Справа № 444/3885/24
Провадження № 2/444/229/2025
23 січня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.
за участі секретаря судового засідання Стець М.О.
представника позивача (в режимі ВКЗ) Литвиненко А.В.,
розглянувши у залі суду у місті Жовква Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 112727563 від 21.12.2021 року у розмірі 74135,60 грн
Від представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" Тараненка А.І. в системі "Електронний суд" Жовківським районним судом Львівської області 16 вересня 2024 року одержано позов до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить у зв'язку із невиконанням останнім грошових зобов'язань за кредитним договором стягнути з нього на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 112727563 від 21.12.2021 року у розмірі 74135,60 грн, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
В обгрунтування позову позивач покликається на наступне.
Вказує, що 21.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 112727563 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Вказує, що відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2U62S. Зокрема, 21.12.2021 о 16:06:21 год відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п. 1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 28000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
Відразу після вчинених дій відповідача, 21.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 28000,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
Зазначає, що на підтвердження вказаної інформації позивачем також долучено документ, виданий та підписаний електронним підписом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (банк, що здійснював платіж), з якого вбачається, що операція про перерахування коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок боржника.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. Зазначає, що із урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 112727563 від 21.12.2021 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 74135,60 грн.
Відтак, вказує, що позивачем долучено всі наявні докази, що передані в результаті факторингового ланцюгу та підтверджують зобов'язання відповідача за кредитним договором.
Вказує, що загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №112727563 від 21.12.2021 становить 74135,60 грн., яка складається з наступного: 28000,00 грн заборгованість по кредиту; 46135,60 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, що підтверджується випискою з особового рахунку.
Позивач стверджує, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача ОСОБА_1 для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Вказує, що позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.
Зазначає, що в ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 112727563 від 21.12.2021 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 74135,60 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2024 року визначено суддю Ясиновського Р.Б. для розгляду судової справи.
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2024 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в справі, розглядати справу за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 26 листопада 2024 року.
Від відповідача ОСОБА_1 в системі "Електронний суд" 21 листопада 2024 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому визнає те, що 21.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та він уклали договір № 112727563 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, він, відповідач, за допомогою мережі інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації / проживання.
Також відповідач ОСОБА_1 погоджується з описаним позивачем способом представлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» йому пропозиції укласти електронний договір (оферта) і визначення цих дій, як таких, що відповідають п. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Зазначає, що він підписав договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2U62S. Зокрема, 21.12.2021 о 16:06:21 год відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Одночасно з підписанням договору товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 вважає, що у задоволенні позову слід відмовити. Вказує, що аналізуючи матеріали, які позивач долучив до позовної заяви, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату. При цьому в якості доказів позивач надав лише бланки додатків до договору-факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, а саме: форми реєстру прав вимоги; форми повідомлення боржника за кредитним договором та форму акта повернення прав вимоги, а також витяги з додаткової угоди №19 від 28.11.2019 до договору-факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, додаткової угоди №26 від 31.12.2020 до договору-факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткової угоди №27 від 31.12.2021 до договору-факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, у яких відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників. Вказує, що не можна визнати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за кредитним договором №112727563 наданий позивачем витяг з реєстру боржників № 174 від 22.02.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, зважаючи на те, що у цьому витягу зазначені лише номер і дата кредитного договору, прізвище позичальника та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч. 1 ст. 517 ЦК України. Також у матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачу такого повідомлення за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018. Зазначає, що позивач надає розрахунок заборгованості, наданий ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", однак цей документ не піддається верифікації підпису, що викликає сумнів у його достовірності. В не залежності від попередніх факторів документ не може бути доказом факту передачі розрахунків від кредитодавця до фактора, в даному випадку до ТОВ "Таліон Плюс". Зазначає, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, з чого випливає те, що недотримання процедури передачі прав вимоги, а саме відсутність підтвердження існування дійсної вимоги в момент передачі прав і надання цього підтвердження від первинного кредитора до фактора трактується як нереалізація передачі прав вимоги фактору, водночас з чим право вимоги залишається за кредитором. Крім того, з матеріалів випливає те, що 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату. При цьому, в якості доказів позивач надав лише бланки додатків до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, а саме: форми реєстру прав вимоги; форми повідомлення боржника за кредитним договором та форму акта повернення прав вимоги, а також додаткову угоду №2 від 03.08.2021 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, додаткову угоду №3 від 30.12.2022 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, у яких відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників. Також у матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачу такого повідомлення за договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020. Вважає, що не можна визнати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ "ФК «Олайн Фінанс» права вимоги за кредитним договором №112727563 наданий позивачем витяг з реєстру боржників № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, зважаючи на те, що у цьому витягу зазначені лише номер і дата кредитного договору, прізвище позичальника та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч. 1 ст. 517 ЦК України. Вказує, що позивач надає розрахунок заборгованності наданий ТОВ "Таліон Плюс", проте документ не піддається верифікації підпису, а також не зазначається дата формування та підписання цього документу, а також дані про сертифікат підписанта. Стверджує, що в не залежності від попередніх факторів документ не може бути доказом факту передачі розрахунків від кредитодавця до фактора, через відсутність двостороннього підписання, в даному випадку до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс". Відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, з чого випливає те, що недотримання процедури передачі прав вимоги, а саме відсутність підтвердження існування дійсної вимоги в момент передачі прав і надання цього підтвердження від первинного кредитора до фактора трактується як нереалізація передачі прав вимоги фактору, водночас з чим право вимоги залишається за кредитором. Окрім того, випливає що 17.07.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №17/07/24, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Онлайн фінанс» за плату. При цьому в якості доказів позивач надав лише бланки додатків до договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024, а саме: реєстр боржників; акт прийому-передачі реєстру боржників та акт повернення прав вимоги у яких відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників. Також у матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачу такого повідомлення за договором факторингу №17/07/24 від 17.07.2024. Вказує, що враховуючи вищевикладене, відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Разом з тим, з аналізу вказаних договорів факторингу вбачається, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до нових кредиторів, починаючи ще 28.11.2018, а сам кредитний договір №112727563 був укладений 21.12.2021, тобто більш ніж через три роки після укладення договору факторингу, що взаємовиключає одне одного, оскільки за договором факторингу права вимоги є похідними від кредитного договору, а отже, не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги. В подальшому 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанси» було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за вказаним договором, а 17.07.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК» «ЕЙС» було укладено договір факторингу №17/07/24. Стверджує, що з наведеного слідує, що було здійснено передачу невизначених вимог, оскільки жодної визначеної вимоги, що існувала б у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо відповідача на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, в останньому не вказано. У зв'язку з наведеним, хоча чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, але це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Вказує, що аргументом вище наведеній правовій оцінці є рішення Любешівського районного суду Волинської області по справі № 157/1677/23, що набрало законної сили 11.01.2024 на підставі постанови провадження № 22-ц/802/109/24 Волинського апеляційного суду про залишення рішення без змін.
Від представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" Тараненка А.І. в системі "Електронний суд" 25.11.2024 надійшла відповідь на відзив, в якому просив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив.
Від відповідача ОСОБА_1 в системі "Електронний суд" 26 листопада 2024 року надійшли додаткові пояснення у справі. Підтверджує, що уклав договір кредитної лінії № 112727563 від 21.12.2021 з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", який підписав одноразовим ідентифікатором, а про сам спосіб підписання договора одноразовим ідентифікатором був повідомленний завчасно, з чого випливає що спосіб підписання має юридичну силу відповідно до статті 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач ОСОБА_1 звертає увагу на те, що між ним та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було також укладено договори кредитної лінії: № 521177528 від 20.02.2021; № 233439608 від 21.03.2021; № 543875556 від 25.03.2021; № 231990384 від 05.04.2021; № 990326117 від 08.04.2021; № 784690311 від 16.04.2021; № 309013213 від 27.04.2021; № 901968673 від 05.05.2021; № 525069438 від 08.05.2021; № 714198937 від 10.05.2021; № 186030570 від 27.05.2021; № 673350256 від 29.05.2021; № 294851501 від 22.06.2021; № 344541721 від 29.06.2021; № 762248694 від 17.08.2021 від 25.03.2021; № 413254678 від 11.09.2021; № 735237561 від 23.09.2021; № 337949141 від 14.09.2021; № 272862780 від 28.09.2021; № 406587827 від 06.11.2021; № 939342678 від 09.11.2021; № 381153889 від 19.12.2021.
Вказує, що такі кредити були ним погашені в терміни, передбачені в цих договорах, пітвердженням чого є довідки про закриття кредитів, видані кредитором.
Зважаючи на вищенаведене, відповідач вказує, що він, як сторона договірних відносин із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", діяв добросовісно, розумно та відповідно до умов укладених договорів кредитної лінії. Усі зобов'язання за вказаними договорами були виконані ним своєчасно, що підтверджується відповідними довідками про закриття кредитів, виданими кредитором. Зазначає, що водночас крайній договір № 112727563 від 21.12.2021, який є предметом спору щодо даного провадження не був виконаний кредитором добросовісно та з дотриманням ст. 13 Цивільного кодексу України. Вказує, що договором № 112727563 від 21.12.2021 передбачено, що позичальник має право звернутися до кредитодавця з проханням про реструктуризацію зобов'язань за договором.
ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку із раптовим погіршенням його фінансового становища ним була подана заявадо кредитора з проханням про надання кредитних канікул, зниження розміру відсоткової ставки, пролонгацію суми основної заборгованності та надання графіку оплати, але кредитор на його прохання надав відповідь, у якій проігнорував його прохання.
Від так, відповідач ОСОБА_1 вважає, що ним були вжиті всі можливі заходи для належного виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 112727563 від 21.12.2021, а кредитор діяв недобросовісно.
У частині позову про стягнення з нього судових витрат, а також стягнення заборгованності по несплаченим відсотках за користування кредитом у розмірі 46135,60 грн просить відмовити.
Представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" Литвиненко А.В. (в режимі відеоконференції) просила задовольнити позовну заяву з підстав, наведених у поданих заявах по суті.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є , зокрема, договори та інші правочини.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Встановлено, що між сторонами були здійснені всі необхідні дії для набуття цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, зокрема, в частині підписання кредитного договору, що не заперечується відповідачем, що свідчить про погодження сторонами його істотних умов.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Встановлено, що 21.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 112727563 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зокрема відповідач, за допомогою мережі інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2U62S. Зокрема 21.12.2021 о 16:06:21 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 28000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
Відповідно до п. 5.4 кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Одночасно з підписанням договору, товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.
Суд враховує, що відповідачем ОСОБА_1 визнається факт укладення та підписання ним 21.12.2021 із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору № 112727563 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно із п. 1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 175,20 процентів річних, що становить 0,48 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 584,18 процентів річних, що становить 1,60 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
Відповідно до п. 1.9.3. якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.
Положеннями пункту 1.12.1. зазначено, що зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.
Відповідно до п. 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 1.13. проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником.
Таким чином, у кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
21.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 28000,00 грн. на банківську карту відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 що визнається останнім.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що також підтверджується копіями платіжних доручень. Зокрема, на підтвердження вказаної інформації позивачем долучено документ, виданий та підписаний електронним підписом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (банк, що здійснював платіж), з якого вбачається, що операція по перерахування коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок боржника.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги .
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно із ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01.
Відповідно до пункту 1.3 вказаного договору під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до п. 8.2 договору строк дії договору закінчується 28.11.2019 , але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід'ємну частину.
28.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 , відповідно до якої строк дії договору № 28/1118-01 продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції.
Відповідно до пункту 8.2 викладеного в новій редакції Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020), строк дії цього Договору закінчується 31 грудня 2021 року.
31.12.2021 укладено Додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжується до 31.12.2022. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2022.
Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Пунктом 1.2. визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 Договору факторингу встановлено, що Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором.
Відповідно до п. 2.1. Розділу 2 (ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року право вимоги переходить від клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру права вимог.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 174 від 22.02.2022 р. до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 73 175,20 грн.
Наданий Витяг з реєстру прав вимог № 174 від 22.02.2022 р. до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують перехід права вимоги від Клієнта - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Фактора - ТОВ «Таліон Плюс».
Тобто, право вимоги за Кредитним Договором № 112727563 від 21.12.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 22.02.2022, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 174. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі.
Станом на вказану дату договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс», яким передбачалося право відступлення майбутньої вимоги, був чинним, оскільки його дія продовжувалася згідно Додаткових угод від 28.11.2019 року, від 31.12.2020 року, від 31.12.2021 року; згідно останньої Додаткової угоди строк дії Договору факторингу продовжений до 31 грудня 2022 року.
Реєстр відступлення прав за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 , підписаний між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» 22.02.2022 року, тобто у межах продовженого строку дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року.
На підтвердження переходу права вимоги позивачем представлено довідку видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідно до якої 22.02.2022 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № 112727563 від 21.12.2021, укладеним з ОСОБА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» згідно укладеного договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, що підтверджує згоду двох сторін співпрацювати впродовж протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2022.
Згідно п. 5.3.3. Фактор має право розпоряджатись Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.
Відповідно до п. 8.2 договору строк дії договору закінчується 04.08.2021, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід'ємну частину.
03.08.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду № 2 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, відповідно до п. 1 якої Сторони домовились продовжити строк дії Договору до 31.12.2022 включно.
30.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду № 3 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, відповідно до п. 1 якої Сторони домовились продовжити строк дії Договору до 30.12.2024 включно.
Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 04.08.2021 по 30.12.2024.
Предметом Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Пунктом 1.2. визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 Договору факторингу встановлено, що Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором.
Відповідно до п. 2.1. Розділу 2 (ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ) Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1 договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 право вимоги переходить від клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру права вимог.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 74 135,60 грн.
Реєстр відступлення прав за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 , підписаний між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 30 травня 2023 року, тобто у межах продовженого строку дії договору факторингу від 05 серпня 2020 року.
Отже, договір № 05/0820-01 є рамковою угодою, що підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 05.08.2020 - 30.12.2024.
Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 17/07/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п.1.1. за цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Суд враховує, що на підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 17/07/24 від 17.07.2024.
Відповідно до Договору Реєстр Боржників - це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою, встановленою в Додатку №1 до цього Договору.
Згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 74 135,60 грн.
Отже, слід виходити з обґрунтованості доводів позовної заяви щодо законності набуття позивачем прав вимоги за кредитним договором від 21.12.2021 р., укладеним із ОСОБА_1 , враховуючи, зокрема те, що усі укладені договори факторингу пов'язують перехід права вимоги саме із фактом підписання між сторонами реєстру боржників.
Враховуючи наведене, укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 21.12.2021 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору № 187354702 від 13.10.2021 р. передано ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому Позивачу на підставі Реєстру, який оформлений належним чином.
Наведені витяги з Реєстру прав вимог, додаткові угоди та акт прийому-передачі реєстру боржників містять всі необхідні реквізити, підписи сторін та оформлені належним чином, відповідно до встановлених форм договорів факторингу.
Від так, позивачем надано суду документи, що підтверджують факт переходу прав вимоги та містять всю необхідну інформацію для ідентифікації відповідача та визначення обсягу вимог.
Зважаючи на наведене, доводи відповідача про те, що позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" не наділено правом грошової вимоги до нього, відповідача ОСОБА_1 , є безпідставними.
Щодо направлення письмового повідомлення боржнику, то слід зазначити про те, що згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 всупереч умовам кредитного договору та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив зобов'язання за таким і в кінцевому підсумку не повернув кредит кредитодавцю.
Встановлено, що загальна сума заборгованості на час звернення із позовом, за кредитним договором №112727563 від 21.12.2021, становить 74135,60 грн., яка складається із 28000,00 грн заборгованості по кредиту; 46135,60 грн заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом, що підтверджується випискою з особового рахунку.
Наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований. Свого розрахунку заборгованості відповідачем не надано.
Суд враховує при ухваленні рішення наведений позивачем розрахунок заборгованості.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Встановлено, що на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем у добровільному порядку не сплачена, а тому підлягає примусовому стягненню.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилявся від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 112727563 від 21.12.2021 року у розмірі 74135,60 грн підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено 2422.40 грн судового збору. У зв'язку із задоволенням позовних вимог документально підтверджені судові витрати, а саме, судовий збір підлягає стягненню у сумі 2422.40 грн з відповідача на користь позивача.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем у позовній заяві було заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на правову допомогу останнім подано разом із позовною заявою наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги № 1807/24-01 від 18.07.2024, копію протоклу погодження вартості послуг до договору наданням правничої допомоги № 1807/24-01 від 18.07.2024, копію додаткової угоди № 2 до Договору про надання правничої допомоги №1807/24-01 від 18.07.2024, копію акту прийому-передачі наданих послуг до Договору наданням правничої допомоги № 1807/24-01 від 18.07.2024, копію свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію довіреності адвоката.
Суд враховує, що представлені стороною позивача вищевказані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач із клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не звертався.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, що виходять з конкретних прав та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадках укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, які мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи вони були фактично понесені, так і оцінювати їх потребу.
Суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату правничих послуг є співмірним із складністю справи та наданих ним послуг, часом, витраченим на надання відповідних послуг, обсягом наданих адвокатом послуг.
Виходячи з приписів ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розподіляючи витрати, понесені первісним позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази є підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, а саме в розмірі 6000 гривень.
Керуючись статтями 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 112727563 від 21.12.2021 року у розмірі 74135,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (ел. пошта FincomEICE@gmail.com, тел. НОМЕР_8, адреса Україна, 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956)
Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса Україна, 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, офіс 21, РНОКПП НОМЕР_3 ), Литвиненко Ангеліна Володимирівна (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , має зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд", ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Суддя Ясиновський Р. Б.