06 лютого 2025 рокусправа № 200/7732/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з вимогами:
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №6705 від 05.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира НОМЕР_4 механізованого батальйону з 06.01.2024. Пунктом 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарсько діяльності) №6705 від 05.10.2024 за порушення вимог статтей 9, 11, 14, 28, 35, 36, 37, 58, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та статтей 1, 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність». Даний наказ вважає протиправним, оскільки не зазначено які саме пункти статей Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (конкретні приписи норми) ним порушено, що є необ'єктивним та унеможливлює зрозуміти конкретну причину правопорушення та визначення правової оцінки даному правопорушенню. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
17.12.2024 за вх.№92803 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що з акта службового розслідування за фактом невиконання командиром 3 механізованого батальйону бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2024 №3-14/3869дск та від 19.09.2024 №3- 14/3876дск (далі - Акт) вбачається, що згідно рапорту начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 від 20.09.2024 №3-20/4/18344 командир 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (позивач) не виконав бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 щодо створення ЗВрез № 2, чим ухилився від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 стосовно здійснення посилення позицій з метою блокування руху противника, та не провів заходів щодо стабілізації обстановки на ПВ «ГАРДА». Позивач, маючи всі можливості та надані ресурси, вчасно не забезпечив належного та вчасного виконання наказу, що могло понести за собою важкі наслідки у вигляді втрат техніки, а також особового та підпорядкованого складу та не забезпечив своєчасного створення загальновійськового резерву № 2 командира військової частини НОМЕР_1 , що також могло призвести до важких наслідків.
Відповідач звертає увагу суду на те, що протягом 2024 року позивача неодноразово притягували до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх службових обов'язків. Вказує, що позивачем взагалі не наведено будь-яких правових підстав щодо неправомірності прийнятого рішення, як і не додано жодних доказів на підтвердження своїх міркувань, а сама позовна заява ОСОБА_1 базується виключно на суб'єктивному несприйнятті останнім правомірно отриманого дисциплінарного стягнення. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 18.12.2024 витребувано у відповідача додаткові докази.
20.12.2024 за вх.№93917 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.
27.12.2024 за вх.№95508 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
Підполковник ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира НОМЕР_4 механізованого батальйону з 06.01.2024.
Відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) №782 позивача призначено на посаду командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.01.2024 року №6 позивач приступив до виконання обов'язків за посадою командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
На підставі витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративного-господарської діяльності) №6405 від 20.09.2024 «Про проведення службового розслідування по факту невиконання бойових розпоряджень командиром НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 », прийнятого відповідно до рапорту начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 від 20.09.2024 по факту не виконання бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 , а саме: бойового розпорядження щодо створення ЗВрез №2 та ухилення від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення посилення позицій в районі південніше ПВ «ГАРДА» з метою блокування руху противника, не провів заходів щодо стабілізації обстановки на ПВ «ГАРДА», призначено службове розслідування за фактом невиконання бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративного-господарської діяльності) №6428 від 22.09.2024 «Про перепризначення та продовження термінів проведення службових розслідувань іншій службовій особі військової частини НОМЕР_1 », у зв'язку з службовою необхідністю та на підставі рапорту вх. №3-20/4/18366 від 22.09.2024 від начальника групи інформаційно-аналітичної групи штабу військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 про перепризначення службових розслідувань, передоручено проведення службового розслідування призначене наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративного-господарської діяльності) начальнику зв'язку - начальнику відділення зв'язку та інформаційних систем штабу військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_5 .
За результатами проведеного службового розслідування складено акт службового розслідування по факту невиконання командиром 3 механізованого батальйону бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 №3-14/3869дск від 18.09.2024 та №3-14/3876дск від 19.09.2024.
Відповідно до вказаного акту, в ході проведеного службового розслідування встановлено таке.
Згідно рапорту начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 №3-20/4/18344 від 20.09.2024, командир механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , не виконав бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , щодо створення ЗВрез №2 командира військової частини НОМЕР_1 , ухилився від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , щодо здійснення посилення позицій в районі південніше ПВ «ГАРДА» з метою блокування руху противника, та не провів заходів щодо стабілізації обстановки на ПВ «ГАРДА».
Згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2024 року №3-14/3869дск, яке надіслане через мережу обміну службовою інформацією вих.№3-72/887 від 18.09.2024 о 19.44 годині та доведено до командира 3 мб військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 , наказано:
- до 06.00 19.09.2024 провести перерозподіл, створити загальновійськовий резерв №2 командира військової частини чисельністю не менше двох механізованих відділень 3 мб та дві одиниці М - 113 з екіпажами;
- ЗВрез №2 підтримати дії 1, 2 з НОМЕР_5 об ТрО НОМЕР_6 обр ТрО, 3 мб 33 омбр, НОМЕР_7 об ТрО НОМЕР_8 обр ТрО;
- з числа найбільш підготовлених офіцерів 3 мб визначити військовослужбовця та до 06 години 30 хвилин 19.09.2024 рапортом через оперативно - чергову службу надати пропозиції на призначення командира ЗВрез №2 командира військової частини та кількість особового складу 3ВРез №2 командира військової частини;
- до 06.00 20.09.2024 провести рекогносцировку рубежів розгортання та маршрутів висування 3Врез №2 в районі лісосмуг Яблуня т.00 - т.35, Ягель т.00 - т.20, Мигдаль т.ОО - т.20. В склад рекогносцировочної групи включити командира 3ВРез №2 та механіків - водіїв М-113, що здійснюють висування ЗВРез №2 на рубежі розгортання;
- рішення за результатами формування ЗВРез №2 командира військової частини, склад сил та засобів (о/с, ОВТ) ЗВРез №2 командира військової частини, результати рекогносцировки доповісти о 06.30 20.09.2024 особисто на ОКП бригади;
- до початку виконання завдання організувати взаємодію з командирами 1, 2 мб військової частини, НОМЕР_7 об ТрО НОМЕР_8 обр ТрО щодо порядку виходу та зайняття позицій на рубежах блокування;
- утримувати особовий склад 3Врез №2 командира НОМЕР_9 омбр в районі зосередження Курахове, в готовності діяти за сигналом.
Згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2024 №3-14/3876 дек, яке надіслане через мережу обміну службовою інформацією вих.№3-72/902 від 19.09.2024 о 20.07 годині та доведено до командира 3 мб військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 , наказано:
- з метою недопущення просування противника взяти під вогневий контроль ПВ «ГАРДА», посилити спостереження засобами БпЛА в районі позиції відділення «ГАРДА» та підступи до неї. Спланувати вогневе ураження противника, визначити склад сил та засобів необхідних для знищення противника та зайняття ПВ «ГАРДА»;
- з отриманням даного розпорядження організувати взаємодію з командиром НОМЕР_7 об ТрО щодо порядку сумісних дій, проходження бойових порядків підрозділів НОМЕР_7 об ТрО, взаємного розпізнавання;
- рішення на знищення противника та зайняття ПВ «ГАРДА» (текстова та графічна частина), доповісти особисто о 21 годині 00 хвилин 19.09.2024 на ОКП бригади.
Згідно рапорту командира 3 механізованого батальйону підполковника ОСОБА_1 на виконання вимог бойового розпорядження №3-14/3869дск командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2024, проведено перерозподіл особового складу НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Сформовано загальновійськовий резерв №2 командира військової частини НОМЕР_1 та виділено 2 одиниці ОВТ.
Запропоновано призначити командиром 3Врез №2 - командира 9 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону лейтенанта ОСОБА_6 .
Кількість особового складу який визначений до 3Врез №2 - 10 військовослужбовців.
Згідно рапорту командира НОМЕР_4 механізованого батальйону підполковника ОСОБА_1 на виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2024 №3-14/3869дск, щодо проведення рекогносцировки рубежів розгортання та маршрутів висування ЗВрез №2 в районі лісосмуг «Яблуня», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 » провести не вдалось через активізацію штурмових дій противника. Особовий склад, який повинен був залучатися до проведення рекогносцировки залучений до 3Врез та знаходиться в бойовій готовності до дій.
Згідно пояснення командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_1 , бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2024 року №3-14/3869дск, він отримав через начальника штабу майора ОСОБА_7 , о 20 годині 30 хвилин 18.09.2024 року засобами зв'язку на ТакКП «ОЧЕРЕТ».
О 20 годині 45 хвилин, 18.09.2024 року було прийнято рішення, про перерозподіл сил та засобів, які є в підпорядкуванні 3 механізованого батальйону. Стан укомплектованості особовим складом батальйону на 18.09.2024 складав 34%. 3 21 години 00 хвилин по 21 годину 45 хвилин, 18.09.2024 була організована взаємодія засобами зв?язку із командирами 1, НОМЕР_10 механізованих батальйонів військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_7 об ТрО НОМЕР_8 обр ТрО. О 02 годині 42 хвилини 19.09.2024 здійснено доповідь рапортом командиру військової частини НОМЕР_1 з пропозиціями по формуванню ЗВРез №2 командира військової частини НОМЕР_1 .
Станом на 08 годину 00 хвилин, 19.09.2024 був сформований ЗВРез №2 командира військової НОМЕР_1 в районі зосередження АДРЕСА_3 , зібрана необхідна техніка М113 у кількості 2 одиниць, та призначений командир ЗВРез №2 лейтенант ОСОБА_6 , здійснений контрольний огляд особового складу майором ОСОБА_8 , техніки - капітаном ОСОБА_9 . У зв?язку із штурмовими діями противника 19.09.2024 на ПВ «ФАКС» з 11:50 по 19:25 годину, "ЖУК" з 11:50 по 18:05 годину, «ГАРДА» з 11:19 по 19:25 годину та 20.09.2024 року на ПВ «ГАРДА» з 07:12 по 18:30 годину, «КАРАСЬ» з 06:20 по 17:05 годину, «СНОВ» з 11:05 по 18:40 годину, ЗВРез №2 командира військової частини НОМЕР_1 , утримувався у повній бойовій готовності в районі зосередження, поблизу АДРЕСА_3 та був готовий до виконання рекогносцировки рубежів розгортання та маршрутів висування, ЗВРез №2 в районі лісосмуг «Яблуня» т.00 - т.35, «Ягель» т.00 - т.20, " Мигдаль" т.00 - т.20, про що було здійснено доповідь у формі рапорту на ім?я командира бригади, о 11:42 годині 20.09.2024.
В подальшому підполковник ОСОБА_1 , командир НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , отримав розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2024 №3-14/3876дск, про яке начальником штабу НОМЕР_4 механізованого батальйону було повідомлено засобами зв?язку на ТакКП «ОЧЕРЕТ».
Рішення по бойовому розпорядженню було прийнято негайно, а саме:
- посилено спостереження за ПВ «ГАРДА» засобами БПЛА екіпажами «Камінь», «Джонсон», «Геймер» НОМЕР_4 механізованого батальйону; перевірено та налагоджено стійку взаємодію засобами зв?язку з НОМЕР_7 об ТрО;
- у взаємодії із батальйоном безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , сплановано нічне вогневе ураження противника важким бомбером «Немезіс» та скидами БЛА екіпажу «Меджік»;
- для вогневого ураження противника на ПВ «ГАРДА», перенацілений та задіяний М120 «ДЖАРВІС» З механізованого батальйону та М82 «БУК» НОМЕР_7 об ТрО, у взаємодії.
Станом на 21 годину 00 хвилин 19.09.2024 на ПВ «ГАРДА», силами та засобами 3 механізованого батальйону у кількості 3 військовослужбовців та 2 військовослужбовців НОМЕР_7 об Тро виконувалось завдання з оборони ПВ.
Завдання на вогневе ураження екіпажам БПЛА та ВП «ЖДАРВІС» ставились засобами радіозв?язку, управління ВП «БУК» здійснювалось по радіозв?язку через командира НОМЕР_7 об ТрО.
Постійно підтримувався зв'язок із екіпажами БПЛА військовослужбовцями, які знаходились на ПВ «ГАРДА», із НОМЕР_7 об ТрО та батальйоном безпілотних систем.
Доповідь здійснювалась особисто майором ОСОБА_8 , о 21 годині 00 хвилин 19.09.2024 командиру військової частини.
Також підполковник ОСОБА_1 в своєму поясненні зазначив, що виконував бойове розпорядження №3-14/3866дск командира військової частини НОМЕР_1 , від 17.09.2024, згідно з яким було розпочато прийом позицій на лісосмузі «АВОКАДО», а саме: ПВ «НИВА», ПВ «ДИНАМО», ПВ «СКАЛА», ВП «ВЕРЕС». В ніч з 19.09.2024 на 20.09.2024, 9 військовослужбовців 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , заступили на спільне чергування із особовим складом НОМЕР_7 об ТрО.
Станом на ранок 20.09.2024 особовий склад НОМЕР_4 механізованого батальйону, ніс бойове чергування на ПВ «Журавель», ПВ «Ромашка», ПВ «Пугач», ПВ «Карась», ПВ «Слов», ПВ «Гарда», ВП «Слон», СП «Кузя», ПУ БПЛА «Камінь», ВП «Джарвіс», ПУ БПЛА «Геймер», ПВ «Нива», ПВ «Динамо», ВП «Верес», ПВ «Скала», окремо працювали дві групи військовослужбовців, одна група з 4 військовослужбовців в лісосмузі «ЯБЛУНЯ» та 8 військовослужбовців в лісосмузі «Собака».
Допитаний в ході проведеного службового розслідування, заступник командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , майор ОСОБА_8 , зазначив, що 18.09.2024 близько 21 години 00 хвилин, ним були отримані вказівки по засобах зв?язку від командира батальйону підполковника ОСОБА_1 , щодо формування ЗВрезу №2 командира військової частини НОМЕР_1 . Було сплановано на 21 годину 00 хвилин 19.09.2024, проведення рекогносцировки по маршруту висування на рубежі розгортання. О 08 годині 00 хвилин 19.09.2024, разом з командиром ЗВрез №2 лейтенантом ОСОБА_6 , були проведені взаємодії з 2 механізованим батальйоном військової частини НОМЕР_1 , щодо маршрутів висування на рубіж лісосмуга Мигдаль т.00 - т.20.
О 10 годині 00 хвилин, було проведено огляд особового складу, що не залучений на позиції, та техніки 3Врез №2, проведено інструктаж, оглянуто озброєння, наявність боєприпасів, протитанкових засобів, засобів захисту, індивідуальних аптечок, протигазів. В машинах перевірено наявність кулеметів та наявність боєприпасів.
Близько 11 години 00 хвилин, почались штурмові дії противника, тому проведення рекогносцировки було перенесено на невизначений термін. В подальшому умов для проведення рекогносцировки не склалося. Особовий склад був залучений до ведення бойових дій.
На 15 годину 30 хвилин 20.09.2024, майора ОСОБА_8 було викликано на ОКП бригади, де була зроблена доповідь про стан справ в батальйоні.
Згідно пояснення начальника штабу - заступника командира НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_7 , о 19 годині 18 хвилин 18.09.2024, на адресу НОМЕР_4 механізованого батальйону по АРМ ЗК МОСІ ВЗ «КІВШ», було отримане бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , №3-14/3869 дек, від 18.09.2024, де ставились завдання командиру НОМЕР_4 механізованого батальйону. Через нестабільний зв'язок Інтернету, довести отриману інформацію командиру 3 механізованого батальйону вдалось лише близько 20 години 30 хвилин 18.09.2024.
Після опрацювання отриманої інформації, командир батальйону визначив завдання посадовим особам та поставив завдання доповісти встановленим порядком командиру військової частини НОМЕР_1 . Доповідь була надана своєчасно встановленим порядком о 02 годині 43 хвилин 19.09.2024.
19.09.2024 о 18 годині 20 хвилин, на адресу 3 механізованого батальйону по АРМ ЗК МОСІ ВЗ «КІВШ», було отримане бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , №3-14/3876 дек, від 19.09.2024, де ставились завдання командиру НОМЕР_4 механізованого батальйону. Отримана інформація, була доведена командиру НОМЕР_4 механізованого батальйону 19.09.2024. Своє рішення командир батальйону довів до виконавців, особисто керував діями своїх та переданих тимчасово в розпорядження підрозділів.
Згідно пояснення заступника командира 3 механізованого батальйону з озброєння військової частини НОМЕР_1 , капітана ОСОБА_9 , о 07 годині 20 хвилин 19.09.2024, була отримана вказівка по засобах зв?язку від командира НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_1 , на виділення двох бронетранспортерів М113 в 3Врез №2 командира військової частини НОМЕР_1 . Встановити на них кулемети, та загрузити БК, згідно бойового розпорядження від 18.09.2024 №3-14/3869 дск. Для виконання даного бойового завдання близько 07 години 30 хвилин 19.09.2024, було виділено бронетранспортери М1132 стройовий номер 174, та М113А3 стройовий номер 192, на які було встановлено кулемети та завантажено БК. О 08 годині 00 хвилин, бронетранспортери стояли в повній бойовій готовності.
Згідно пояснення командира 9 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта ОСОБА_6 , отримавши бойове розпорядження від командира НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_1 , з завданням до 06 години 00 хвилин 20.09.2024, провести рекогносцировку рубежів розгортання та маршрутів висування 3Врез №2, командира частини НОМЕР_1 .
У зв?язку з штурмовими діями противника, проведення рекогносцировки було відтерміновано.
Згідно пояснення майора ОСОБА_10 під час несення чергування старшим оперативним черговим військової частини НОМЕР_1 20.09.2024 доповідь про рішення за результатами формування ЗВРез №2 командира військової частини НОМЕР_1 , склад сил та засобів (о/с, ОВТ) ЗВРез №2, результати рекогносцировки до 06.30 20.09.2024 від командира 3 мб відповідно до бойового розпорядження №3-14/3869 від 18.09.2024 командира військової частини НОМЕР_1 не отримував, на ОКП не надходило. О 14.42 20.09.2024 він отримав рапорт від командира 3мб підполковника ОСОБА_1 про те, що провести рекогносцировку рубежів розгортання та маршрутів висування ЗВрез №2 в районі лісосмуг «Яблуня» т.00 - т.35, «Ягель» т.00 - т. 20, «Мигдаль» т.00 - т. 20 не вдалось через активізацію штурмових дій противника. Особовий склад який повинен був залучатися до проведення рекогносцировки залучений до ЗВрез та знаходився в бойовій готовності до дій. Про що доповів ТВО командира військової частини НОМЕР_1 полковнику ОСОБА_11 .
В ході проведеного службового розслідування було встановлено, що командир НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 , маючи всі можливості, вчасно не забезпечив належного та вчасного проведення рекогносцировки, що могло понести за собою важкі наслідки у вигляді втрат техніки, а також особового та підпорядкованого складу. Також, не забезпечив вчасне створення загальновійськового резерву № НОМЕР_10 командира військової частини НОМЕР_1 , що також могло призвести до важких наслідків, не здійснив своєчасну доповідь про хід виконання завдання та всупереч наказу задіяв особовий склад ЗВрез №2 на власний розсуд. Не доповів рішення (текстову та графічну частину) командиру військової частини НОМЕР_1 у встановлений термін та не вжив відповідних заходів на знищення противника та зайняття ПВ «ГАРДА».
За результатами проведеного службового розслідування, в діях підполковника ОСОБА_1 встановлено певні ознаки відповідного кримінального правопорушення за попередньою кваліфікацією передбаченого ч. 3 ст. 403 ККУ, порушення військової дисципліни, а саме: статей 9, 11, 14, 28, 35, 36, 37, 58, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що полягало у невиконанні наказу командира (начальника). А саме невиконання вимог бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2024 №3-14/3869 дск, від 19.092024 №3-14/3876 дск.
За результатами проведеного службового розслідування запропоновано:
- службове розслідування вважати завершеним;
- факт невиконання бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2024 №3-14/3869 дск, від 19.09.2024 №3-14/3876 дск, підполковником ОСОБА_1 вважати доведеним;
- за порушення вимог статей 9, 11, 14, 28, 35, 36, 37, 58, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та на підставі матеріалів даного службового розслідування, підполковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення;
- начальнику зв'язку - начальнику відділення зв'язку та інформаційних систем штабу військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що під час службового розслідування з'ясовано, що в діях підполковника ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 403 ККУ, направити копії матеріалів службового розслідування на адресу ТУ ДБР, розташованого у АДРЕСА_3 . Копію повідомлення до відома направити на адресу військовому прокурору Донецької прокуратури у сфері оборони Східного регіону та начальника відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №6705 від 05.10.2024 «Про завершення службового розслідування», за порушення вимог статей 9, 11, 14, 28, 35, 36, 37, 58, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та на підставі матеріалів службового розслідування, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення, передбачене п. «г» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - «Попередження про неповну службову відповідність».
Не погодившись з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №6705 від 05.10.2024, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі також Дисциплінарний статут ЗСУ).
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Текст військової присяги затверджений Указом Президії Верховної Ради України від 10 жовтня 1991 року і полягає в клятві народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю, захищати Українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності, ніколи не зрадити народу України.
Згідно з ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Командир зобов'язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.
Застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців, визначено статтями 83 - 84 Дисциплінарного статуту, згідно яких на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно п. «ґ» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на військовослужбовців можуть бути накладені дисциплінарні стягнення у попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби).
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Частиною другою розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 передбачено, що службове розслідування не призначається якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV(далі Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 2 Статуту встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до статті 14 Статуту, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту).
Згідно ст. 28 Статуту, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:
наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;
наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 35 Статуту, накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.
Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Згідно статті 36 Статуту, командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.
Згідно статті 37 Статут, військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Згідно статті 58 Статуту, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 59 Статуту, командир (начальник) зобов'язаний:
знати, дотримуватися особисто та вимагати від особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;
планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами;
негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;
організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об'єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;
постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;
завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності;
встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;
організовувати дотримання та неухильно особисто дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій діяльності;
показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;
постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;
проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);
виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками);
знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями;
організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту;
організовувати культурологічну роботу, створювати умови для зміцнення здоров'я та фізичного розвитку;
здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов'язків;
не допускати до участі у бойових діях військовослужбовців з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду;
особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військових навчальних закладів;
організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;
контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі);
вживати заходів для охорони довкілля в місцях розташування та дій військ;
організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження;
під час вирішення питань, пов'язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю;
вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).
Відповідно до ст. 101 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир батальйону (корабля 3 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність батальйону (корабля), успішне виконання батальйоном (кораблем) бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів батальйону (корабля) і законність їх витрачання, за організацію і стан пожежної безпеки батальйону.
Командир батальйону (корабля 3 рангу) підпорядковується командирові бригади і є прямим начальником усього особового складу батальйону (корабля).
Згідно ст. 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Командир батальйону (корабля 3 рангу) зобов'язаний:
підтримувати особовий склад батальйону (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку у бойовій готовності;
керувати розробленням і виконанням плану бойової підготовки батальйону (корабля);
організовувати й керувати бойовою підготовкою та вихованням особового складу батальйону (корабля), проводити заняття зі штабом, військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону (корабля), а також навчання й заняття з підрозділами батальйону (корабля);
знати тактику дій батальйону в різних видах бою, управляти підрозділами під час навчання і в бою;
знати й уміло володіти всіма видами зброї і техніки батальйону, організовувати правильне їх зберігання, експлуатацію та обслуговування і не менше ніж один раз на три місяці особисто перевіряти їх наявність, стан та облік (командирові корабля - не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд його озброєння, боєприпасів та технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля);
постійно вдосконалювати свої спеціальні й методичні навички, подавати приклад підлеглим зразковим виконанням військового обов'язку;
з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання молодих офіцерів, військовослужбовців сержантського (старшинського) складу і про згуртування військового колективу;
знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону (корабля), постійно вести роботу з їх виховання і вдосконалення підготовки за спеціальністю;
виховувати особовий склад батальйону (корабля) в дусі поваги до військової служби, бережливого ставлення до озброєння, бойової та іншої техніки і майна, піклуватися про підлеглих, періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці; дбати про здоров'я підлеглих, вживати необхідних заходів до його зміцнення;
здійснювати добір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського (старшинського) складу, кандидатів для вступу до вищих військових навчальних закладів; перевіряти відповідність кандидатів для призначення на вакантні посади рядового, сержантського (старшинського) складу визначеним вимогам до таких посад;
виховувати у військових колективах відвертість, взаємну довіру та повагу;
щомісяця підбивати підсумки стану бойової підготовки, військової дисципліни, внутрішнього порядку, озброєння і техніки;
стежити за утриманням і правильною експлуатацією будинків і приміщень, відведених для батальйону, за чистотою території, закріпленої за батальйоном, у тому числі ділянки території парку (на кораблі - оглядати жилі та службові приміщення, постійно стежити за справністю корпусу корабля), а також проведенням заходів пожежної безпеки;
здійснювати заходи щодо запобігання катастрофам, аваріям, поломкам озброєння і техніки (забезпечення живучості корабля й безпеки його плавання), а також вимагати додержання заходів безпеки під час роботи з озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, проведення занять, стрільб, навчань і робіт;
підтримувати внутрішній порядок, організовувати охорону розташування батальйону (охорону корабля), перевіряти несення вартової та внутрішньої (на кораблі - чергової і вахтової) служб особовим складом батальйону (корабля);
керувати господарством батальйону (корабля).
Загальний порядок проведення службового розслідування визначено розділом ІІІ Порядку № 608.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (п.13 Розділу III).
Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 160-ІХ за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Пунктом 3 розділу ІV Порядку №608 передбачено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування (пункт 5 розділу V Порядку № 608).
Пунктом 6 розділу V Порядку № 608 встановлено, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі предметом спору є правомірність наказу відповідача від 05.10.2024 №6705 в частині накладення на позивача, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.
Так, підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугував висновок відповідача про порушення позивачем статей 9, 11, 14, 28, 35, 36, 37, 58, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Суд зауважує, що складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Тому, з метою дослідження обставин та встановлення ознак наявності чи відсутності складу правопорушення, перш за все слід, дослідити питання, які посадові обов'язки покладені на ОСОБА_1 у взаємозв'язку з виявленими порушеннями та викладеними у попередньому розділі рішення нормативними актами.
Суд зауважує, що про жодне порушення саме функціональних обов'язків ОСОБА_1 як заступника командира командира НОМЕР_4 механізованого батальйону у спірному наказі не зазначено.
Оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , щодо створення ЗВрез №2 командира військової частини НОМЕР_1 , ухилився від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , щодо здійснення посилення позицій в районі південніше ПВ «ГАРДА» з метою блокування руху противника, та не провів заходів щодо стабілізації обстановки на ПВ «ГАРДА».
З вищеописаних матеріалів службового розслідування судом встановлено, що по факту не виконання бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 , а саме: бойового розпорядження щодо створення ЗВрез №2 та ухилення від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення посилення позицій в районі південніше ПВ «ГАРДА» з метою блокування руху противника та не провів заходів щодо стабілізації обстановки на ПВ «ГАРДА», призначено службове розслідування.
При цьому, підставою для проведення службового розслідування був рапорт підполковника ОСОБА_3 №3-20/4/18344 від 20.09.2024, відповідно до якого, командир 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , не виконав бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 щодо створення ЗВрез №2 командира військової частини НОМЕР_1 , ухилився від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення посилення позицій в районі південніше ПВ «ГАРДА» з метою блокування руху противника, та не провів заходів щодо стабілізації обстановки на ПВ «ГАРДА».
Акт службового розслідування не містить повного та об'єктивного дослідження скоєння позивачем дисциплінарного проступку, комісією в повній мірі не встановлено обставин, за яких його скоєно та які були підставою для призначення службового розслідування, як і не містить повного дослідження причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Висновок службового розслідування не відповідає критерію обґрунтованості, повноти та всебічного вирішення і встановлення обставин, що підлягали дослідженню.
Так, позивач у своїх поясненнях зазначив, що у зв'язку з штурмовими діями противника, виконання розпорядження було неможливим, оскільки особовий склад був залучений до відбиття штурму противника.
Однак вказані твердження були залишені поза увагою відповідача.
Дані факти підтверджуються поясненнями майора ОСОБА_8 , лейтенанта ОСОБА_6 та капітана ОСОБА_9 , які були опитані в ході службового розслідування.
При цьому, суд також звертає увагу, що про неможливість виконання бойового розпорядження, позивач доповів рапортом від 20.09.2024, який наявний в матеріалах службового розслідування.
Будь яких інших доказів, окрім рапорту підполковника ОСОБА_3 №3-20/4/18344 від 20.09.2024, щодо вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, відповідачем не подано.
Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Крім цього, акт службового розслідування та додані до нього матеріали не містять будь-яких відомостей та доказів, що особою, якій було доручено проведення цього службового розслідування, вживалися відповідні заходи для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення.
Тобто, можна прийняти до висновку, що особа, яка проводила службове розслідування, не дотрималася вимог пунктів 1, 2 розділу ІV Порядку № 608, якими, зокрема, передбачено, що особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
Все вище вказане свідчить про порушення самої процедури проведення службового розслідування.
Таким чином, відповідач не надав доказів того, що службовим розслідуванням було достеменно з'ясовано, що саме позивач допустив протиправних дій, а також не встановлено належним чином обставини вчиненого правопорушення, його наслідки, ступінь вини військовослужбовця, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.
Частина 2 ст. 3 Закону № 160-ІХ визначає, що умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди.
Водночас суд зазначає, що при встановленні протиправної поведінки особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається. При цьому треба враховувати як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори. Зокрема, зовнішні умови й обстановку, в якій доводилось виконувати обов'язки військовій службовій особі, дії вищестоящих командирів і начальників, а також дані, які характеризують особу винного, його кваліфікацію, професійну підготовку, тривалість перебування на посаді, яку обіймає, досвід та інші обставини.
При цьому, саме лише відтворення у наказі фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Наведені вище обставини дають суду підстави для висновку, що в ході службового розслідування не вчинено усіх необхідних дій, спрямованих на досягнення мети і завдань службового розслідування: належним чином не встановлені обставини, що підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, не відібрані пояснення, не встановлені характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, ступень вини військовослужбовця; причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.
Тобто, відповідачем, в даному випадку, не вжито всіх заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення.
Підсумовуючи все вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано встановленої Дисциплінарним статутом процедури проведення службового розслідування, тому таке службове розслідування не доводить «поза розумним сумнівом» вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення та не може бути законною підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження про неповну службову відповідність» за наказом від 05.10.2024 №6705.
Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2024 року справа № 420/17256/22 зазначив, що задля встановлення законності спірного наказу за результатами проведеного службового розслідування щодо встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку позивача попередження про неповну службову відповідність, судам необхідно надати правову оцінку характеру та обставинам вчиненого правопорушення, його наслідкам, ступеню вини, попередній поведінці порушника, невиконанні або неналежному виконанні покладених на нього обов'язків з урахуванням бойового наказу.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд зазначає, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення не забезпечив дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, в частині урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином суд дійшов висновку, що наказ відповідача від 05.10.2024 №670 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність» не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл такого не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №6705 від 05.10.2024.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна