Справа № 759/13984/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3662/2025
05 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у складі судді Ключника А.С.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним,-
У липні 2024 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 від 14 лютого 2020 року, спадкоємцями квартири АДРЕСА_1 за яким є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 посвідчений приватним нотаріусом КМНО Качельниковим С.В.; вирішити питання судових витрат.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року, просить скасувати її та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; судові витрати покласти на відповідачів.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про місце, дату і час підготовчого засідання, яке відбулось 17 жовтня 2024 року.
Посилається на те, що невиконання (неналежне виконання) судом обов'язку повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про судове засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Звертає увагу суду на те, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу розглянуто судом за відсутності будь - якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Щодо розміру судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи - до 20 000 грн, в тому числі: вартість складання апеляційної скарги - 5 000 грн; судовий збір за подання апеляційної скарги - 605 грн 60 коп.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Тарасов С.О. просив апеляційну скаргу задовольнити, ОСОБА_4 просив залишити без задоволення апеляційну скаргу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду повідомлені у встановленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що оскільки позивач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи 10 вересня 2024 року, 17 жовтня 2024 року проте в підготовче судове засідання повторно не з'явився.
Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, остільки вони не відповідають обставинам та даним, які містяться в матеріалах справи й суперечать вимогам процесуального закону.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша та п'ята статті 223 ЦПК України).
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).
Згідно з частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що "залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо".
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зі справи убачається, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 10 вересня 2024 року о 11 год 00 хв (а.с. 34).
З протоколу судового засідання від 10 вересня 2024 року убачається, що у зв'язку з неявкою позивача підготовче судове засідання відкладено до 17 жовтня 2024 року на 11 год. 00 хв (а.с. 73-74).
Отже, судом було призначено два підготовчих судових зсідання на 10 вересня 2024 року та 17 жовтня 2024 року й матеріали справи не містять доказів про отримання позивачем судових повісток на вказані дати.
Перевіряючи мотиви ухвалення оскаржуваного судового рішення, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Частиною п'ятою статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому в жодне із засідань позивач не з'явився з підстав його неповідомлення про розгляд його справи.
За встановлених обставин, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги представника позивача щодо помилкового застосування районним судом положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, що матиме наслідком порушення його права на судовий захист.
Положеннями статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною шостою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати кладення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 06 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: