465/6642/24
2/465/1175/25
06.02.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Баран О.І.,
за участі секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом
позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 05506460, місцезнаходження: м. Львів, вул. Д.Апостола, буд.1),
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ),
предмет позову: стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,
Представник позивача Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, у якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої до першого судового засідання, просив стягнути на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги централізованого опалення та постачання гарячої води за період 01.01.2022 - 31.07.2024 у розмірі 28798,96 грн., яка утворилась за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23.09.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Аргументи позивача
Позов обґрунтовано проживанням відповідача за адресою: АДРЕСА_1 та користуванням ним послугами з теплопостачання та постачання гарячої води, а відтак встановленням фактичних договірних відносин щодо надання відповідних послуг. Для здійснення оплати за надані послуги відповідачу відкрито особовий рахунок. Однак, за період 01.01.2022 - 31.07.2024 у відповідача перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» утворилася заборгованість у розмірі 28798,96 грн., з яких:
22397,08 грн. заборгованість постачання теплової енергії за період 01.01.2022 - 31.07.2024;
6401,88 грн. заборгованість за постачання гарячої води за період 01.01.2022 - 31.07.2024.
Заперечення відповідача
Відповідач з вимогами позовної заяви не погодився, виклавши мотиви незгоди у відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву. Зокрема, відповідачем зазначено про безпідставність та необґрунтованість позову, відсутність будь-яких відносин між позивачем та відповідачем, як людиною, жінкою Роксоланою, що, на думку відповідача вказує на відсутність спору, натомість позивач здійснив викрадення її персональних даних, які належать їй, як людині, та передав їх третім особам. Зазначено про те, що відповідач не звертався до позивача та не замовляв жодних послуг, і у позивача відсутнє право на укладення таких договорів.
Судові засідання у справі призначалися неодноразово: 23.10.2024, 18.11.2024, 23.12.2024 та 06.02.2025.
5 лютого 2025 року на офіційну електронну адресу суду надійшла заява про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
В судове засідання, призначене на 06.02.2025 учасники справи не з'явились.
Представник позивача, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подав заяву про розгляд справи без його участі та підтримку збільшених позовних вимог (а.с. 112).
Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, інших заяв по суті справи не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши заяву про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, перевіривши матеріали позовної заяви, дійшов таких висновків.
Відповідна заява надійшла на адресу суду засобами електронного зв'язку від відправника « ОСОБА_2 », проте з електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_2 », указаної відповідачем, поряд із адресою для листування (а.с. 108-110).
Відповідно до ч.2 ст.183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Указаний лист надійшов з відсутнім кваліфікованим електронним підписом, про що складено відповідний акт (а.с. 111).
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити про надходження відповідної заяви із порушенням процесуального строку для її подання, встановленого ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23.09.2024 (а.с. 21-22).
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч.4 ст.183 ЦПК України).
Однак, беручи до уваги значну тривалість судового розгляду та надходження відповідної заяви безпосередньо перед четвертим призначеним судовим засіданням, на яке жоден із учасників, у тому числі й відповідач повторно не з'явився, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Відповідно до частини п'ятої статті 274 ЦПК України суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
У заяві не наведено жодних доводів щодо причин пропуску строку для її подання. Мотивуючи необхідність переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зазначено про введення воєнного стану та наявність суспільного інтересу у розгляді справи. При цьому, відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, як і інший учасник справи.
Згідно з пунктами 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною другою ст. 2 ЦПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У переліку основних засад (принципів) цивільного судочинства указано верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; розумність строків розгляду справи судом, тощо.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду указаної справи всі учасники скористались правом на подання заяв по суті справи, подали ті докази, які вважали за потрібне, у судове засідання в черговий раз не з'явились. Будь-яких підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження не встановлено.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
З урахуванням зазначеного, суд не знайшов підстав для задоволення заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 12, 43, 175, 183, 274, 277, 353-354 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя: Баран О.І.