465/221/25
1-кп/465/813/25
Іменем України
07.02.2025 м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові матеріали кримінального провадження № 12024142370000618 від 09.11.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Загірочко Жидачівського району Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженої, непрацюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.ч.1,4 ст.358 КК України, -
ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, використовуючи комп'ютерну чи іншу копіювальну оргтехніку кольорового відтворення зображень струменевим способом друку підробила (у невстановлений слідством час та місце) свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 та свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , в яких згідно висновку експерта Львівського науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру №87923-2024 від 15.11.2024 в графах «по батькові», «Батько «ім'я, по батькові», «Мати «ім'я, по батькові», є ознаки механічного монтажу при виготовлені даних документів.
Тобто, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а саме, за підроблення офіційних документів, які видаються установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає певні права.
Окрім того, 29.10.2024 приблизно о 15:00 год. ОСОБА_4 діючи з прямим умислом та мотивом, спрямованим на виготовлення закордонних паспортів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та наслідки, які можуть настати після їх вчинення, з метою реалізації свого протиправного умислу на використання завідомо підроблених документів - свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 та свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 звернулась відділ №1 у м. Львові, Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки 71, та пред'явила вищевказані документи для виготовлення закордонних паспортів для своїх дітей, достеменно знаючи, що такі документи підроблені.
Тобто, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а саме, за використання завідомо підроблених офіційних документів.
Ухвалою судді від 13.01.2025 призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,4 ст.358 КК України.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.ч.1,4 ст.358 КК України визнала повністю, щиро розкаюється, пояснення дала аналогічні до фабули обвинувачення. Свої дії пояснила необдуманістю щодо настання негативних наслідків.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4 , її вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
Згідно з ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, заслухавши пояснення обвинуваченої, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних проступків повністю знайшла своє підтвердження та кваліфікується за ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, як підроблення офіційних документів, які видаються установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає певні права, та використання завідомо підроблених документів.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень (проступків), дані про особу обвинуваченої: раніше не судима, має постійне місце проживання, за допомогою до лікаря-психіатра КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» не зверталася та на обліку в КНП ЛОР «Львівської обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває; є багатодітною матерією, яка народила десятеро дітей, з яких троє повнолітніми та утримує пільги, передбачені законодавством України, для багатодітних сімей.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті кримінальних правопорушень та встановлення істини по справі.
У відповідності до ст.67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , судом не встановлено.
У відповідності до позиції, висловленої у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року усправі № 205/7091/16-к (№ 51 - 1532 км 19), поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових необхідним та достатнім для злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченій слід призначити в межах санкції статей за які кваліфіковані кримінальні правопорушення та з врахуванням ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити у виді штрафу, оскільки таке покарання буде виправленням засудженої та запобіганню вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
При цьому, суд виходить із фактичної тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця їх вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченої до вчинення кримінальних правопорушень, обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінальних правопорушень та характеризують поведінку останньої після вчинення кримінальних правопорушень, та індивідуальних особливостей обвинуваченої, зокрема способу життя, характеризуючих її даних, вік, стан її здоров'я та враховує те, що обвинувачена не працює, здійснює догляд сімома дітьми та утримує пільги, передбачені законодавством України, для багатодітних сімей, при цьому враховано її тяжкий майновий стан, зі слів обвинуваченої її сім'я перебуває у скрутному матеріальному становищі, коштів на прожиття її не вистачає, вона потребує постійного медичної допомоги, а також те, що вчиненими кримінальними правопорушеннями не завдано будь-якої шкоди фізичними та юридичними особам, тому суд вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання відповідає тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень та її особі, і буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати по справі за проведення експертизи, відповідно до ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
У справі наявні підстави для застосування правових приписів ст.174 КПК України, оскільки під час досудового розслідування на майно, визнане речовими доказами, накладався арешт, а тому слід скасувати дію ухвали слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 13.11.2024 по справі №465/8942/24 про накладення арешту.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124,174, 368, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначивши покарання:
-за ч.1 ст.358 КК України - у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
-за ч.4 ст.358 КК України - у вигляді штрафу в розмірі тридцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у зв'язку з проведенням експертизи, на суму 4 775,40 гривень.
Скасувати дію ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 13.11.2024 по справі №465/8942/24 про накладення арешту.
Речові докази по справі, а саме: свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 та свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його отримання.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченій.
Суддя ОСОБА_1