06 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/15674/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому із урахувнням уточненої позовної заяви просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із укладанням першого контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України відповідно до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу як особі, що уклала перший контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України відповідно до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі, що дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_1 . 29.03.2023 року між Позивачем та Міністерством оборони України був укладений перший контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. 24.06.2024 року згідно наказу №177 командира військової частини НОМЕР_2 було задоволено рапорт Позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із укладанням першого контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України відповідно до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Листом від 02.07.2024 року Відповідач повідомив про відмову у виплаті вказаної одноразової грошової допомоги. Таку відмову Позивач вважає протиправною.
Ухвалою суду від 02.09.2024 року відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Зазначає, що Позивачем 09.09.2022 року був укладений контракт з Міністерством оборони України в особі Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Одночасно у відзиві зазначається, що згідно пункту 3 контракту від 01.03.2023 року передбачено, що контракт укладається до моменту оголошення Указу Президента України про демобілізацію. Представник Відповідача вважає, що контракт з Позивачем укладено "до моменту оголошення Указу Президента України про демобілізацію, а не на строк 1 рік і більше", а відтак відмова у виплаті одноразової грошової допомоги є правомірною.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов матеріального, грошового та інших видів забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку нарахування грошового забезпечення, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту регулюються правовими нормами постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. № 704 (надалі - постанова № 704), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Судом встановлено, що Позивач, ОСОБА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що 29.03.2023 року між Позивачем та Міністерством оборони України в особі Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України був укладений перший контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Як зазначено в пункті 3 даного Контракту, копія якого долучена до позову та досліджена судом, вказаний Контракт укладено на строк до оголошення Указу Президента України про демобілізацію.
Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права Позивача на одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту.
Як зазначено в наказі командира військової частини НОМЕР_2 від 24.06.2024 року №177, копія якого долучена до позову та досліджена судом, Позивачу підлягає до виплати одноразова грошова допомога в розмірі 26 840,00 грн. у відповідності до вимог постанови № 704.
Суд враховує, що приписами підпункту 8 пункту 6 цієї постанови № 704 передбачена виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу після укладення ними першого контракту в розмірі десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Суд вважає безпідставними, алогічними та незрозумілими доводи представника Відповідача щодо відсутності підстав для виплати Позивачу вказаної одноразової грошової допомоги.
Так, із поданого відзиву на даний позов є незрозумілими який, на думку представника Відповідача, був укладений контракт Позивачем з Міністерством оборони України в особі Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України: чи від 09.09.2022 року чи від 01.03.2023 року.
Всупереч вимогам ст.77 КАС України представник Відповідача до відзиву не долучив копії жодного із наведених у відзиві контрактів.
Безпідставними, незрозумілими і такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства є доводи представника Відповідача, наведені у відзиві на позов, щодо правомірності відмови у виплаті Позивачу вказаної одноразової грошової допомоги.
Суд звертає увагу Відповідача, що приписи постанови № 704 взагалі не передбачають підстав та можливості відмови у виплаті такої одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту.
В розумінні правових норм підпункту 8 пункту 6 цієї постанови № 704 право військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на виплату одноразової грошової допомоги після укладення ними першого контракту є беззаперечним.
Зазначене свідчить, що Відповідачем порушено право Позивача на виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, особі офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу після укладення ними першого контракту в розмірі десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як особі, що уклала перший контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України відповідно до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі, що дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року.
Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Одночасно суд залишає без задоволення вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн., так як Позивачем на підтвердження таких витрат не надано жодних доказів.
Таким чином, відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як особі, що уклала перший контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України відповідно до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як особі, що уклала перший контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України відповідно до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі, що дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
06.02.25