Головуючий у суді першої інстанції: Твердохліб Ю.М.
06 лютого 2025 року місто Київ
Справа № 759/20201/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7602/2025
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стрижеуса А. М., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року відмовлено в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Не погоджуючись з рішенням суду, 29 січня 2025 року засобами поштового зв'язку Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до Київського апеляційного суду подано апеляцій скаргу.
Перевіривши виконання вимог ст. 356 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята судом та підлягає залишенню без руху.
Одночасно з апеляційною скаргою ГУ ПФ України в м. Києві подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржник посилаючись на ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказує, що законом забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, тому з урахування вказаних обставин та відсутністю коштів призначених на сплату судового збору, просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
За змістом частини першої статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Жодних доказів на підтвердження неможливості сплатити судовий збір позивач не надав.
Таким чином, посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір є недоведеним, підстав для звільнення ГУ ПФ України в м. Києві від сплати судового збору, відсутні.
Зокрема, такі підстави створюють нерівне відношення законодавчих норм в частині сплати судового збору щодо інших позивачів, які не є суб'єктами владних повноважень, що не відповідає, зокрема, положенням статей 24, 129 Конституції України та статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб надається кожній людині і громадянину. Стаття 129 Конституції України відносить принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом до основних засад судочинства. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.
У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, сума судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так, відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 грудня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028 грн. 00 к., а отже позивач при зверненні до суду з позовом мав би сплатити судовий збір в розмірі 3028 грн.
Таким чином, розмір судового збору при подачі даної апеляційної скарги повинен становити 3028 грн. х 150 % = 4542 грн.
Враховуючи наведене, особі, що подає апеляційну скаргу слід сплатити суму судового збору у розмірі 4542 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: ГУК у м. Києві/ Солом'янський район/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: UA 548999980313101206080026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою), ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, буд.2-а.
Докази сплати судового збору необхідно подати до суду апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стрижеуса А. М.-
Апеляційну скаргу Святошинського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус