Іменем України
07 лютого 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/11318/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття ВП №69314649,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позивач) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 30.06.2022 про відкриття виконавчого провадження № 69314649.
В обґрунтування вимог зазначено, що постановою від 30.06.2022 відкрито виконавче прровадження № 69314649 зі стягнення з ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" виконавчого збору в розмірі 24000,00 грн на користь Шевченківського ВДВС у м.Києві. Однак, Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
З аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), державний виконавець зобов'язаний перевірити наявність обставин, які перешкоджають відкриттю виконавчого провадження, та є підставою для повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання, а саме - п.4, 11 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (Національним банком України прийнято постанову № 188 від 19.03.2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»);
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку (рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку»).
Отже, при винесенні старшим державним виконавцем 30.06.2022 постанови про відкриття виконавчого провадження № 69314649 було порушено п.4, 11 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження № 69314649 було відкрито на підставі постанови Шевченківського РВ ДВС у м. Києві № 67188223 від 20.10.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 195,30 грн.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Постанова Шевченківського РВ ДВС у м. Києві від 20.10.2021 ВП 67188223 про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення - строк пред'явлення до виконання три місяці.
Отже, строк пред'явлення до виконання вказаної постанови закінчився 20.01.2022.
У свою чергу, постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови Шевченківського РВ ДВС у м. Києві про стягнення виконавчого збору прийнято 30.06.2022. Таким чином, відповідачем протиправно відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого документа, строк пред'явлення до виконання якого пропущений.
Також позивач зазначає, що боржником у виконавчому провадженні, у відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. На підставі викладеного вище, боржником у даному виконавчому провадженні буде саме банк, який виводиться з ринку/ліквідується.
Таким чином, наявність у виконавчому документі коду ЄДРПОУ та найменування неплатоспроможного банку вказує на те, що зобов'язаною стороною є саме ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», а відтак зазначення у виконавчому документі додаткової інформації про орган управління - Уповноважену особу на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» не змінює суті самого виконавчого документа який стосується юридичної особи та є цілком коректним, оскільки, на виконання ч. 3 ст. 92 ЦК України, Уповноважена особа ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» виступає від імені та в інтересах цього неплатоспроможного банку.
На підставі зазначено позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та просить її скасувати.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 прийнято справу до провадження.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 продовжено розгляд справи.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався. На виконання вимог ухвали суду від 18.08.2022 надав копію матеріалів ВП № 69314649.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд зазначає таке.
Згідно з постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору від 20.10.2021 ВП № 67188223 встановлено, що 20.10.2021 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 456/820/19, виданий 11.10.2019 Стрийським міськрайонним судом Львівської області. Постановлено стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВІЕЙБІ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» виконавчий збір в розмірі 24 000,00 грн на користь Шевченківського ВДВС у м. Києві.
Зазначено, що постанова про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення. Строк пред'явлення до виконання три місяці.
На підставі постанови № 67188223, виданої 20.10.2021, постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.06.2022 відкрито виконавче провадження № 69314649 зі стягнення з Публічного акціонерного товариства «ВІЕЙБІ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» (код ЄДРПОУ: 34967593) виконавчого збору в розмірі 24 000,00 грн на користь Шевченківського ВДВС у м. Києві.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом п'ятим частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1404 у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частинами першою-другою статті 12 Закону №1404 встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Частиною першою статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
При цьому, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що виконавчий документ, стягувачем за яким є держава або державний орган, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили.
При цьому, пред'явлення виконавчого документа до виконання з пропуском відповідного строку є підставою для повернення державним виконавцем такого виконавчого документу без прийняття до виконання.
З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження ВП №69314649 відкрито 30.06.2022 з примусового виконання постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у ВП № 67188223 від 20.10.2021 про стягнення вконавчого збору.
З постанови про стягнення виконавчого збору від 20.10.2021 у ВП № 67188223 встановлено, що вона набирає чинності з моменту її винесення, тобто з 20.10.2021. Строк її пред'явлення до виконання три місяці.
Судом встановленно що спірна постанова про відкриття ВП №69314649 прийнята відповідачем 30.06.2022, тобто поза межами встановленого частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» тримісячного строку пред'явлення постанови від 20.10.2021 до примусового виконання.
Отже, встановлено факт пропуску стягувачем строку пред'явлення постанови від 20.10.2021 до виконання, наслідком чого мало бути повернення відповідного виконавчого документа стягувачу без виконання у відповідності до приписів пукту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII.
У зв'язку з пропуском стягувачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, подальше відкриття виконавчого провадження на підставі такого виконавчого документа могло мати місце виключно у разі поновлення строку його пред'явлення до виконання.
Однак, відповідачем не надано доказів щодо поновлення чи зупинення строків пред'явлення виконавчого документа до стягнення.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця є протиправною та підлягає скасуванню.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та оцінка яких має безпосередній вплив на прийняття судом рішення в цій справі.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладений обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, не довів суду правомірність оскаржуваної постанови, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2981,55 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ: 21708016, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 34967593, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 110) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 69314649 від 30.06.2022 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.06.2022 про відкриття виконавчого провадження № 6314649.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2981,55 гривень (дві дев'ятсот вісімдесят одна гривня 55 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Борзаниця