Справа № 446/2839/23
Провадження № 1-кп/444/163/2025
про продовження запобіжного заходу
07 лютого 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
під час проведення відкритого підготовчого судового засідання в залі суду у м. Жовква Львівської області по обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141420000224 від 02.10.2023 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
05.02.2025 року до Жовківського районного суду Львівської області для розгляду по суті на підставі ухвали Львівського апеляційного суду від 30.01.2025 року згідно з ч.1 ст.34 КПК України поступив обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване тим, що на розгляді Жовківського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, та сховище, в умовах воєнного стану. Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 13.12.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.02.2025 та визначено розмір застави. Обґрунтованість підозри та висунутого обвинувачення ОСОБА_4 в інкримінованому злочині доводиться зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколами пред'явлення речей для впізнання, слідчим експериментом за участі підозрюваного, а також іншими здобутими доказами у кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Крім того, оцінюючи особу обвинуваченого, вчинений ним злочин, на даний час, при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України наступних ризиків, при цьому варто відмітити, що ці ризики, за своєю юридичною природою збільшились, оскільки обвинувальний акт відносно останнього скеровано до суду.
Зокрема наявний ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування обвинуваченого від суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий та за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що вже само собою може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне.
Також існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб обґрунтовується тим, що з урахування принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) - суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. А тому, перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 матиме можливість контактувати із потерпілим, свідками і відповідно схиляти їх до зміни та дачі потрібних йому показів з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім цього існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчить те, що останній, перебуваючи на волі, зможе ігнорувати виклики суду та таким чином перешкоджати забезпеченню завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, оскільки в обвинуваченого ОСОБА_4 відсутнє постійне місце проживання, та постійне місця праці, а відтак в ОСОБА_4 відсутній стабільний фінансовий дохід, що може стати приводом не явки останнього на виклик суду.
Також наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній раніше судимий, зокрема, відбував покарання у місцях позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення воліна шлях виправлення не став, та вчинив новий умисний злочин, тому в подальшому перебуваючи на волі, зможе вчинити нові злочини.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого та не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього.
Прокурор просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з визначеним розміром застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 грн.
Прокурор ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив не давати йому термін 60 днів, який на його думку, є значним.
Вивчивши подане клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 13.12.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів по 11.02.2025 року та визначено заставу в розмірі 90 840 грн.
Суд враховує положення пунктів 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.
Вирішуючи подане прокурором клопотання, суд дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 ризики не зменшились, продовжують існувати, підстав застосування більш м'якого запобіжного заходу не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 13.12.2024 року визначено заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн.
Суд враховуючи особу обвинуваченого, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, вважає, що достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього КПК України обов'язків буде застава, що становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто що становить 90 840 грн. 00 коп.
Також на підставі абз. 2 ч.3 ст.183 КПК України суд вважає за необхідне визначити передбачені ст.194 КПК України обов'язки обвинуваченому ОСОБА_4 , у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 186, 193, 194, 197, 315 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 07.04.2025 рокуіз утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). (Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Львівській області. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26306742. Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Рахунок отримувача: UA598201720355219002000000757).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Жовківський районний суд Львівської області.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора та суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у випадку невиконання покладених обов'язків та в подальшому розгляду питання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст. 183 КПК України, суд матиме право не визначати розмір застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19».
На ухвалу суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: ОСОБА_1