Справа №760/24339/24 2/760/10882/24
(З А О Ч Н Е)
03 грудня 2024 року місто Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Прищепи С.С., розглянувши цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2024 року акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 01.12.2022 о 16:50 у м. Києві по вул. І.Федорева, 29А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault, Dokker» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля «Volkswagen» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2023 у справі про адміністративне правопорушення № 760/574/23 відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника «Renault, Dokker» державний номерний знак НОМЕР_1 були застраховані в ПРАТ «СК «АРКС», згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 042а22ц від 07.02.2022.
Власник пошкодженого автомобіля «Renault, Dokker» державний номерний знак НОМЕР_1 звернувся до ПРАТ «СК «АРКС» із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування. На підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт № ARX3484460.
ПРАТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 32 880,87 грн.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Volkswagen» державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ СК «Кредо» полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 208020696.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.07.2023 року по справі № 908/1451/23 стягнуто із ТДВ СК «Кредо» відшкодування шкоди у розмірі 17 633,10 грн.
Отже різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 32 880,87 грн. - 17 633,10 грн. = 15 247,77 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути із відповідача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 15 247,77 грн.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце його проведення повідомлений належним чином. В позовній заяві представник позивача просив про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду та постановлення у справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення за останнім відомим місцем реєстрації. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи викладене та вимоги ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності учасників судового процесу, що не зявились, та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 01.12.2022 о 16:50 у м. Києві по вул. І.Федорова, 29А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault, Dokker» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля «Volkswagen» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2023 у справі про адміністративне правопорушення № 760/574/23 відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 25).
На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника «Renault, Dokker» державний номерний знак НОМЕР_1 були застраховані в ПРАТ «СК «АРКС», згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 042а22ц від 07.02.2022 (а.с. 5-11).
Власник пошкодженого автомобіля «Renault, Dokker» державний номерний знак НОМЕР_1 звернувся до ПРАТ «СК «АРКС» із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування (а.с. 26). На підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт № ARX3484460 (а.с. 32).
ПРАТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 32 880,87 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 936971 від 19.12.2022 (а.с. 34).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Volkswagen» державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ СК «Кредо» полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 208020696 (а.с. 35).
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.07.2023 року по справі № 908/1451/23 стягнуто із ТДВ СК «Кредо» відшкодування шкоди у розмірі 17 633,10 грн (а.с. 36-37).
Отже різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 15 247,77 (32 880,87 грн. - 17 633,10 грн.).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 3 ст. 30 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
За змістом статті 979 ЦК України і статті 16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату в строк, встановлений договором.
Судом встановлено, що ТДВ СК «Кредо» виплатила позивачу вартість проведених ремонтних робіт в сумі 17 633,10 грн.
Отже, страховик належним чином виконав свої зобов'язання перед страхувальником, виплатив йому суму страхового відшкодування у порядку та у спосіб, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків, за якими страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування при настанні цивільно-правової відповідальності страхувальника та/або особи, відповідальність якої застрахована, такий страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоду.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Суд вважає, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку.
Вказаний висновок суду першої інстанції відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від17 жовтня 2019 року у справі № 489/1356/16-ц і від 04 березня 2020 року у справі № 331/6395/18.
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, досліджених судом доказів суд дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених позовних вимог до відповідача про стягнення суми шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 15 247,77 грн. (32 880,87 грн. - 17 633,10 грн.), тому пред'явлений позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 82, 979, 988, 990, 1167, 1187, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» заборгованість у розмірі 15 247 (п'ятнадцять тисяч двісті сорок сім) гривень 77 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Повне найменування сторін:
позивач - Акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя І.В. Верещінська