06 лютого 2025 року Справа № 280/435/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
20.01.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нездійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, починаючи з 01.01.2023 року по 18.08.2023, з урахуванням виплачених сум;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, починаючи з 01.01.2023 року по 18.08.2023 року, з урахуванням виплачених сум;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) видати новий грошовий атестат з урахуванням зазначеного перерахунку для нарахування пенсії ОСОБА_1 .
Крім того, просить поновити строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом; стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Позивач оспорює розмір грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 18.08.2023 під час проходження служби, яка є різновидом публічної служби, тобто спір виник у зв'язку з не нарахуванням та не виплатою позивачу під час проходження ним публічної служби грошового забезпечення у належному розмірі.
Суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22, в якій зазначено, що до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 та інших справах за подібних правовідносин.
Також слід врахувати висновки про те, що на підставі пункту першого глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), з 12.03.2020 по 30.06.2023 на території України було встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Застосовуючи наведений підхід Верховного Суду до обставин даної справи, слід зазначити, що враховуючи дію карантину до 30.06.2023, та те, що позивач звільнений з військової служби 18.08.2023, позивач міг звернутись до суду з даним позовом у строк до 18.11.2023.
Разом із тим, позивач звернувся до суду 20.01.2025, тобто із пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.
Частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 колегія суддів зазначила про те, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
З у рахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Подібні висновки виклав Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де вказав, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Водночас, заява позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом не містить доказів на підтвердження факту наявності обстави що, перешкоджали їй своєчасно звернутись до суду із позовом.
Позивач зазначає, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 30.01.2024 року, позивач є особою з інвалідністю третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни безстроково. У зв'язку із наявними у позивача захворюваннями він після звільнення з військової служби періодично проходить лікування у закладах охорони здоров'я України. Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ № 166347 від 21.12.2023 року позивачу встановлено інвалідність 3 групи, захворювання Так, пов'язане із захистом Батьківщини, строком до 01.01.2026 року. З цього випливає, що позивач мас значні порушення здоров'я внаслідок бойових дій при захисті Батьківщини, що негативно вплинуло на морально-психологічний стан позивача. У зв'язку із чим вона не мала можливості повною мірою усвідомлювати наслідки свої дій.
Суддя критично оцінює зазначені доводи представника позивача, оскільки з урахуванням доданої позивачем до позову довідки до акта огляду медико-соціально експертної комісії Серії 12ААГ № 166347 медичний огляд позивача проведено ще 21 грудня 2023 року, тобто більш ніж за рік до звернення позивача до суду із вказаним позовом. Доказів перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 21 грудня 2023 року по дату звернення до суду позивачем не надано.
Крім того, доказів того, що через порушення функцій організму внаслідок хвороби чи травми позивач не могла пересуватися, обслуговувати себе або ж що вона потребувала стороннього догляду, що перешкоджало їй своєчасно звернутись до суду із позовом, позивачем та її представником до суду не надано.
З огляду на вказане, у суду відсутні підстави вважати, що встановлення позивачу у грудні 2023 року третьої групи інвалідності якимось чином перешкоджало їй своєчасно звернутись до суду із вказаним позовом.
Надаючи оцінку посиланням представника позивача на ведення воєнного стану як істотної перешкоди для звернення до суду, суд враховує, що у зв'язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб який неодноразово продовжувався. При цьому, в подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався. Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року і включно до дати звернення позивача до суду 27 грудня 2024 року в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII).
Згідно зі статтею 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Суд зазначає, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути безумовно вважатись поважною причиною для поновлення строків звернення до суду, що узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.
Крім цього, суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, в якій зазначено, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Враховуючи те, що кінець перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання останнім до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.
Однак, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
Звідси, наведені підстави пропуску строку звернення до суду не підтверджені належними та достовірними доказами, а тому не можуть вважатися поважними.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких обставин, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд
Визнати неповажними підстави, вказані у клопотанні про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.П. Бойченко