ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" лютого 2025 р. справа № 300/643/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Калуської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 позов ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Калуської міської ради щодо неприйняття в місячний строк рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.12.2023 про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0410 га, кадастровий номер 2610400000:07:004:0026, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, місце розташування: АДРЕСА_1 . Зобов'язано Калуську міську раду розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 від 05.12.2023 про викуп земельної ділянки, площею 0,0410 га, кадастровий номер 2610400000:07:004:0026, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, місце розташування: АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до вимог ст. 128 Земельного кодексу України".
Сторони вищезазначене рішення не оскаржували, а тому дане рішення від 08.05.2024 у справі №300/643/24, на підставі частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набрало законної сили 10.06.2024.
30.01.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання Калуської міської ради подати звіт про виконання судового рішення.
06.02.2025 від представника заявника надійшла заява про розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у судовому засіданні.
Суд зазначає, що оскільки судом розгляд позову ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, перевіривши доводи заяви представника позивача про встановлення судового контролю та оцінивши докази в їх сукупності, встановив таке.
Згідно із положеннями ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказана норма кореспондується з положенням пункту 1 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у резолютивній частині рішення суду першої інстанції може бути встановлений строк для подання суб'єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення, якщо воно вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Вказаними нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією наведеною в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №826/18826/14 та додатковій постанові від 31 липня 2018 року у справі №235/7638/16-а.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12.05.2011).
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Як встановлено з матеріалів справи, 24.06.2024 судом видано позивачеві (заявнику) виконавчий лист у даній справі з метою примусового виконання зобов'язальної частини судового рішення у цій справі.
Наведений виконавчий лист № 300/643/24 перебуває на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що підтверджується інформацією про виконавче провадження від 30.01.2025.
Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ч. 8 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2, 3 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При цьому, заявник не навів належних та достатніх обґрунтувань того, що рішення суду не буде фактично та в повному обсязі виконане в ході виконавчого провадження.
Таким чином, оскільки представником позивачем не надано доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення під час можливості його примусового виконання органами державної виконавчої служби.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 241, 248, 382 КАС України, суд
в задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №300/643/24 за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Сторонам ухвалу надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ “Мої справи».
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.