Дата документу 03.02.2025Справа № 554/1949/24
Провадження № 2/554/1016/2025
03 лютого 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
при секретарі судових засідань - Гуляєвої О.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвокат Яресько Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
встановив:
26 лютого 2024 року, Позивач ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 коштів у розмірі 376 667 грн. згідно з продажу квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалась на те, що ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 . Частки у даній квартирі були розподілені наступним чином ОСОБА_1 належало 2/3 частки, а відповідачу ОСОБА_2 1/3 частки квартири. Тривалий час позивач працював за межами України та не мав можливості займатись процедурними питаннями щодо відчуження квартири, що на праві приватної спільної часткової власності знаходилась у володінні позивача та відповідача, в зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 надав довіреність своєму батькові ОСОБА_2 для продажу від імені ОСОБА_1 , квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до усної домовленості з Відповідачем після продажу даної квартири, останній був зобов'язаний перерахувати мені 2/3 частки грошових коштів отриманих від реалізації даної квартири. Згідно п. 3 договору купівлі-продажу квартири від 18.06.2020 року квартира АДРЕСА_1 , частина якої належала позивачу на праві власності на підставі продана Відповідачем. Сума за якою відбулась продаж квартири становить 565 000,00 (П'ятсот шістдесят п'ять тисяч гривень 00 коп.) грн. Відповідно, частка позивача у грошовому еквіваленті від отриманих коштів за продаж квартири становить 376 667,00 грн.
Ухвалою судді Тімошенко Н.В. прийнято до провадження дану цивільну справу.
01.03.2024 року ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.
12 квітня 2024 року, відповідач ОСОБА_2 надав до суду відзив на позовну заяву. У якому прохав відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення коштів, враховуючи пропуск позовної давності і враховуючи відсутність підтвердження письмової домовленості про строк повернення коштів і суму їх повернення за мінусом його боргів.
Позивач у судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання до суду не з'явився.
Представник ОСОБА_2 адвокат Яресько Н.В. у судовому засіданні прохала відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 . Частки у даній квартирі були розподілені наступним чином ОСОБА_1 належало 2/3 частки, а відповідачу ОСОБА_2 1/3 частки квартири.
Тривалий час позивач працював за межами України та не мав можливості займатись процедурними питаннями щодо відчуження квартири, що на праві приватної спільної часткової власності знаходилась у володінні позивача та відповідача, в зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 надав довіреність своєму батькові ОСОБА_2 для продажу від імені ОСОБА_1 , квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до усної домовленості з Відповідачем після продажу даної квартири, останній був зобов'язаний перерахувати мені 2/3 частки грошових коштів отриманих від реалізації даної квартири. Згідно п. 3 договору купівлі-продажу квартири від 18.06.2020 року квартира АДРЕСА_1 , частина якої належала позивачу на праві власності на підставі продана Відповідачем.
Сума за якою відбулась продаж квартири становить 565 000,00 (П'ятсот шістдесят п'ять тисяч гривень 00 коп.) грн. Відповідно, частка позивача у грошовому еквіваленті від отриманих коштів за продаж квартири становить 376 667,00 грн.
Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її
видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.
Відповідно до статті 237, частини третьої статті 238 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Згідно зі статтею 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Згідно зі статтею 1006 ЦК України повірений зобов'язаний: повідомити довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного Законодавства.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1006 ЦК України повірений зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2019 року у справі № 320/4274/16-ц (провадження № 61-25696св18) зроблено висновок про застосування частини другої статті 530, пункту 3 частини першої статті 1006 ЦК України та вказано, що "у разі відсутності домовленості між повіреним та довірителем про встановлення строку (терміну) передачі одержаного у зв'язку з виконанням доручення, така передача має відбуватися негайно. При цьому для довірителя не потрібно пред'являти вимогу про передачу одержаного у зв'язку з виконанням доручення, оскільки пункт 3 частини першої статті 1006 ЦК України є виключенням, що допускається частиною другою статті 530 ЦК України".
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ст.41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В силу ч.1 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Частина 3 ст.237 встановлює загальне правило, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Положеннями ст.244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Крім того, норми Глави 68 ЦК України щодо договору доручення не встановлюють спеціальних вимог щодо форми, отже, він може бути укладений не тільки в письмовій, а й в усній формі.
Згідно з ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Статтею 1003 ЦК України визначено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Положеннями ч.1 ст.1004 ЦК України передбачено, що повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.
Відповідно до ст.1006 ЦК України повірений зобов'язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Частина 1 ст.1007 ЦК України передбачає, що довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, а отже зовнішні відносини представництва, тобто вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, відбуваються на підставі довіреності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Щодо терміну позовної давності на звернення з даною позовною заявою до відповідача, є законні підстави для поновлення терміну позовної давності оскільки з початком повномасштабного воєнного вторгнення російської федерації до України, позивач повернувся в Україну та з початку 2023 року був зарахований для проходження військової служби, у наслідок отриманих важких поранень був звільнений від подальшого проходження військової служби. Після звільнення з військової служби та закінчення лікування, позивач 06.01.2024 року отримав від приватного нотаріуса Удовіченко М.Ю. копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно вимогами Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору оскільки наявна друга група інвалідності а також позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій та довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №536032.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.81, 89, ч. 6 ст. 259, ст. ст. 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти, отримані по договору від 18 червня 2020 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в сумі 367 667 грн.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 07.02.2025 року.
Суддя Н.В. Тімошенко