 . Управління могло отримати з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому зазначені відомості про місце проживання позивача, який є кінцевим бенефіціарним власником трьох юридичних осіб.
Представник Управління в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача вказала на безпідставність доводів відповідача і наполягала на тому, що початком строку звернення до суду є 12.12.2024. Також представник позивача зазначила, що відповідне повідомлення (пункт 70.7 статті 70 Податкового кодексу України) ОСОБА_1 не подав.
При вирішенні питання дотримання позивачем строку суд виходив з такого.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Інформація про місце проживання вноситься до облікової картки фізичної особи - платника податків (пункт 70.2 статті 70 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 70.6 статті 70 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною у березні 2020 року), органи державної реєстрації актів цивільного стану, органи внутрішніх справ, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб зобов'язані подавати відповідним контролюючим органам інформацію щодо зміни даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.
Порядок подання такої інформації та взаємодії суб'єктів інформаційних відносин визначається Кабінетом Міністрів України.
У відповіді на відзив позивач послався на пункт 2 розділу VI «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі - Положення № 822).
Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення № 822 (в редакції, що була чинною у березні 2022 року), юридичні особи, фізичні особи - підприємці, громадські формування, податкові агенти, органи державної влади під час виконання владних управлінських функцій, у тому числі делегованих повноважень, та органи місцевого самоврядування зобов'язані подавати до контролюючих органів інформацію про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, відповідно до Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386 (із змінами).
У пункті 5 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 № 1386 «Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків та зборів», далі - Порядок № 1386 (в редакції, що була чинною у березні 2020 року) вказано, що ДМС подає щомісячно до 10 числа до ДФС, зокрема, інформацію про зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, - про фізичних осіб, місце проживання яких зареєстровано (знято з реєстрації) у відповідному населеному пункті, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження, місця проживання (країна, регіон, район, населений пункт, вулиця, номер будинку (корпусу) і квартири (до і після реєстрації), серії та номера паспорта, свідоцтва про народження або іншого документа, що посвідчує особу, ким і коли виданий документ.
На думку позивача, якби відповідні органи державної влади у 2020 році (реєстрація місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 ) виконали Положення № 822 та Порядку № 1386, результатом чого мало стати внесення відповідних змін до ДРФОПП, то у 2024 році відповідач надіслав би податкові повідомлення-рішення за належною адресою.
До відзиву Управління додало відомості з ДРФОПП (арк. 94), в яких вказано, що відповідні зміни до ДРФОПП були внесені 17.07.2024, отже для відповідача актуальною податковою адресою позивача у січні 2024 року (податкові повідомлення-рішення від 15.12.2023) та у травні 2024 року (податкові повідомлення-рішення від 17.05.2024) була адреса, внесена до ДРФОПП ще у січні 2005 року, - АДРЕСА_1 .
Як вказано вище, відомості з ДРФОПП свідчать про те, що інформацію про зміну місця проживання позивача у 2020 році не було внесено.
Проте ця обставина на переконання суду, не свідчить про те, що надіслання податкових повідомлень-рішень за адресою, що вказана у ДРФОПП, було протиправним.
Згідно з підпунктом 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
У пункті 70.7 статті 70 Податкового кодексу України вказано, що фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких зміг шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, обов'язок подання контролюючим органом відповідної інформації встановлений як для органів державної влади (пункт 70.6 статті 70 Податкового кодексу України), так і для фізичних осіб - платників податків (пункт 70.7 статті 70 Податкового кодексу України.
У пункті 1 розділу VI Положення № 822 (в редакції, що була чинною у березні 2020 році) вказано, що фізична особа - платник податків зобов'язана подати до відповідного контролюючого органу Облікову картку/Повідомлення для реєстрації у Державному реєстрі відповідно до вимог цього Положення.
Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки/Повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін у порядку, визначеному цим Положенням.
Позивач цей обов'язок не виконав.
У постанові від 30.01.2024 у справі № 380/15525/21 Верховний Суд вказав: « … відповідно до пунктів 1, 2 розділу IX Положення … № 822 фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13) відповідно. Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу. Отже … процедура внесення змін до Державного реєстру та даних облікової картки пов'язується саме із виконанням фізичною особою як платником податків свого обов'язку щодо звернення до контролюючого органу із відповідною заявою за формою № 5ДР …».
Суд відхилив як безпідставні доводи позивача про можливість використання відповідачем інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. 110-125), а саме - відомостей про місце проживання ОСОБА_1 . По-перше, ці відомості не є інформацією про податкову адресу фізичної особи - платника податків (стаття 45 Податкового кодексу України). По-друге, Положенням № 822 не встановлена можливість самостійної зміни контролюючим органом даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків (та, відповідно, вносяться до ДРФОПП) на підставі змін, що були внесені до реєстраційних документів юридичних осіб в частині, зокрема, місця проживання власників (засновників), кінцевих бенефіціарних власників тощо.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.5 статті 42 Податкового кодексу України).
Наявні у справі докази підтверджують факт надіслання спірних податкових повідомлень-рішень за податковою адресою позивача, вказаною у ДРФОПП, рекомендованими листами з повідомленнями про вручення.
З огляду на зазначені поштовою службою в повідомленнях про вручення дні, податкові повідомлення-рішення від 15.12.2023 вважаються врученими ОСОБА_1 19.02.2024, податкові повідомлення-рішення від 17.05.2024 вважаються врученими ОСОБА_1 14.06.2024.
Відповідно, встановлений абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2023 розпочався у лютому 2024 року, закінчився у серпні 2024 року, строк для звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 17.05.2024 розпочався 15.06.2024, закінчився 15.12.2024. Позов, про що вказано, вище, було подано 24.12.2024.
Згідно з частинами першою - третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення д адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до суду будуть визнані неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У позові ОСОБА_1 не заявив про поновлення пропущеного строку.
Частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали (частина тринадцята статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
3. Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме: подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
4. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.
Дата складання тексту ухвали - 06.02.2025.
Суддя В.В. Птичкіна