про повернення позовної заяви
м. Вінниця
07 лютого 2025 р. Справа № 120/1613/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З позовної заяви вбачається, що її підписано та подано адвокатом Огородником Олегом Миколайовичем від імені позивача - ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).
На підставі підпункту 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, ордер містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18; ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 260/1365/19 та від 23.07.2020 у справі № 640/280/20.
На підтвердження повноважень адвоката Огородника Олега Миколайовича на представництво у адміністративному провадженні до позовної заяви додано ордер серії АВ №1061230 від 02.12.2024 року, який у графі назва органу, у якому надається правова допомога містить запис: «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» м. Києва, ВОАС, Солом'янському районному суді, 7ААС, ГУ ПФУ у Вінницькій області, органах ДВС».
Дослідивши вказаний ордер суд зазначає, що в ньому не зазначено про представництво інтересів позивача саме у Вінницькому окружному адміністративному суді. При цьому, записи, здійснені адвокатом не можуть бути розцінені як належне зазначення суду, оскільки з них неможливо встановити який саме суд мається на увазі та воно допускає варіативність визначення.
Отже, в ордері не зазначено конкретно назви суду або судових органів, у якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачу у Вінницькому окружному адміністративному суді, оскільки він за змістом не відповідає вимогам підпункту 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41.
Крім того, з зазначеної абревіатури не зрозуміло, де саме адвокат може представляти інтереси.
Таким чином наданий на підтвердження адвоката Огородника Олега Миколайовича ордер не оформлений належним чином, а тому не може підтверджувати повноваження адвоката як представника позивача у Вінницькому окружному адміністративному суді.
Аналогічна правова позиція визначена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року по справі №9901/847/18 та Верховним Судом у постановах від 11.12.2019 року по справі № 345/2054/18, від 21.04.2020 у справі №910/10156/17, в ухвалі від 21.09.2020 року по справі № 922/1308/20, в ухвалі від 21 квітня 2021 року по справі № 920/7/20, в ухвалі від 26 серпня 2021 року по справі № 911/2259/19.
Також судом враховано позицію Верховного Суду зазначену в постанові від 17 серпня 2020 року по справі № 911/2636/19, в якій зазначено, що на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18). Крім того, вказано, що Велика Палата Верховного Суду не відступала від висновку, викладеного у постанові від 03.07.2019р. у справі № 9901/939/18. Також, зазначено, що правова позиція, що сформульована Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.11.2019р. у справі № 910/1669/19, не застосовується у цій справі, оскільки в ній суд не посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, висновки якої враховуються при перегляді цієї справи. Верховним Судом вказано, що визначення підстави для повернення апеляційної скарги - відсутність в ордері назви конкретного суду є правильним.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав визначених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України для повернення позовної заяви.
При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено ч.8 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна