Справа № 758/15272/24
3/758/983/25
06 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Подільського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
встановила :
23.11.2024 року, о 16 год. 08 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 словесно ображав доньку, кричав, хапав за руки, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Крім того, 23.11.2024 року, о 16 год. 08 хв., за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 словесно ображав дружину ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Потерпілим є ОСОБА_3 , 2009 р.н.
Окрім цього, 23.11.2024 року, о 16 год. 08 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 словесно ображав дружину ОСОБА_4 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що в нього виник словесний конфлікт з неповнолітньою донькою ОСОБА_5 через отримання нею подарунків від невідомого йому чоловіка. Зазначив, що під час даного конфлікту була присутня дружина ОСОБА_4 , котра почала захищати доньку та викликала працівників поліції, останні близько 2 годин перебували в квартирі і лише після спливу цього часу почали складати протоколи про адміністративні правопорушення відносно нього. Вказав, що це був словесний конфлікт, без ознак домашнього насильство.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що ОСОБА_1 підвищував голос та ображав її та членів сім'ї. Зазначила, що працівників поліції викликав син через напружену ситуацію, оскільки не знали, як вирішиться вказаний конфлікт. Вказала, зараз примирилася, чоловік обіцяв в подальшому так не поводитись.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 579264 від 23.11.2024 року, серії ВАВ № 579263 від 23.11.2024 року, серії ВАВ № 579265 від 23.11.2024 року; даними постанови Подільського районного суду м. Києва № 758/11691/24 від 01 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 23.11.2024 року, згідно яких після повернення доньки з прогулянки у неї з батьком - ОСОБА_1 виник конфлікт, в ході якого останній розбив дві банки морозива, придбані донькою, об стіну, погрожував розбити телефон, хапав її за руки, поводився агресивно; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 374789 від 23.11.2024 року; рапортом ст. інспектора СПДН ВП Подільського УП ГУ НП у м. Києві Алли Кроткіх, згідно якого 23.11.2024 року зі служби "102" надійшов виклик, що за адресою: АДРЕСА_1 можливе вчинення домашнього насильства, буянить батько, в ході виїзду на місце події було виявлено громадянку ОСОБА_4 , двох неповнолітніх дітей та громадянина ОСОБА_1 , складено протоколи про адміністративні правопорушення та тимчасовий заборонний припис стосовно кривдника.
Стаття 173-2 КУпАП ( в редакції статті станом на час вчинення правопорушення) передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами цього ж Закону закріплено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.2 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Як пояснила потерпіла, син викликав поліцію, оскільки ніхто не знав чим завершиться конфліктна ситуація, ОСОБА_1 підвищував голос та ображав, була напружена ситуація, і син викликаючи поліцію не розумів, які подальші дії будуть від батька.
Судом встановлено, що наведені вище докази підтверджують наявність обставин, які зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення та які містять ознаки правопорушення, визначені диспозицією ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, примирення з потерпілою, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії ( в редакції статті станом на час вчинення правопорушення).
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст. 33, 36, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 грн. 00 коп. (триста сорок грн. 00 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп).
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Л. В. Казмиренко