м. Вінниця
07 лютого 2025 р. Справа № 120/11734/24
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
05.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.03.2024 року № 905010161861 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 з 18.03.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах як працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 18.03.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 26.03.2024 року №905010161861 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з ненаданням пільгової довідки про період роботи, а індивідуальні відомості про застраховану особу не містять інформації про пільговий стаж. Зокрема, позивач зазначає, що відповідачем відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 17.06.1999 року по 19.11.2012 року на посаді медичної сестри Козятинського міжрайонного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Ухвалою суду від 10.09.2024 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
18.09.2024 та 19.09.2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подала до суду відзив на адміністративний позов, у якому вказала, що заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області, за результатом якої прийнято відповідне рішення про відмову позивачу в перерахунку пенсії.
Отже, Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, на думку відповідача, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області.
Також зазначає, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви позивача про призначення пенсії та наявних відомостей, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області, встановлено, що позивачем не надано пільгову довідку про період роботи, а індивідуальні відомості про застраховану особу не містять інформації про пільговий стаж за періоди роботи, в зв'язку з чим, відповідач вважає, що позивачу законно відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи наведене, представник відповідача2 просить суд відмовити в задоволенні позову.
04.10.2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подала до суду відзив на адміністративний позов, у якому вказала, що за принципом екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та за результатами розгляду заяви прийнято рішення від 26.03.2024 року №905010161861 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказує, що позивачем не надано уточнюючу довідку про період роботи, а індивідуальні відомості про застраховану особу не містять інформації про пільговий стаж за періоди роботи, в зв'язку з чим, відповідач вважає, що позивачу законно відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи наведене, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
18.03.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
До заяви додав: паспорт, військовий квиток, копію карти фотографії робочого дня, довідку № 449 від 09.06.2021 року, копію наказу про проведення атестації робочих місці №71/1 від 20.11.2017 року, копію переліку професій, копію протоколу № 17/11-17-2767-2769 від 07.10.2017 року, копію протоколу №16 від 08.11.2017 року.
За принципом екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 26.03.2024 року №905010161861 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з ненаданням пільгової довідки про період роботи, а індивідуальні відомості про застраховану особу не містять інформації про пільговий стаж.
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України №1058-IV від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статі 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків.
Відтак право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають чоловіки після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 29 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, відповідачем відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з ненаданням пільгової довідки про період роботи, а індивідуальні відомості про застраховану особу не містять інформації про пільговий стаж.
При цьому, суд зауважує, що відповідачем у рішенні не зазначено якому саме періоду роботи надано оцінку пенсійним органом та не зазначено у рішенні скільки складає страховий стаж та пільговий стаж позивача.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що не може підміняти пенсійний орган та надавати оцінку обставинам, які не були враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення, а має обмежитися оцінкою обставин, які згідно змісту рішення стали підставою для відмови у призначенні пенсії.
Щодо доводів позивача про не зарахування до пільгового стажу періодів його роботи з 17.06.1999 року по 19.11.2012 року на посаді медичної сестри Козятинського міжрайонного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз з підстав, ненадання пільгової довідки, суд вказує таке.
За приписами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 04.03.2020 у справі № 367/945/17 та від 27.04.2020 у справі № 367/4230/17.
Зі змісту записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.07.1986 року, виданої на ім'я позивача, вбачається, що:
- 17.06.1999 року прийнятий на посаду молодшої медичної медсестри Козятинського міжрайонного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз (запис 9);
- 30.11.2017 року звільнений з роботи за угодою сторін (запис 10).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день да право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до розділу XXIV "Установи охорони здоров'я і соціального забезпечення" (позиція 22600000) Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 (втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36), чинного на час роботи позивача на посаді молодшої сестри (відділу експертизи трупів) Козятинського районного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи (підкатегорія 22600000-14467) а саме, молодші медичні сестри (санітарки) патолоанатомічних відділень, прозекторських, моргів , віднесена до професії із шкідливими і важкими умовами праці.
Вподальшому, Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162 втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день да право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до розділу XXIV "Охорона здоров'я та соціальна допомога" (позиція 24) Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36, чинного на час роботи позивача на посаді молодшої сестри (відділу експертизи трупів) Козятинського районного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, молодші медичні сестри (санітарки-прибиральниці) патологоанатомічних бюро, центрів, відділень, прозекторських, моргів віднесена до професії із шкідливими і важкими умовами праці.
Вподальшому, Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36 втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461.
Відповідно до розділу XXIV "Охорона здоров'я та соціальна допомога" Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06. 2016 року № 461, чинного на час роботи позивача на посаді молодшої сестри (відділу експертизи трупів) Козятинського районного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи - молодші медичні сестри/молодші медичні брати (санітарки - прибиральниці / санітари - прибиральники) патологоанатомічних бюро, центрів, відділень, прозекторських, моргів віднесена до професії із шкідливими і важкими умовами праці.
З огляду на вищезазначене, посада молодшої медичної сестри Козятинського міжрайонного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз передбачена у всіх Списках № 2.
Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить записи про відповідні періоди трудового стажу із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, а саме з 17.06.1999 року по 30.11.2017 року та не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень, а тому не викликають сумнівів.
Крім того, на підтвердження наявності пільгового страхового стажу позивачем надано наступні документи:
- наказ Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи №71/1 від 20.11.2017 року та додаток №1 до наказу, яким затверджено результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права робітників на пільгове пенсійне забезпечення по Спискам №1, №2 та компенсацій за шкідливі умови праці, яким підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 за професією - молодша медична сестра відділу експертизи трупів;
- протокол №16 від 08.11.2017 року засідання комісії з атестації робочих місць за умовами праці, у якому вказано, що молодшій медичній сестрі відділу експертизи трупів у т.ч. районні та міжрайонні відділення підтверджується право на пільгову пенсію за списком №2 розділу ХХ "Охорона здоров?я та соціальна допомога";
- картка фотографії робочого дня;
- протокол №17/11-17-2767-2769 від 07.10.17 року проведення досліджень повітря робочої зони;
- довідку Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи №449 від 09.06.2021 року про те, що позивач працював повний робочий день у Вінницькому обласному бюро судово-медичної експертизи на посаді молодшої медичної сестри в період з 17.06.1999 року (Наказ №98 від 17.06.1999р.) по 30.11.2017 року (Наказ №172 від 13.11.2017р.).
Отже, професія позивача відповідала чинним на момент його роботи спискам, а тому період роботи з 17.06.1999 року по 30.11.2017 року відповідачем неправомірно не зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підлягає зарахуванню.
З приводу посилань відповідача як на підставу для відмови у зарахуванні до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, періодів роботи з 17.06.1999 року по 30.11.2017 року, на відсутність даних щодо проведення та результатів проведення атестації робочих місць, суд зазначає наступне.
Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 (далі Порядок № 442) та передбачає, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна ж мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація робочих місць відповідно до пункту 6 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Пунктами 8, 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць за умовами праці визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговими пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Відтак, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, зокрема, у зв'язку із зайнятістю на шкідливих умовах праці за Списком №2, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Такими документами можуть бути карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 422 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що наявність атестації робочого місця, не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, оскільки працівник не несе відповідальності за не проведення атестації керівником підприємства та організації. Визначальною ознакою є факт роботи позивача на посадах із особливо шкідливими і важкими умовами праці, що передбачені в Списку № 2 та характер роботи, які дають підстави для призначення пільгової пенсії.
Крім того, суд враховує, що Верховним Судом у зразковій справі №520/15025/16-а у постанові від 19.02.2020 року викладено правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Таким чином, відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у підтвердженні періоду його роботи з 17.06.1999 року по 30.11.2017 року, як такого, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення та підлягає зарахуванню.
Щодо доводів відповідача про відсутність інформації про пільговий стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу, суд зазначає таке.
Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 року № 8-1), визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Пунктом 4 розділу І, пунктом 1 розділу ІІ Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування визначено, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року № 10-1, Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Реєстр застрахованих осіб формується як система накопичення, збереження електронних даних на базі централізованих інформаційних технологій відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".
Згідно з пунктами 3 та 5 розділу IV Положення відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.
На підставі пункту 6 розділу V Положення інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за такими формами, як, зокрема: індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3 - 5 до цього Положення.
У разі відсутності в Реєстрі застрахованих осіб інформації про застраховану особу за визначеними параметрами формується та надається довідка про відсутність індивідуальних відомостей про особу за формою згідно з додатком 15 до цього Положення.
Додатком № 4 до вказаного Положення є індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5).
Отже, індивідуальні відомості про застраховану особу формуються як інформація з Реєстру застрахованих осіб.
Щодо доводів відповідача, що у Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про пільговий стаж, суд зазначає, що такі суперечать вимогам Положення, яке відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб, оскільки такі відомості по пільговому стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу зазначаються за наявності даних.
Отже, відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відомостей по пільговому стажу не може бути підставою для обмеження права особи на зарахування періоду роботи до пільгового стажу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.03.2024 року № 905010161861 прийнятим без оцінки всіх періодів роботи та підстав можливості зарахування до пільгового стажу, а тому підлягає скасуванню.
Щодо вимог зобов'язального характеру, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки відповідачем в ході розгляду заяв позивача про призначення пенсії не виконані всі умови для прийняття відповідного рішення, а саме належно не досліджена та достовірно не встановлена наявність щодо позивача необхідних умов для призначення пенсії, із зарахуванням спірного періоду, якому судом надана оцінка.
В той же час здійснення розрахунку страхового стажу входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України.
Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання пенсійного органу призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах.
Оскільки в спірних правовідносинах права позивача порушені протиправним рішенням відповідача, яке судом скасовано, і відповідачем в даному випадку не було належно обраховано пільговий страховий стаж позивача, який дає право на призначення пенсії за віком, а суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, суд вважає за необхідне, на підставі частини 2 статті 9 КАС України, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі заявлених позовних вимог, та належним способом відновлення порушеного права зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 17.06.1999 року по 30.11.2017 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кодексом адміністративного судочинства України також визначено, що у разі задоволення
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Оскільки спір виник у зв'язку із прийняттям відповідачем 1 спірного рішення, тому сплачений при зверненні до суду судовий збір, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.03.2024 року № 905010161861 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 17.06.1999 року по 30.11.2017 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) судовий збір в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривень сорок вісім копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Дончик Віталій Володимирович