07 лютого 2025 року Справа № 280/175/25
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663); Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
08.01.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви (вх.№5691 від 06.02.2025) просить суд:
- поновити позивачу строк звернення до суду із позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача-1 №00076320709 від 13.05.2024 та №00076340709 від 13.05.2024;
- відкрити та зупинити провадження у справі №280/175/25 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №500/2276/24;
- податкові повідомлення-рішення відповідача-1 №00076320709 від 13.05.2024 та №00076340709 від 13.05.2024 - визнати протиправними та скасувати в повному обсязі;
- судові витрати розподілити у відповідності до вимог статті 139 КАС України.
Ухвалою суду від 13.01.2025 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання:
- оформленої відповідно до КАС України позовної заяви з уточненими позовними вимогами, сформульованими у відповідності до вимог статей 5, 19, 245 КАС України;
- оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом;
- доказів сплати судового збору в розмірі ставки, встановленої статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
06.02.2024 (вх.№5691) на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій окрім уточнених позовних вимог, зазначено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Дослідивши надану позивачем уточнену позовну заяву на предмет дотримання строку звернення до суду, судом встановлено, що в обґрунтування наявності підстав для поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою позивач фактично посилається на ті самі обставини, яким судом вже було надано оцінку при залишенні позовної заяви без руху, в результаті чого зазначено наступне:
«…зі змісту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач фактично висловлює незгоду із прийнятими відповідачем-1 податковими повідомленнями рішеннями від 13.05.2024 №00076320709 №00076340709 та зазначає про їх протиправність.
Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У свою чергу, частина четверта цієї статті передбачає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
При цьому, положення статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до положень статті 122 КАС України, а тому саме положення статті 56 Податкового кодексу України підлягають застосування під час вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проводилась процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень від 13.05.2024 №00076320709 та №00076340709.
Рішенням ДПС України від 25.07.2024 у задоволенні скарги позивача відмовлено. Зазначене рішення отримане позивачем 31.07.2024, про що ним самостійно зазначено у позовній заяві.
Отже, з огляду на фактичні обставини справи, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги та з урахуванням процедури адміністративного оскарження позивач мав місячний строк для звернення з позовом до суду щодо оскарження податкових повідомлень - рішень від 13.05.2024 №00076320709 та №00076340709, проте позовна заява подана до суду лише 08.01.2025, тобто з пропуском передбаченого чинним законодавством України строку звернення до суду».
Суд звертає увагу, що обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.
З огляду на вищенаведене у сукупності суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважними для поновлення строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою.
Разом із тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до автоматизованої системи документообігу суду, яка ведеться в Запорізькому окружному адміністративному суді позивач 12.09.2024 (адміністративна справа №280/8580/24) вже звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із аналогічними позовними вимогами із пропуском встановленого чинним законодавством строку звернення до суду, однак ухвалою суду від 30.09.2024 залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024, позовна заява була повернута позивачу у зв'язку із тим, що строк звернення до адміністративного суду позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.
З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.
З огляду на зміну позивачем заявлених позовних вимог та враховуючи, що наведені позивачем підстави, для поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою не можуть бути визначні судом поважними, суд вважає за необхідне продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.123, 160, 169, 243, 248 КАС України, суд -
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області; Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати оформлену відповідно до ст.167 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк супровідним листом з посиланням на номер справи.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення копії цієї.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявнику.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В. Садовий