Справа № 756/11198/24
Провадження № 2-а/756/14/25
07 лютого 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Оболонського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» звернувся представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Жданова О.В. із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовна заява обґрунтована тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 №65 від 28.08.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що 28.08.2024 в ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 , відмовився проходити військово-лікарську комісію для встановлення ступеня придатності до проходження військової служби в ЗСУ, чим порушив абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пп.3.1 та абз.3 пп. 3.2 глави 3 розділу ІІ Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військо-лікарську експертизу в Збройних Силах України». Представник позивача вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною. Серед іншого, оскільки співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 при незаконному затриманні позивача та доставленні останнього до ІНФОРМАЦІЯ_3 , було допущено грубе порушення норм встановлених постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 та конституційних прав та свобод громадянина, а саме: відповідно до ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію» перевірка документів, встановлення особи, затримання особи здійснюється виключно співробітниками правоохоронних органів. Проте, дану функцію на себе перебрали співробітники ІНФОРМАЦІЯ_3 чим незаконно затримали Позивача, без складання акту про адміністративне затримання; не законна вимога співробітників ІНФОРМАЦІЯ_3 до Позивача щодо проходження останнім військово-лікарської комісії з урахуванням того факту, що позивач ОСОБА_1 знаходиться на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , 12 серпня 2024 року обновив свої військово облікові данні, що підтверджується витягом з системи «Резерв +» та не перебуває у розшуку. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово повідомляв посадовим особам про те, що він буде проходити ВЛК в законом встановлений спосіб та за місцем перебування на військовому обліку, як це передбачає діюче законодавство України. Крім того, відповідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Проте, незважаючи на зазначену норму, відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та в порядку встановлений законом спосіб, ОСОБА_1 , 12.08.2024 оновив свої військово-облікові данні, що підтверджується витягом з системи Резерв +. Тобто, наведені вище факти свідчать про незаконні дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 при складані протоколу про адміністративне правопорушення № 625 від 28.08.2024 та винесення постанови №625 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 28.08. 2024, а саме, з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження ВЛК. Беручи до уваги зазначене, просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №625 від 28.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500,00 грн. та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП за відсутності в його діях складу правопорушення.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 16.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків заяви.
20.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» представником позивача на виконання вимог ухвали суду надіслано заяву про усунення недоліків, разом із усунутими недоліками.
Ухвалою суду від 25.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
24.12.2024 до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що відповідач не погоджується із наведеними позивачем обставинами та правовими обставинами позову. Серед іншого, зазначається, що позивача було правомірно зупинено уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 в ході виконання покладених на них завдань. Під час дії особливого періоду військовозобов'язаний може бути викликаний в будь-який ТЦК та СП, і має прибути саме до того ТЦК та СП, до якого такий громадянин викликається, незалежно від місця перебування останнього на військовому обліку та його зареєстрованого місця проживання/перебування, і відповідно, за рішенням такого ТЦК та СП має пройти медичний огляд військово-лікарською комісією, за вказаним місцем знаходження ВЛК. Проходження ВЛК відбувається виключно за рішенням начальника ТЦК та СП, при цьому можливості вибору та/або зміни місця та часу проходження ВЛК особою чинним законодавством не передбачено. 28.08.2024 уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу видано повістку, згідно з якою позивачу необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 28.08.2024 о 09 год. 00 хв. для проходження медичного огляду та направлення для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період. Разом з тим, від проходження ВЛК позивач відмовився, про що зазначив в протоколі, однак причину відмови не вказав. Таким чином, пояснення позивача зазначені в протоколі спростовують твердження останнього про його бажання пройти ВЛК за місцем перебування на військовому обліку. У зв'язку з відмовою позивача пройти ВЛК, 28.08.2024 офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно позивача складено протокол №625 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якого 28.08.2024 о 17 год. 15 хв. встановлено факт відмови гр. ОСОБА_1 від проходження медичного огляду за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин, що є порушенням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543. На підставі обставин установлених під час розгляду справи, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно гр. ОСОБА_1 винесено постанову №625 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Копію даної постанови позивач отримав в день її складання, про що свідчить його підпис в постанові. На підставі фактичних даних, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення, з'ясовано факт відмови позивача 28.08.2024 від проходження медичного огляду за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 та зазначено положення нормативного акта (ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), не виконання вимог якого, в особливий період, становить склад адміністративного правопорушення, за яке ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КУпАП), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.
Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст.55 Конституції України та статтею 6 КАС України.
З матеріалів справи слідує, що 28.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією ОСОБА_1 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
28.08.2024 офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 молодшим лейтенантом ОСОБА_4 складено протокол №625 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зі змісту протоколу слідує, що ОСОБА_1 порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме, відмовився від проходження військово-лікарської комісії в ІНФОРМАЦІЯ_2 28.08.2024, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП України.
ОСОБА_1 було роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 17 год. 20 хв. 28.08.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , кабінет №622, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі.
Також у протоколі у графі пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу позивач ОСОБА_1 написав власноруч: «я відмовляюсь від медичної військової комісії».
28.08.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_3 за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , виніс постанову № 625, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500,00 грн.
Як зазначено в постанові, громадянин ОСОБА_1 , відмовився від проходження військово-лікарської комісії в ІНФОРМАЦІЯ_2 28.08.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до військово-облікового документа з додатка «Резерв+», сформованого 12.08.2024, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дата проходження ВЛК - 13.01.2011.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За змістом ст.245 КУпАП завданням в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.245 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, громадянин ОСОБА_1 , відмовився від проходження військово-лікарської комісії в ІНФОРМАЦІЯ_2 28.08.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Постанова була складена на підставі протоколу від 28.08.2024.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно із ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, згідно Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності саме за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі по тексту - Порядок №560).
Відповідно до пунктів 68, 69 Порядку №560 у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п'ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов'язаним вручається мобілізаційне розпорядження. Резервісти та військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Резервісти або військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Згідно із ч. 5 ст. ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 (далі -Положення).
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Обов'язок проходити медичний огляд передбачений також абз. 4 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України,у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Таким чином, під час здійснення заходів, направлених на виконання вимог Указу Президента щодо проведення загальної мобілізації та організації призову військовозобов'язаних громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями проводити медичний огляд військовозобов'язаних для визначення їх придатності до військової служби.
Так само і військовозобов'язані громадяни, у відповідності з діючими положеннями законодавства, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачені виключні обмеження щодо направлення на медичний огляд лише стосовно наступної категорії осіб: які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки - до прийняття у відношенні них рішення відповідною комісією (п. 63 Постанови); які прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних) - вони викликаються на медичний огляд повісткою (п. 69 Порядку).
Позивачем суду не надано доказів віднесення його до вказаної вище категорії осіб, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Як встановлено судом, дії особи щодо ухилення (відмови) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. А тому, дії позивача кваліфіковані відповідачем правильно.
Посилання представника позивача про незаконність затримання і доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є предметом даної адміністративної справи. При цьому, вони об'єктивно не спростовують зазначені в постанові обставини, а саме те, що позивач на момент складання оскаржуваної постанови не пройшов військово-лікарську комісію, що також підтверджується наданою до суду копією військово-облікового документа позивача з додатка «Резерв+».
Суд також, звертає увагу, що відповідно до абз. 11 п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
За змістом абзаців 6, 8 пункту 11 зазначеного Положення, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: сприяють організації призовними комісіями проведення медичного огляду, обстеження та лікування призовників; організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов'язаних і резервістів.
Абзацом 6 п. 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено, що цей порядок серед іншого визначає порядок організації медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Згідно з п.3 зазначеного Порядку, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Таким чином, посилання сторони позивача про те, що проходити ВЛК він буде за місцем перебування на військовому обліку, не свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Факт відмови позивача від проходження медичного огляду визнається стороною позивача, оскільки представник позивача у позовній заяві підтвердила, що позивач не повинен бути проходити вказаний огляд, так як перебував на обліку в іншому ТЦК та СП.
Таким чином, доводи сторони позивача не знайшли свого підтвердження.
Незгода позивача щодо притягненням його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності, оскільки військовозобов'язаний зобов'язаний дотримуватись вимог законодавства щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оспорювана постанова, ухвалена уповноваженою посадовою особою, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, а тому підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.
Відповідачем на дотримання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Ураховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору належить віднести на рахунок позивача.
Керуючись статтями 5-7, 9, 77, 139, 241-246, 268, 271, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДПРОУ НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення суду складено 07.02.2025.
Суддя М. М. Ткач