07 лютого 2025 рокуСправа №160/31289/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
27.11.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року як базового місяця, з урахуванням розміру підвищення доходу з розрахунку як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення, у розмірі 3619 грн. 95 коп., щомісяця, за період з 13.02.2020 по 27.12.2020, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року як базового місяця, з урахуванням розміру підвищення доходу з розрахунку як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення, у розмірі 3619 грн. 95 коп., щомісяця, за період з 13.02.2020 по 27.12.2020, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, у розмірі 37 854 грн. 55 коп.
Означені позовні вимоги протиправною бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року як базового місяця, з урахуванням розміру підвищення доходу з розрахунку як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення, у розмірі 3619 грн. 95 коп., щомісяця, за період з 13.02.2020 по 27.12.2020, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
09.12.2024 року від представника в військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представником відповідача зазначено наступне. Позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") в період з 13.02.2020 по 27.12.2020. 29.10.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою про надання інформації щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення у період з 13.02.2020 по 27.12.2020. 30.10.2024 відповідач направив позивачу лист № 808/15486. Згідно з цим листом відповідач нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період у розмірі 2328,05 грн. із застосуванням березня 2018 року як базового місяця. Відповідно до п. 102 Порядку № 1078 для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Позивач приступив до виконання обов'язків заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 13.02.2020. До цього він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою № 184, виданою 28.05.2021 військовою частиною НОМЕР_2 . 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Ця постанова передбачала нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу, осіб рядового і начальницького складу. Нова тарифна сітка застосовувалась з березня 2018 року. Отже, відповідно до п. 102 Порядку № 1078 для позивача індекс споживчих цін повинен розраховуватись з квітня 2018 року, оскільки останній раз підвищення тарифної ставки для посади, яку займав позивач у ІНФОРМАЦІЯ_4 , відбулось у березні 2018 року. Порядок № 1078 не передбачає для новоприйнятих працівників спеціальних правил врахування індексу споживчих цін, який існував до останнього підвищення тарифних ставок за відповідною посадою. У зв'язку з цим вимога позивача про нарахування та виплату йому індексації-різниці в розмірі 3 619,95 грн. за період 13.02.2020 - 27.12.2020 є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства. Відповідач виплатив індексацію відповідно до вимог законодавства Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та абз. 2 п. 11 Порядку № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%. Протягом всього періоду служби позивача на посаді у Південному ТУ ВСП коефіцієнт інфляції становив 10,3, а прожитковий мінімум на відповідну дату становив 2102 грн. У зв'язку з цим протягом служби позивача у ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 2328,05 грн. Таким чином, відповідач належним чином нараховував та виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення. Згідно зі ст. 43 Закону України "Про військову службу та військовий обов'язок", а також ст. 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов'язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи. Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України (далі - "БКУ") керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Згідно з ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п. 6 Порядку індексації, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Це підтверджується роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 р. №10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 р. №252/10/136-16, від 04.07.2017 р. №220/5140, від 08.08.2017 р. №78/0/66-17. Відповідно до ст. 23 та ст. 116 БКУ будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені для військовослужбовців надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ. Відповідач є бюджетною організацією, підпорядкованою Міністерству оборони України. Кошти на виплату додаткової індексації грошового забезпечення позивачу за попередні періоди не передбачені у відповідному бюджеті. Виплата цих коштів призведе до порушення вищевказаних норм БКУ та недофінансування інших видатків відповідача, передбачених відповідним бюджетом. Також, згідно з листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/9088 від 04.11.2024 р. у Міністерства оборони України відсутні кошти з метою фінансування видатків військових частин для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Таким чином, відповідач не має права здійснювати будь-які виплати не передбачені відповідним бюджетом в тому числі виплачувати позивачу суму додаткової індексації грошового забезпечення за попередні періоди, яка не передбачена законодавством України. Згідно з ч. 5 ст. 122 КАСУ для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 3 КАСУ публічна служба включає в себе в тому числі військову службу. Отже, вказаний спір стосується звільнення з публічної служби, а саме розрахунку відповідача з позивачем після його звільнення. У зв'язку з цим для звернення до суду законодавство надає позивачу місячний строк. За загальним правилом відповідно до ч. 3 ст. 122 КАСУ строки для звернення до адміністративного суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.12.2020 № 269 підтверджує, що з 27.12.2020 позивач виключений із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 , усіх видів забезпечення та йому наказано здійснити ряд виплат. Тобто, про всі складові розрахунку при звільненні позивач міг дізнатися під час ознайомлення з цим наказом. У зв'язку з цим строк позовної давності відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 122 КАСУ сплинув 27.12.2020. Однак позивач звернувся до суду з позовом лише 01.11.2024. Отже, позивач пропустив строк позовної давності. Відповідач вважає, що вимоги позивача про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання вчинити дії не підлягають задоволенню в повному обсязі, а доводи викладені в адміністративному позові є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 року зазначена вище справа розподілена та 28.11.2024 року передана судді Пруднику С.В.
02.12.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 : письмові та вмотивовані пояснення щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року як базового місяця, з урахуванням розміру підвищення доходу з розрахунку як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення, у розмірі 3619 грн. 95 коп., щомісяця, за період з 13.02.2020 по 27.12.2020, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 26 грудня 2024 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , у період з 13.02.2020 по 27.12.2020 проходив військову службу на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягами з наказів Міністра оборони України (по особовому складу) від 09.01.2020 № 7 та від 21.12.2020 № 666.
29.10.2024 позивачем було направлено заяву командиру військової частини НОМЕР_1 (начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з метою отримання інформаційної довідки про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року із зазначенням базового місяця. Тому листом від 30.10.2024 за вих. № 808/15486 позивачу було надано відповідь командира військової частини НОМЕР_1 відповідно до якої стало відомо, що військовою частиною НОМЕР_1 за період з 13.02.2020 по 27.12.2020 останньому було виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 2328 грн. 05 коп. із застосуванням базового місяця - березень 2018 року.
Додатками до листа командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2024 за вих. № 808/15486 позивачу було надано довідку про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення від 30.10.2024 за вих. № 1469 та довідку про види грошового забезпечення від 30.10.2024 за вих. № 1470, з яких стало відомо, що військовою частиною НОМЕР_1 у період з 13.02.2020 по 27.12.2020 при нарахуванні останньому індексації грошового забезпечення застосовувався базовий місяць - березень 2018 року (місяць підвищення посадових окладів) без встановлення індексації у розмірі різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу у місяці підвищення доходу, до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), з додаванням до означеної суми індексації суми індексації, яка визначається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, у відповідності до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок № 1078).
Отже, станом на 01.11.2024 військовою частиною НОМЕР_1 не було проведено належних розрахунків щодо нарахування (перерахунку) та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.02.2020 по 27.12.2020, яка гарантована чинним законодавством України, а листом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2024 за вих. № 808/15486 було повідомлено про порядок нарахування індексації грошового забезпечення позивача за зазначений період та зазначено, що в разі незгоди з прийнятим рішенням останній має право оскаржити його та звернутись безпосередньо до суду.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону №2017-ІІІ, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком № 1078.
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Враховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства, проведення індексації у зв'язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Варто зазначити, що відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява № 63134/00).
Зважаючи на викладене, слід дійти висновку, що індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, та від 20.11.2019 у справі № К/9901/28068/19.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 в редакції, що вступила в силу з 01.12.2015 року, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: 01.03.2018.
Враховуючи те, що посадовий оклад за посадою, яку позивач займав у військовій частині НОМЕР_1 , востаннє підвищувався 01.01.2008 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, то відповідно до ст. 102 Постанови № 1078 обчислення індексу споживчих цін здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а саме - з лютого 2008 року та стосується як для діючих так і для новоприйнятих або переведених військовослужбовців.
Варто також наголосити, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
З урахуванням викладеного, відповідач, починаючи з січня 2016 року, повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки, саме з січня 2016 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені порядком № 1078.
Аналогічна правова позиція, щодо визначення базового місяця саме січня 2008 року, висловлена Верховних Судом в постановах від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а, від 23.08.2022 у справі № 420/11625/21, від 19.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 30.05.2022 у справі № 380/7071/21 та від 23.08.2022 у справі № 420/11641/21.
Разом з тим, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
П. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Таким чином, враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 постанови №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно із абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Разом з тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078.
Так, відповідно до абз. З, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абз. 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати кілька складових:
розмір підвищення грошового доходу особи;
суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати;
чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 28.05.2021 року за вих. № 184, розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року становить 16869 грн. 60 коп., а в березні 2018 року - 17712 грн. 80 коп.
Тобто, розмір підвищення грошового забезпечення позивача дорівнює 843 грн. 20 коп. (17712 грн. 80 коп. - 16869 грн. 60 коп. = 843 грн. 20 коп.).
У березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатний осіб складав 1762 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Тому сума індексації за березень 2018 року становить: прожитковий мінімум для працездатний осіб на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100 (1762 грн. * 253,30% і 100 = 4463 грн. 15 коп.).
Враховуючи той факт, що розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, то командування військової частини НОМЕР_1 щомісяця повинно було нараховувати та виплачувати позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірі 3619 грн. 95 коп. (4463 грн. 15 коп. - 843 грн. 20 коп.) з 13.02.2020 по 27.12.2020 разом із цим до чергового підвищення грошового забезпечення до визначеної суми індексації додавати суму індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п. 1-1 цього Порядку.
Так як за період з 13.02.2020 по 27.12.2020 до постанови Кабінету Міністрів України 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", змін якими б було змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців не вносилось, то індексація грошового забезпечення позивача повинна становити 3619 грн. 95 коп. щомісяця з додаванням суми індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації відповідно до вимог абз. 4, 5, 6 Порядку № 1078.
Водночас, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до вимог Закону України №1282-ХІІ та Порядку №1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою Індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Відтак, військовою частиною НОМЕР_1 під час нарахування позивачу індексації грошового забезпечення було враховано лише норми абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.
При цьому, відповідачем не доведено помилковість зроблених розрахунків та не спростовано доводів позивача щодо наявності у нього права на отримання спірної індексації грошового забезпечення.
Щодо посилань представника відповідача на факт пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Так, нормами Кодексу законів про працю України, який регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.
Так, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 року по справі №140/2168/23.
Тобто, у спірний період, зокрема з 13.02.2020 по 27.12.2020, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що позивачем не було пропущено строку звернення до адміністративного суду у справі №160/31289/24.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі №160/31289/24 не здійснювати.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року як базового місяця, з урахуванням розміру підвищення доходу з розрахунку як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення, у розмірі 3619 грн. 95 коп., щомісяця, за період з 13.02.2020 по 27.12.2020, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року як базового місяця, з урахуванням розміру підвищення доходу з розрахунку як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення, у розмірі 3619 грн. 95 коп., щомісяця, за період з 13.02.2020 по 27.12.2020, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, у розмірі 37 854 грн. 55 коп.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник