07 лютого 2025 рокуСправа №160/20147/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1979 року до 26.06.2017 року згідно записів про роботу в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , та архівних довідок №103, №104, №105, №106, №107, №108, №110, №111 від 09.02.2024 та скасувати рішення №04550008065 від 25.06.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1979 до 26.06.2017 згідно записів про роботу в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , та архівних довідок 103, №104, №105, №106, №107, №108, №110, №111 від 09.02.2024, та здійснити розрахунок пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він 17.06.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком, надавши трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_1 , а також архівні довідки №103, №104, №105, №106, №107, №108, №110, №111 від 09.02.2024. Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області №04550008065 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, так як страховий стаж ОСОБА_1 становить 15 років 08 місяців 03 дні, що розраховується без урахування періоду роботи згідно з трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 від 01.09.1979, оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження заявника та дата заповнення книжки дописано іншим чорнилом. Крім того, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в колгоспі ім. Карла Маркса, КСП ім. Карла Маркса, СТОВ «ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» згідно з архівними довідками від 09.02.2024 №103, №104, №105, оскільки в довідках відсутнє по-батькові заявника, що не відповідає даним паспорту та відсутня довідка про реорганізацію підприємства. З такими діями відповідача-1 позивач не згоден та зауважує, що відомості в архівних довідках №103, №104, №105, №106, №107, №108, №110, №111 від 09.02.2024 повністю співпадають з записами з трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 . Крім того, позивач наголошує, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належіть, а отже, не може впливати на особисті права позивача. Відповідачем не взято до уваги, що недоліки записів у трудовій книжці не можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення його трудової книжки. За викладених обставин, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 05.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
14.08.2024 до суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ПФУ в Запорізькій області просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років. Вік заявника - 62 роки 4 місяці 18 днів. Страховий стаж позивача становить 15 років 08 місяців 03 дні. За результатом розгляду документів, які додані до заяви позивача до страхового стажу не зараховано період роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 01.09.1979, оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження заявника та дата заповнення книжки дописано іншим чорнилом; періоди роботи в колгоспі ім. Карла Маркса, КСП ім. Карла Маркса, СТОВ «Жовтоолександрівське» згідно з архівними довідками від 09.02.2024 № 103, 104, 105 не зараховано, оскільки в довідках відсутнє по-батькові заявника, що не відповідає даним паспорта та відсутня довідка про реорганізацію підприємства. Періоди роботи згідно з архівними довідками про заробітну плату від 09.02.2024 № 106, 107, 108 можливо зарахувати після підтвердження первинними документами. Період роботи з січня 1999 взято до розрахунку за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Позовна вимога щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1979 до 26.06.2017 згідно з записами про роботу в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , та зокрема, архівними довідками №110, №111 від 09.02.2024 є безпідставними, оскільки цей період враховано по даним реєстру застрахованих осіб.
03.09.2024 до суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ПФУ в Дніпропетровській області просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно з прийнятим рішенням страховий стаж позивача на момент звернення становить 15 років 8 місяці 3 днів. Вік позивача на момент звернення - 62 роки 4 місяці 18 днів. За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано: періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 01.09.1979, оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження позивача та дата заповнення книжки дописано іншим чорнилом; періоди роботи в колгоспі ім. Карла Маркса КСП ім. Карла Маркса, СТОВ “Жовтоолександрівського» згідно з архівними довідками від 09.02.2024 № 103, 104, 105, оскільки в довідка відсутнє по-батькові позивача, що не відповідає даним паспорта та відсутня довідка про реорганізацію підприємства. Періоди роботи згідно з архівними довідками про заробітну плату від 09.02.2024 № 106, 107, 108 можливо зарахувати після підтвердження первинними документами. Період роботи з січня 1999 взято до розрахунку за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Таким чином, позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Ухвалою суду від 14.10.2024 зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали належним чином засвідчену копію розрахунку стажу позивача за формою РС-право.
На виконання вказаної ухвали, відповідачем-1 надано витребуваний документ.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.05.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії розглянуто ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Рішенням від 25.06.2024 №046550008065 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком. У рішенні вказано, що вік заявника - 62 роки 4 місяці 18 днів. Право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 29 років. Страховий стаж заявника становить 15 років 8 місяці 3 днів. За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано: періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 01.09.1979, оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження позивача та дата заповнення книжки дописано іншим чорнилом; періоди роботи в колгоспі ім. Карла Маркса КСП ім. Карла Маркса, СТОВ “Жовтоолександрівського» згідно з архівними довідками від 09.02.2024 № 103, 104, 105, оскільки в довідка відсутнє по-батькові позивача, що не відповідає даним паспорта та відсутня довідка про реорганізацію підприємства. Періоди роботи згідно з архівними довідками про заробітну плату від 09.02.2024 № 106, 107, 108 можливо зарахувати після підтвердження первинними документами. Період роботи з січня 1999 взято до розрахунку за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Таким чином, позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача-1 у призначення йому пенсії за віком, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV
Відповідно до частини статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
У цій справі згідно з позовними вимогами спірним є період з 01.08.1979 до 26.06.2017.
Втім, з долученої до матеріалів справи копії розрахунку стажу ОСОБА_1 за формою РС-право випливає, що до страхового стажу позивача відповідачем-1 не зараховано періоди, зокрема:
- до 01.01.1999;
- з 01.01.2003 по 28.02.2003;
- з 01.01.2004 по 31.01.2004;
- з 01.01.2006 по 05.04.2011;
- з 07.06.2012 по 11.06.2012;
- 25.12.2012.
Статтею 62 Закону № 1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
В частині незарахування періодів роботи позивача до 01.01.1999, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 65 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
В трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містяться такі записи, зокрема (мовою оригіналу):
№1: 01.08.1979 - принят в члены колхоза имени Карла Маркса разнорабочим;
№2: 1980-1982 - служба в рядах ОСОБА_2 ;
№3: 10.05.1982 - принят на работу в колхоз шофером;
№4: 27.03.2000 - КСП ім. Карла Маркса реорганізовано в СТОВ «ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ», являється правонаступником КСП ім. Карла Маркса;
№5: 13.03.2001 - звільнений з роботи по статті 38 КЗпП України (за власним бажанням);
№6: 14.03.2001 - прийнятий на роботу водієм І класу в ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ»;
№7: 05.09.2001 - звільнений з роботи по статті 38 КЗпП України (за власним бажанням);
СТОВ «ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ»
№8: 06.09.2001 - прийнятий на роботу водієм;
№9: 30.11.2002 - звільнений з роботи в СТОВ «ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» по переводу в СТОВ «ДНІПРОВСЬКЕ» ст. 36 п. 4 КЗпП України.
Також, згідно з довідкою від 10.07.2024 №3/ПП-117, виданої молодшому сержанту у відставці ОСОБА_1 , він проходив строкову військову службу з 26.04.1980 по 05.05.1982.
Матеріали справи містять архівні довідки, видані КАУ «П'ЯТИХАТСЬКИЙ ТРУДОВИЙ АРХІВ» ПМР:
- від 09.02.2024 №103, видану в тому, що в книгах обліку оплати ім. Карла Маркса, з березня 1993 КСП ім. Карла Маркса, з квітня 2000 СТОВ «ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» значиться ОСОБА_3 , ім'я ОСОБА_4 , по-батькові не значиться (так у документах) і його відпрацьовані людино-дні за період з липня 1979 по грудень 1986;
- від 09.02.2024 №104, видану в тому, що в книгах обліку оплати ім. Карла Маркса, з березня 1993 КСП ім. Карла Маркса, з квітня 2000 СТОВ «ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» значиться ОСОБА_3 , ім'я ОСОБА_4 , по-батькові не значиться, в вересні-листопаді 1988 ОСОБА_5 (так у документах) і його відпрацьовані людино-дні за період з січня 1987 по грудень 1993;
- від 09.02.2024 №105, видану в тому, що в книгах обліку оплати ім. Карла Маркса, з березня 1993 КСП ім. Карла Маркса, з квітня 2000 СТОВ «ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» значиться ОСОБА_3 , ім'я ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , по-батькові ОСОБА_7 , в 1997 не вказано, в 1998-2002 інд. №2267408918 (так у документах) і його відпрацьовані людино-дні за період з січня 1994 по листопад 2002;
- від 09.02.2024 №106, видану в тому, що в книгах обліку оплати ім. Карла ОСОБА_8 , з березня 1993 КСП ім. Карла Маркса, з квітня 2000 СТОВ «ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» значиться ОСОБА_3 , ім'я ОСОБА_4 , по-батькові не значиться (так у документах) і його отримана заробітна плата за період з липня 1979 по грудень 1986;
- від 09.02.2024 №107, видану в тому, що в книгах обліку оплати ім. Карла ОСОБА_8 , з березня 1993 КСП ім. Карла Маркса, з квітня 2000 СТОВ «ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» значиться ОСОБА_3 , ім'я ОСОБА_4 , по-батькові не значиться, в вересні-листопаді 1988 ОСОБА_5 (так у документах) і його отримана заробітна плата за період з січня 1987 по грудень 1993;
- від 09.02.2024 №108, видану в тому, що в книгах обліку оплати ім. Карла Маркса, з березня 1993 КСП ім. Карла Маркса, з квітня 2000 СТОВ «ЖОВТООЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» значиться ОСОБА_3 , ім'я ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , по-батькові ОСОБА_7 , в 1997 не вказано, в 1998-2002 інд. №2267408918 (так у документах) і його отримана заробітна плата за період з січня 1994 по листопад 2002.
Також, матеріали справи містять архівну довідку від 09.02.2024 №109, видану КАУ «П'ЯТИХАТСЬКИЙ ТРУДОВИЙ АРХІВ» ПМР ОСОБА_1 в тому, що згідно з пунктами 10, 11 Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 №295/5 (зі змінами), невідповідність окремих відомостей, що містяться в документах архіву, даним, викладеним у запиті, не може бути перешкодою для внесення їх до тексту архівної довідки, якщо інша документна інформація не залишає сумніву у тотожності особи чи певних фактів. Прізвище, ім'я та по-батькові особи, стосовно якої запитується інформація, подаються згідно з архівними документами. Різночитання, невідповідність їх написання в запиті та архівних документах позначаються словами «так у документах».
Згідно з архівною довідкою від 09.02.2024 №110, виданої КАУ «П'ЯТИХАТСЬКИЙ ТРУДОВИЙ АРХІВ» ПМР ОСОБА_1 , останній прийнятий в ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» з 14.03.2001 (наказ від 14.03.2001 №134-к) на посаду водія автомобіля 1 класу та звільнений 05.09.2001 (наказ від 05.09.2001 297-к) з посади водія за власним бажанням.
Також, матеріали справи містять архівну довідку від 09.02.2024 №111, видану КАУ «П'ЯТИХАТСЬКИЙ ТРУДОВИЙ АРХІВ» ПМР Сугаку С.В. в тому, що в розрахункових відомостях ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» значиться ОСОБА_3 , ім'я ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , по-батькові В., Викт. (так у документах) і його отримана заробітна плата за період з квітня 2001 по вересень 2001.
З оскаржуваного рішення випливає, що підставою для незарахування відповідачем-1:
періодів роботи позивача згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 01.09.1979, є те, що на титульній сторінці трудової книжки дата народження позивача та дата заповнення книжки дописано іншим чорнилом;
періодів роботи в колгоспі ім. Карла Маркса КСП ім. Карла Маркса, СТОВ “Жовтоолександрівського» згідно з архівними довідками від 09.02.2024 № 103, 104, 105, є те, що в довідці відсутнє по-батькові позивача, що не відповідає даним паспорта та відсутня довідка про реорганізацію підприємства.
З цього приводу, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону №1058-IV).
Також, приписами пункту 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган, який призначає пенсію надає, зокрема роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій.
Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З аналізу викладених норм слід дійти висновку, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
На підставі пункту 2.3 Інструкції №58, до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.
За змістом пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Аналогічні норми були закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162), яка діяла під час оформлення трудової книжки позивача.
Так, пунктами 2.2, 2.3 Інструкції №162 було визначено (мовою оригіналу):
« 2.1. Заполнение трудовых книжек и вкладышей к ним производится на языке союзной, автономной республики, автономной области, автономного округа, на территории которых рас положено данное предприятие, учреждение, организация, и на официальном языке СССР.
2.2. Заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия в присутствии работника не позднее недельного срока со дня приема на работу.
В трудовую книжку вносятся:
сведения о работнике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность.
2.3. Все записи в трудовой книжке о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о награждениях и поощрениях вносятся администрацией предприятия после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения).
Записи производятся арабскими цифрами (число и месяц двузначными). Например, если рабочий или служащий принят на работу 5 января 1984 г., в графе 2 трудовой книжки ранее установленного образца (1938 г.) записывается: "1984.05.01", в трудовых книжках, выданных после 1 января 1975 г.; "05.01.1984".
Записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета.».
В Основних положеннях про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 14.03.1975 № 310 містились наступні вимоги (мовою оригіналу):
« 1. Трудовая книжка колхозника является основным документом о трудовой деятельности членов колхозов.
2. Трудовые книжки ведутся на всех членов колхозов с момента принятия их в члены колхоза.
5. В трудовую книжку колхозника вносятся: сведения о колхознике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность; сведения о членстве в колхозе: прием в члены колхоза, прекращение членства в колхозе; сведения о работе: назначение на работу, перевод на другую работу, прекращение работы; сведения о трудовом участии: принятый в колхозе годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве, его выполнение; сведения о награждениях и поощрениях: награждения орденами и медалями, присвоение почетных званий, награждения и поощрения за успехи в работе, предусмотренные уставом и правилами внутреннего распорядка колхоза, другие поощрения в соответствии с действующим законодательством; сведения об открытиях, на которые выданы дипломы, об использованных изобретениях и рационализаторских предложениях и о выплаченных в связи с этим вознаграждениях.
6. Все записи в трудовой книжке заверяются во всех разделах за время работы в колхозе подписью председателя колхоза или специально уполномоченного правлением колхоза лица и печатью.
13. Ответственность за организацию работ по ведению, учету, хранению и выдаче трудовых книжек возлагается на председателя колхоза. Ответственность за своевременное и правильное заполнение трудовых книжек, за их учет, хранение и выдачу несет специально уполномоченное правлением колхоза лицо.».
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Враховуючи вищезазначене, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Крім того, нормативно-правовими актами не передбачено визнання трудової книжки недійсною в разі виявлених помилок.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів про трудовий стаж особи.
Відповідно до пункту «в» частини 3 статті 56 Закону №1788-XII у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Як було зазначено вище, в трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містяться такий записи (мовою оригіналу): №2: 1980-1982 - служба в рядах ОСОБА_2 .
Також, згідно з довідкою від 10.07.2024 №3/ПП-117, виданої молодшому сержанту у відставці ОСОБА_1 , він проходив строкову військову службу з 26.04.1980 по 05.05.1982.
За викладених обставин, період проходження служби в Радянській Армії з 26.04.1980 по 05.05.1982 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Суд зазначає, що записи трудової книжки колгоспника містять усю необхідну інформацію про трудову участь позивача в колгоспі за період:
з 01.08.1979 (прийняття в членство колгоспу) по 25.04.1980 (день, що передує дню призову в Радянську Армію);
з 26.04.1980 по 05.05.1982 (служба в Радянській Армії);
з 10.05.1982 (прийняття в членство колгоспу) по 31.12.1998 (по цю дату не зараховано згідно з розрахунком стажу позивача за формою РС-право).
Здійснивши співставлення інформації, зазначеної:
у паспорті « ОСОБА_1 » серії НОМЕР_2 , виданого П'ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 15.11.1995;
у реєстраційному номері облікової картки платника податків, виданого на ім'я « ОСОБА_1 »;
у трудовій книжці колгоспника, виданої на ім'я « ОСОБА_1 » серії НОМЕР_3 ;
в архівних довідках від 09.02.2024: №103, №106 виданих КАУ «П'ЯТИХАТСЬКИЙ ТРУДОВИЙ АРХІВ» ПМР з відомостями щодо « ОСОБА_3 », ім'я « ОСОБА_4 » за період з липня 1979 по грудень 1986;
в архівних довідках від 09.02.2024: №104, №107, виданих КАУ «П'ЯТИХАТСЬКИЙ ТРУДОВИЙ АРХІВ» ПМР з відомостями щодо « ОСОБА_3 », ім'я « ОСОБА_4 » за період з січня 1987 по грудень 1993;
в архівних довідках від 09.02.2024: №105, №108, видаих КАУ «П'ЯТИХАТСЬКИЙ ТРУДОВИЙ АРХІВ» ПМР з відомостями щодо « ОСОБА_3 », ім'я « ОСОБА_4 », « ОСОБА_6 », по-батькові «В.» за період з січня 1994 по листопад 2002,
з урахуванням того, що недоліки в оформленні документів не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації права на пенсійне забезпечення, суд приходить до висновку, що усі перелічені документи стосуються однієї особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, є підстави для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в колгоспі з 01.08.1979 по 25.04.1980, з 10.05.1982 по 31.12.1998 за фактичною тривалістю відпрацьованого часу; служби в Радянській Армії з 26.04.1980 по 05.05.1982.
З долученої до матеріалів справи копії розрахунку стажу ОСОБА_1 за формою РС-право також випливає, що до страхового стажу позивача відповідачем-1 не зараховано періоди, зокрема: з 01.01.2003 по 28.02.2003, з 01.01.2004 по 31.01.2004.
Втім, оскаржуване рішення та надані відповідачами відзиви не містять причин незарахування вказаних періодів до страхового стажу позивача.
В трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містяться такі записи, зокрема (мовою оригіналу):
№10: 01.12.2002 - прийнятий на роботу водієм в СТОВ «ДНІПРОВСЬКЕ»;
№11: 21.11.2005 - звільнений з роботи по ст. 36 п. 1 КЗпП України (угода сторін).
Враховуючи те, що у період з 01.01.2003 по 28.02.2003, з 01.01.2004 по 31.01.2004 позивач був працевлаштований у СТОВ «ДНІПРОВСЬКЕ», а також те, що оскаржуване рішення не містить підстав для незарахування цього періоду, суд зазначає про передчасність висновків щодо незарахування цього періоду.
Крім того, з долученої до матеріалів справи копії розрахунку стажу ОСОБА_1 за формою РС-право випливає, що до страхового стажу позивача відповідачем-1 не зараховано періоди, зокрема: з 01.01.2006 по 05.04.2011, з 07.06.2012 по 11.06.2012, 25.12.2012.
В трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містяться такі записи, зокрема (мовою оригіналу):
№12: 22.11.2005 - прийнятий на роботу в СТОВ «ДНІПРОВСЬКЕ» на посаду водія;
№13: 20.02.2006 - звільнений з роботи в СТОВ «ДНІПРОВСЬКЕ» по ст. 38 КЗпП України (власне бажання);
Фізична особа-підприємець ОСОБА_11
№14: 06.04.2011 - прийнятий на посаду підсобного робітника за трудовим договором №04151100144;
№15: 06.06.2012 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України;
Фізична особа-підприємець ОСОБА_12
№16: 12.06.2012 - прийнятий на посаду підсобного робітника за трудовим договором №04151200276, зареєстрованого в П'ятихатському районному центрі зайнятості;
№17: 24.12.2012 - звільнений за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України;
Фізична особа-підприємець ОСОБА_11
№18: 26.12.2012 - прийнятий на посаду підсобним робітником за трудовим договором №04151200550 від 26.12.2012, зареєстрованим в П'ятихатському РЦЗ;
№19: 04.05.2017 - звільнений за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України;
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІЙНИК-Н»
№20: 05.05.2017 - прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів;
№21: 26.06.2017 - звільнений за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України.
В частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 01.01.2006 по 05.04.2011, суд зазначає, що позивач працював з 22.11.2005 по 20.02.2006 (записи трудової книжки № НОМЕР_4 ).
Оскаржуване рішення та надані відповідачами відзиви не містять причин незарахування періоду з 01.01.2006 по 20.02.2006 до страхового стажу позивача.
Враховуючи те, що у період з 01.01.2006 по 20.02.2006 позивач був працевлаштований у СТОВ «ДНІПРОВСЬКЕ», а також те, що оскаржуване рішення не містить підстав для незарахування цього періоду, суд зазначає про передчасність висновків щодо незарахування цього періоду.
В частині незарахування до страхового стажу позивача періодів: з 21.02.2006 по 05.04.2011, з 07.06.2012 по 11.06.2012, 25.12.2012, суд зазначає, що ці періоди правомірно не зараховані до страхового стажу ОСОБА_1 , адже матеріали справи не містять доказів працевлаштування позивача у вказані періоди.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача-1 винесено передчасно, необґрунтовано, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 25.06.2024 №046550008065 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком, є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим саме ГУ ПФУ в Запорізькій області як структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, є суб'єктом владних повноважень, який має повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії.
Викладене свідчить, що у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідно до приписів Порядку №22-1 відсутні повноваження щодо вирішення питання про зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.08.1979 по 25.04.1980, з 26.04.1980 по 05.05.1982, з 10.05.1982 по 31.12.1998 згідно з записами про роботу в трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та архівними довідками, виданими КАУ «П'ЯТИХАТСЬКИЙ ТРУДОВИЙ АРХІВ» ПМР 09.02.2024: №103, №104, №105, №106, №107, №108, №110, №111 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком.
В частині вимог про здійснення ОСОБА_1 розрахунку пенсії за віком суд зазначає, що розрахунок пенсії здійснюється після її призначення. Оскільки питання щодо призначення пенсії позивачу буде вирішено після повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , ця вимога є передчасною та задоволенню наразі не підлягає.
Враховуючи викладене, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №К6Т1-2ЕТ3-МР2Х-6МНМ від 23.07.2024.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь позивача в сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області, рішенням якого порушені права позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса: проспект Собороний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.06.2024 №046550008065 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.08.1979 по 25.04.1980, з 26.04.1980 по 05.05.1982, з 10.05.1982 по 31.12.1998 згідно з записами про роботу в трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та архівними довідками, виданими Комунальною архівною установою «П'ЯТИХАТСЬКИЙ ТРУДОВИЙ АРХІВ» П'ятихатської міської ради від 09.02.2024: №103, №104, №105, №106, №107, №108, №110, №111 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17.06.2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар