про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
07 лютого 2025 р. Справа № 120/1370/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Разом із тим, за приписами ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Так, позивач просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність ГУНП у Вінницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 05.09.2019 по 30.11.2024.
- стягнути з ГУНП у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.09.2019 по 30.11.2024, 97 493,60 гривень.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що проходила в Головному управлінні Національної поліції у Вінницькій області з 07.11.2015 року по 04.09.2019. Водночас вказує, що остаточний розрахунок відбувся 30.11.2024 шляхом виплати відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/2125/24 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення в сумі 3713,58 грн, тобто, такий розрахунок відбувся із затримкою.
Отже, предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
У Рішенні від 22.02.2012 у справі №4-рп/2012 Конституційний Суд України розтлумачив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зауважує, що не можна ототожнювати поняття заробітної плати та складових, які входять до неї та середній заробіток у разі порушення строків виплати заробітної плати.
Суд зазначає, що оскільки спірні правовідносини пов'язані зі звільненням позивача з публічної служби, до спірних правовідносин підлягають застосування саме положення ч. 5 ст. 122 КАС України, оскільки такі положення є спеціальними по відношенню до ч. 1 ст. 233 КЗпП України.
Таким чином, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, до спірних правовідносин має бути застосований спеціальний процесуальний строк, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України для спорів, пов'язаних зі звільненням з публічної служби.
Наведене узгоджується з позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 17.11.2022 року по справі №520/12661/19.
Окрім того, відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду по справі №160/914/23 від 07.09.2023: - «Отож звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 Кодексу законів про працю України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п'ятій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).»
Таким чином, місячний строк звернення позивача до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпочався 01.12.2024 та закінчився 01.01.2025, однак до суду позивач звернувся лише 02.02.2025, тобто з пропуском місячного строку з дня остаточного з ним розрахунку.
В силу положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу часу для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом:
- подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.