Справа №752/7087/24 Суддя І інстанції - Бушеленко О.В.
Провадження № 33/824/ 395/2025 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
03 лютого 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Огнєва Т.Є. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, зі стягненням судового збору в дохід держави у розмірі 605, 60 грн.
Постановою суду встановлено, що 19.03.2024 о 21:56 у Голосіївському районі м. Києва водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Ю. Здановської, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнин рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв'язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою судді, захисник Огнєв Т.Є. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, просить постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2024 скасувати, в провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, а від запропонованого інспектором поліції порядку проведення огляду на стан сп'яніння правомірно відмовився, оскільки інспектором поліції був запропонований порядок проведення огляду на стан сп'яніння з порушенням чинного законодавства, зокрема ст. 266-1 КУпАП, оскільки на момент події ОСОБА_1 був військовослужбовцем ЗСУ та виконував обов'язки військової служби та керував службовим автомобілем, який використовував виключно в службових цілях, в момент зупинки здійснював перевезення особливого вантажу, про який в силу військової таємниці не мав права повідомити інспектору поліції та залишити автомобіль без нагляду чи передати іншій особі.
За клопотанням захисника Огнєва Т.Є. в інтересах ОСОБА_1 апеляційний розгляд неодноразово відкладався.
При цьому, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце наступного судового засідання, ОСОБА_1 та його захисник Огнєв Т.Є. у судове засідання апеляційного суду 03.02.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, а тому враховуючи положення ч.6 ст. 294 КУпАП, апеляційний розгляд проведено у відсутність осіб, які не з'явились.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, ОСОБА_1 вимоги вказаного пункту ПДР дотримано не було.
Всупереч доводам апеляційної скарги, порушення ОСОБА_1 зазначених вимог п. 2.5. ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №726539, згідно якого 19.03.2024 о 21 год. 56 хв. в м. Києві по вул. Ю. Здановської водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнин рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1).
Зазначений протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 підписаний особою, яка його склала. Від підпису в протоколі ОСОБА_1 відмовився. В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (а.с.3), відеозаписом з місця події (а.с.8).
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність доказів у справі приходжу до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії ОСОБА_1 , які полягають у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння в законному порядку, є порушенням п. 2.5 ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
З приводу доводів апеляційної скарги захисника про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп'яніння, зокрема ст. 266-1 КУпАП, то вони є безпідставними з огляду на наступне.
Так, за змістом ст.266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Також, відповідно до ст.266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції у зв'язку із порушенням п.1.3 ПДР зупинено автомобіль Toyota Camry під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування у ОСОБА_1 з кишені куртки випадає і розбивається пляшка. Надалі ОСОБА_1 , повідомляє, що сьогодні приїхав додому з Сумщини з ротації, посвідчення водія при собі не має, є посвідчення на автомобіль, який належить «Обленерго», оригінальні номера наявні. У зв'язку із сильним запахом алкоголю, працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер». На що ОСОБА_1 не заперечує та сідає до службового автомобіля. Вже будучи в автомобілі ОСОБА_1 вказує, що пив пиво і відмовляється проходити огляд. Після чого працівник поліції, ще раз пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» або в спеціалізованому медичному закладі у лікаря нарколога, однак ОСОБА_1 від проходження огляду відмовляється. Тоді працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП і його буде відсторонено від керування та просить ОСОБА_1 ще раз надати остаточну відповідь щодо проходження огляду. ОСОБА_1 втретє вказує, що від проходження огляду відмовляється. Після чого працівником поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення та відсторонено ОСОБА_1 від керуванням транспортним засобом. За кермо автомобіля Toyota Camry сів брат ОСОБА_1 , якого останній викликав по телефону.
Отже, з відеозапису місця події, чітко вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у м. Києві під час керування транспортним засобом Toyota Camry, тобто поза межами території будь-якої військової частини. На запитання працівника поліції повідомив, що їде до дому з ротації. Жодних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням він виконував обов'язки військової служби, не надав. Про необхідність виклику Військової служби правопорядкуЗбройних Силах України (ВСП) у зв'язку з виконанням службових обов'язків не зазначав.
Положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. Водночас, статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить ВСП. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія працівники поліції не зобов'язані запрошувати представників ВСП. Отже, доводи сторони захисту з цього приводу є безпідставними.
Щодо твердження захисника про те, що його підзахисний відмовився від огляду, оскільки здійснював перевезення особливого вантажу, про який в силу військової таємниці не мав права повідомити інспектору поліції та залишити автомобіль без нагляду чи передати іншій особі є непереконливими, оскільки останній мав можливість здійснити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, про що йому було роз'яснено працівником поліції. До того ж, після відсторонення ОСОБА_1 за кермо автомобіля сів його брат, що повністю нівелює доводи сторони захисту в цій частині.
Окрім того, як правильно зазначив про це місцевий суд, з моменту виникнення події у березні 2024 року та станом на час розгляду справи, а також під час апеляційного перегляду справи, після неодноразового відкладення судових засідань ні захисник, ні ОСОБА_1 не подали для залучення до матеріалів справи жодних документів, які б доводили виконання ОСОБА_1 спеціального завдання 19.03.2024.
Більш того, станом на час розгляду справи та апеляційного перегляду не було надано суду документів, якими доводиться факт перебування ОСОБА_1 на військовій службі станом на 19.03.2024.
Що стосується посилань захисника на те, що ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не перебував, то вони до уваги не беруться, оскільки ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто за відмову від проходження в установленому порядку огляду на стан сп'яніння, а не за порушення п.2.9а) Правил дорожнього руху України, тобто керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Не заслуговують на увагу і посилання апелянта на розгляд справи судом першої інстанції без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, оскільки висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим та базується на комплексі доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП. Більш того, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Огнєва Т.Є. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал