про залишення позовної заяви без руху після відкриття
07 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 640/25265/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства "ІНФОРМАУДИТ" (місцезнаходження: вул. Смоленська, буд.6, кімн. 101, м. Київ, ідентифікаційний код 31058616) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, ідентифікаційний код 43141267) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/25265/19 за позовом Приватного підприємства "ІНФОРМАУДИТ" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.07.2019 № 0579421209 про нарахування недоїмки та застосування штрафних санкцій до Приватного підприємства «ІНФОРМАУДИТ» на загальну суму 31555,16 грн за платежем єдиний податок з юридичних осіб за податковий (звітний) період І квартал 2019 року.
В обґрунтування вимог зазначено, що 11.07.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0579421209, форми «Р», (далі - оскаржуване ППР) про нарахування суми податкового зобов'язання за платежем «єдиний податок з юридичних осіб» на суму 25244,13 грн та застосування штрафних санкцій на суму 6311,03 грн, а всього на загальну суму 31555,16 грн.
Вказане ППР оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України від 25.09.2019 № 3083/6/99-00-08-05-05 оскаржуване ППР залишено без змін. У зв'язку з цим, позивач звертається до суду з цим позовом, вказавши, що ним дотримано строк протягом трьох місяців згідно вимог частини 4 ст.122 КАС України.
Позивач не погоджується з оскаржуваним ППР, оскільки його винесено безпідставно та з явними порушеннями норм податкового законодавства, з огляду на таке.
В оскаржуваному ППР вказано, що його складено на підставі Акту камеральної перевірки № 122/26-15-12-09-19/31058616 від 22.05.2019.
У висновку Акту камеральної перевірки № 122/26-15-12-09-19/31058616 від 22.05.2019 вказано, що: «сума податкового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб (КБК18050300) зазначена Приватним підприємством «ІНФОРМАУДИТ» у податковій декларації реєстраційний номер № 66702 від 26.04.2019 за податковий (звітний) період І квартал 2019 року, є нижча ніж визначено за результатами камеральної перевірки та не відповідає сумі податку, розрахованій за відсотковою ставкою, встановленою підпунктом 2) пункту 293.3 статті 293.3 Податкового кодексу».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
Адміністративна справа № 640/25265/19 надійшла до Луганського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/25265/19 передано для розгляду судді Смішливій Т.В.
З огляду на вищевикладене, вважаю за необхідне прийняти зазначену адміністративну справу до свого провадження.
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина 13 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Щодо строку звернення до суду суд зазначає таке.
Рішенням Державної податкової служби України № 3083/6/99-00-08-05-05 від 25.09.2019 оскаржуване ППР залишене без змін.
До матеріалів справи позивачем долучено копію поштового конверту, з якого слідує, що позивач звернувся до суду 17.12.2019.
Відповідно до частини дев'ятої статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Статтею 56 Податкового кодексу України передбачено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду від 11.10.2019, викладеною у справі № 640/20468/18, та від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020.
Суд зазначає, що у постанові КАС ВС від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 сформулював правовий висновок про те, що норма п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України. Водночас положення п. 56.19ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз.3 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи положення вищевказаних норм КАС України, а також те, що позивачу потрібен час для подання суду заяви про поновлення строку звернення до суду та надання доказів поважності причин пропуску такого строку суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов залишити без руху, надавши строк для подання суду доказів дотримання строку звернення до суду з цим позовом або надання заяви про поновлення строку звернення до суду з поданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Керуючись ст. 123, ч. 13 ст. 171, ст. 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти адміністративну справу до провадження.
Позовну заяву Приватного підприємства "ІНФОРМАУДИТ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску понад встановлений законодавством строк.
В разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддяТ.В. Смішлива