м. Вінниця
06 лютого 2025 р. Справа № 120/782/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання винити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання винити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020, 1 січня 2021, 1 січня 2022, 1 січня 2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Позивач 11.11.2024 подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024, оскільки станом на дату звернення із цією заявою вказане рішення залишається невиконаним.
Ухвалою від 25.11.2024 суд постановив розгляд заяви ОСОБА_1 здійснювати в порядку письмового провадження. Цією ж суд встановив відповідачу строк для подання відзиву.
У встановлений строк відповідач подав письмові пояснення, у яких вказав на виконанні рішення суду в повному обсязі.
Перевіряючи доводи сторін в межах виконання рішення суду у справі, суд зазначає таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до положень частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.
Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності із приписами мотивувальної та резолютивної частин рішення суду).
Статтею 382 КАС, у свою чергу, передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Так, звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у цій справі, Позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення №ХЛ53980 від 26.07.2024, в яких розміри додаткового грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, 01.01.2023 визначені в грошовому (числовому) обчислені відповідно до показників 2018 року.
Проте, відповідно до ухваленого судом рішення, суд зобов'язав підготувати оновлені довідки про розмір грошового забезпечування стягувача, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704.
Позивач звертає увагу, що відповідно постанови №704 надбавка за особливості проходження служби визначається у відсотках від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а премія визначається у відсотках від посадового окладу.
Зазначене, за твердженням позивача, свідчить про неналежне виконання відповідачем рішення у цій справі, що призвело до порушення принципу обов'язковості виконання судових рішень, які набрали законної сили, всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Позивач вказує, що такі дії відповідача призвели до порушення гарантій, установлених законодавством для військовослужбовців, порушень його прав та інтересів, які були захищені судовим рішенням, що набрало законної сили, однак не виконується належним чином.
У письмових поясненнях відповідач щодо визначення додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії вказує, що на виконання рішень судів відповідно до пункту 2 листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.10.2023 №423/6682, під час складання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій відповідно до рішень судів, розміри додаткових видів грошового забезпечення (премія та надбавка за особливості проходження служби, тощо) судом не установлені, тому необхідно обраховувати з посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначені виходячи з розміру 1762 гривні.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у цій справі, суд виходить з таких мотивів.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, яка була також застосована Верховним Судом в ухвалі від 07 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а під час розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення та вирішенні питання про накладення штрафу в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Такі висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 26 січня 2021 у справі №611/26/17 та від 12 липня 2022 року у справі №754/12702/14-а.
Крім того, за змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Case of Hornsby v. Greece» Суд зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (заява №18357/91).
У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Антонюк проти України» Суд зауважив, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (заява №17022/02).
У пункті 18 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ліпісвіцька проти України" (заява № 11944/05) Суд звернув увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні («Scordino v. Italy» (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункт 197). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом («Sika v. Slovaki», № 2132/02, пп. 24-27).
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Аналіз положень статті 382 КАС України, дають підстави для висновку, що суд, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, має застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, накладенням штрафу.
Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
Суд акцентує на сталості підходу Верховного Суду до цього питання, у якій головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Тож, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зокрема у формі зобов'язання боржника подати до суду відповідний звіт сприяє забезпеченню реалізації принципу виконуваності судового рішення (загальновідомо, що «рішення суду не має значення, якщо воно не виконується»), запобігає можливому зловживанню з боку боржника (наприклад, у формі уникнення оперативного та повного виконання рішення), гарантує дотримання законності (як у вимогах стягувача, так і у діях боржника), а також підвищує довіру громадян до суду та держави, в цілому.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024, суд зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020, 1 січня 2021, 1 січня 2022, 1 січня 2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Відповідно до пункту 8 постанови КМУ №704 (в редакції постанови від 30.08.2017) умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з розділом VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням.
Відповідно до розділу ІV Порядку військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Згідно з розділом ХVI Порядку № 260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Таким чином, відповідно до указаних положень, розміри вищезазначених додаткових видів грошового забезпечення, визначаються з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022, станом на 01.01.2023.
Покликання відповідача на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.10.2023 №423/6682 при виконанні рішення суд вважає безпідставним з огляду на те, що такий не може бути підставою для невиконання рішення в обумовлений спосіб, установлений судом.
Водночас, суд вказує, що відповідно до положень процесуального закону, питання щодо роз'яснення судового рішення, в разі правових підстав для цього, або ж порядок та спосіб виконання судового рішення здійснює суд, а не інший суб'єкт.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у цій справі шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення протягом 20 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
Визначаючи строк з приводу подання звіту, суд ураховує положення ст 382-1 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024), відповідно до яких встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч. 6 ст 382-1 КАС України, ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Також суд роз'яснює, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №120/782/24 задовольнити.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 20 календарних днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №120/782/24.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Ухвала відповідно до ч. 6 ст 382-1 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повну ухвалу складено 06.02.2025.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна