Справа № 559/3689/24
Провадження № 2/559/148/2025
05 лютого 2025 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участі секретаря судового засідання Окренець Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,
І. Стислий виклад позиції учасників.
1.1. Позивач обґрунтовує позов тим, що 26.11.2016 ОСОБА_1 , керуючи т/з «Opel Zefira», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині дороги, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, створив перешкоду для водія, який застосував екстрене гальмування, однак уникнути наїзду на пішохода не зміг, з незалежних від нього причин. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_2 був смертельно травмований, а т/з пошкоджений. Постановою від 30.05.2019 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 відсутності складу злочину. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, у зв'язку з чим МТСБУ прийняло рішення здійснити регламентну виплату на користь потерпілої в сумі 34800 грн. на підставі заяви потерпілої сторони. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідач як особа, яка винна у настанні ДТП, зобов'язана відшкодувати в порядку регресу позивачу завдану шкоду.
1.2 Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлені законом строки не скористався.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 09.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків. 24.10.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви отримав особисто 13.11.2024. 27.11.2024 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника відповідача для реалізації права на правову допомогу, що було задоволено і вирішення справи відкладено. Однак, станом на 05.02.2025 відзиву на позовну заяву так і не надходило, а встановлений для цього судом 15-денний строк давно минув, як і не надходило будь-яких інших заяв чи клопотань, відповідач в подальшому не цікавився справою. Тому підстав для відкладення розгляду справи більше немає.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
З постанови СУ ГУНП в Рівненській області від 30.05.2019 встановлено, що 26.11.2016 ОСОБА_1 , керуючи т/з «Opel Zefira», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині автодороги Доманово-Ковель-Чернівці-Теребляче в напрямку м. Кременець зі швидкістю 80-60 км/год., а одночасно ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на смузі руху т/з «Opel Zefira» в порушення вимог ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості не виділив себе на проїзній частині світлоповертальними елементами, для своєчасного його виявлення іншими учасниками дорожнього руху, чим створив перешкоду для водія автомобіля «Opel Zefira». В момент виявлення перешкоди водій ОСОБА_1 застосував екстрене гальмування, однак уникнути наїзду на пішохода не зміг, з незалежних від нього причин. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_2 був смертельно травмований. Вказаною постановою кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 відсутності складу злочину (а.с.8-12).
За централізованою базою даних МТСБУ чинний договір страхування транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 станом на 26.11.2016 відсутній (а.с. 14). Як і згідно відповіді Polish Motor Insurers' Вureau від 10.09.2018, отриманої в порядку врегулювання іноземної ЗК, договір страхування транспортного засобу станом на 26.11.2016 в країні його реєстрації не виявлений (а.с.13). Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам законодавства в момент події керував транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки без обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.26).
ОСОБА_2 перебував у шлюбу з ОСОБА_3 , від якого є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб розірвано рішенням суду від 15.09.2014, ОСОБА_5 вдруге зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 і 14.09.2015 і змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.23-25).
27.02.2018 потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , звернулися із заявою до МТСБУ про виплату страхового відшкодування (а.с.18).
В подальшому МТСБУ було сплачено ОСОБА_8 17400 грн. страхового відшкодування витрат, пов'язаних з похованням ОСОБА_4 , та ОСОБА_9 як представнику малолітнього сина ОСОБА_4 в сумі по 17400 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, тобто на загальну суму 34800 грн., що підтверджується Наказом, Довідкою МСТБУ №1 від 10.02.2020 та платіжними інструкціями №1293807 від 26.02.2020 та №1476878 від 25.03.2020 (а.с.15,34).
IV. Норми права, які застосував суд.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Пунктом 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньої-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.23.1 ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є, зокрема, шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Згідно п. 27.1 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. №1961-ІV страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. №1961-ІV страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Відповідно до п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. №1961-ІV страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Згідно 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 1193 ЦК України вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.
Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки), є те, що володілець такого джерела зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини. Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Крім того, відповідно до правового висновку, що міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: у справі 184/1461/20-ц, особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною. Відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з пунктом 40.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Тобто, у МТСБУ є всі наявні правові підстави для відшкодування понесених витрат з винуватця, які були пов'язані з розглядом страхового випадку, що підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема, Постановою від 10.11.2021 року по справі № 368/1027/21.
Крім того, строк позовної давності не минув. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ст. 257 ЦК України. Судом встановлено, що виплати страхового відшкодування було здійснено 26.02.2020 та 25.03.2020, відповідно за загальним правилом строк давності мав закінчитись 27.02.2023 та 26.03.2023. Разом з тим, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначений карантин введеного з 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), який тривав до 30 червня 2023 року. Крім того, згідно з п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, з урахуванням введення карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) 12.03.2020, а також введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, строк дії якого продовжено по даний час, 3-річний строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України, не сплив та був продовжений на строк дії такого карантину, а в подальшому зупинений у зв'язку із введенням воєнного стану, тож позивачем позов пред'явлено у межах строку позовної давності.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1 У справі, що розглядається, спір виник між страховою компанією та водієм не забезпеченого транспортного засобу щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності, а саме щодо застосування до таких правовідносин положень ст. 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
5.2 Суд враховує, що внаслідок ДТП, яка мала місце 26.11.2016, заподіяно шкоду, пов'язану зі смертю особи, при цьому складу кримінального правопорушення у діях водія т/з не встановлено. Разом з тим, спричинення шкоди не з вини відповідача, а з необережності самого потерпілого не є підставою для відмови у захисті порушеного права, оскільки за змістом норм матеріального права власник (володілець) джерела підвищеної небезпеки відповідає за шкоду без врахування вини та може бути звільнений від такої відповідальності лише у разі спричинення шкоди за наслідками непоборної сили або умислу потерпілого на завдання самому собі цієї шкоди, чого в даному випадку встановлено не було. Відтак, у відповідача наявний обов'язок відшкодувати шкоду, завдану ДТП. Враховуючи, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування на поховання та моральну шкоду у загальному розмірі 34800 грн., то відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати завдані збитки в порядку регресу.
5.3. В підсумку суд позовні вимоги задовольняє.
5.4 Щодо розподілу між сторонами судових витрат, зважаючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 19, 81, 128, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, 1166, 1187, 1191, 1193, 1194 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
позов задовольнити: стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 34 800 (тридцять чотири тисячі вісімсот) гривень 00 копійок витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р IBAN:НОМЕР_4, електронна адреса mtibu@mtibu.kiev.ua, представник Капля Аліна Степанівна.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.Ю. Жуковська