Справа №461/9965/24
06 лютого 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кітова О.В.,
за участі секретаря судового засідання Черевка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Буковинського Тараса Йосиповича про вирішення питання щодо відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ЄДРПОУ: 19390819) до ОСОБА_1 (адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
рішенням Галицького районного суду м. Львова від 16.01.2025 позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 57037 (п'ятдесят сім тисяч тридцять сім) гривень 40 копійки та суму понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 855 (вісімсот п'ятдесят п'ять) гривні 56 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В відзиві на позовну заяву представником відповідача - адвокатом Буковинським Т.Й. заявлено про наявність у відповідача судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
24.04.2025 від представника відповідача - адвоката Буковинського Т.Й. надійшла заява про вирішення питання щодо відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката, у якій представник відповідача просить стягнути з позивача в користь відповідача 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. До даної заяви представником відповідача долучено остаточний розрахунок сум судових витрат та детальний опис виконаних адвокатом робіт.
06 лютого 2025 року від представника позивача - Михашули Є. надійшло заперечення на заяву представника відповідача про відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу. Представник позивача зазначає, що АТ «Ідея Банк» самостійно виконало перерахунок заборгованості відповідача за Кредитним договором з моменту його укладення, зарахуванням сплаченої відповідачем плати за обслуговування кредитної заборгованості відповідно до умов кредитного договору, ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування» у погашення іншої заборгованості, та надало суду детальний розрахунок заборгованості за Кредитним договором після такого перерахунку, відповідно до якого заборгованість відповідача за кредитним договором становить 57037,40 грн., та така сума після перерахунку, як було зазначено вище, є значно меншою ніж в розрахунках представника відповідача - адвоката Буковинського Т.Й. На думку позивача, вартість заявлених витрат є явно неспівмірною зі складністю спору та витраченим часом, а також якістю наданих послуг, а тому вважає, що відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви представника відповідача про вирішення питання щодо відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката та матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Встановлено, що правнича допомога відповідачці ОСОБА_1 надавалась адвокатом Буковинським Т.Й. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.02.2019 № 001354, видане Радою адвокатів Львівської області), на підставі договору про надання правничої допомоги від 25 грудня 2024 №20-25/12/2024, укладеного між Адвокатським бюро «ТАРАСА БУКОВИНСЬКОГО» та ОСОБА_1 .
На підтвердження понесення відповідачкою ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, представником відповідача подано наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги від 25.12.2024 р.; остаточний розрахунок сум судових витрат та детальний опис виконаних адвокатом робіт від 24.01.2025; платіжну інструкцію № @2PL128050 від 22.01.2025.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи із складності справи та фінансового стану учасників справи.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши надані представником відповідача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката та враховуючи заперечення представника позивача, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість. Таким чином, судом встановлена неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи та фактично виконаними адвокатами робіт (наданих послуг), часові, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг).
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову, виходячи із встановленої реальності участі адвоката та її необхідності, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правничу допомогу та беручи до уваги задекларовані в п.6 ч.3 ст.2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 2000 грн. Суд вважає, що саме такий розмір витрат є необхідним і неминучим для відповідача ОСОБА_1 , який була змушена до залучення професійної допомоги адвоката.
Керуючись ст.ст.258, 259, 264, 265, 270 ЦПК України,
заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Буковинського Тараса Йосиповича про вирішення питання щодо відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ЄДРПОУ: 19390819);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 06.02.2025.
Головуючий суддя Олександр КІТОВ