Справа № 362/6916/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3189/2025
05 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Кривенка Олега Олеговича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2024 року у складі судді Кравченко Л.М.,
у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: опікунська рада при виконавчому комітеті Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна,-
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся у суд із заявоюв якій просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, встановити над ним опіку і призначити його опікуном недієздатного ОСОБА_2 .
Заяву обґрунтовано тим, що заявник є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з яким разом зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Син ОСОБА_2 , з дитинства проходить лікування в психіатричних закладах, зокрема в Київській міській психіатричній лікарні №1 імені І.П. Павлова, Київській обласній психоневрологічній лікарні №2 в м. Ворзель.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в комунальному закладі Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне об'єднання» в смт. Глеваха та регулярно отримує необхідну підтримуючу терапію. Останнім часом стан сина значно погіршився, він все частіше потребує стороннього догляду, оскільки психічний розлад призводить до того, що він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Почастішали прояви дратівливості, агресії, часто ОСОБА_2 завдає собі фізичного болю, дряпаючи себе, нівечить своє тіло. З навколишнім світом поводиться так само агресивно: ображає меншого брата, ламає та псує предмети матеріального світу, завдає шкоду тваринам, від чого отримує задоволення. В просторі мало орієнтується, увага розсіяна, емоційно нестабільний, в побутових, соціальних ситуаціях не орієнтується (не розуміє обставин, що відбуваються навколо нього, не може здійснювати побутових фінансових розрахунків), не може дати оцінку своїм діям чи діям оточуючих, з дому без супроводу вийти не може. Природні потреби задовольняє за допомогою засобів гігієни. До військової служби не придатний.
Заявник вказує, що із сином склалися відносно гарні, довірливі відносини, в порівнянні з іншими членами родини, інколи лише батько взмозі зупинити напади сина. З рідною матір'ю поводить себе досить агресивно, не реагує на зауваження, погрожує їй фізично та не підпускає для здійснення гігієнічних процедур.
Матеріальний та фізичний стан ОСОБА_1 дає можливість дбати про сина, створювати для нього необхідні умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - недієздатним. В іншій частині заяви відмовлено.
До призначення у встановленому законом порядку опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його обовязки покладено на орган опіки та піклування Калинівської селищної ради Фастівського району Київської обл.
В апеляційній скарзі адвокат Кривенко О.О. в інтересах ОСОБА_1 , просить рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2024 року скасувати частково, ухвалити нове рішення в частині задоволення заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного.
Вказано, що батько не лише виконує обов'язки визначені ст. 198 СК України, а і має можливість дбати про сина, створювати для нього необхідні умови забезпечувати його доглядом та лікуванням.
Скаржник посилається на те, що оскаржуваним рішенням особу визнано недієздатною передано під опіку органу опіки та піклування Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, що фактично позбавило батька права опікуватися власною дитиною і суперечить інтересам даної особи.
У відзиві на апеляційну скаргу опікунська рада при виконавчому комітеті Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області просить задовольнити заяву ОСОБА_1 .
Представник опікунської ради при виконавчому комітеті Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області в судове засідання не з'явився про розгляд справи повідомлений належно.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Кривенко О.О., а також адвокат Попович В.М. в інтересах ОСОБА_2 підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду оскаржується лише в частині відмови призначення опікуна, а тому в іншій частині рішення суду не переглядається.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим рішення суду в частині відмови у призначенні опікуна слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 6).
Станом на дату подання заяви ОСОБА_2 виповнилося 25 років.
З виписки з історії хвороби № 7955 "Київська міська клінічна неврологічна лікарня № 1" ОСОБА_2 , поступив 26 листопада 2012 року і виписаний 21 грудня 2012 року Діагноз: F70; F80.1; F98.0; F21. Легка розумова відсталість (розумова відсталість ступені помірно-вираженої дебільності) (синдром Сотоса), ускладнена нічним енурезом, недорозвиттям мови III рівня. Шизотиповий розлад, психопатоподібний синдром з розладом потягів. Залишкові явища пренатальної патології у вигляді енцефалопатії І ступеня з розсіяною осередковою симптоматикою (а.с. 7-8).
За довідкою сімейного лікаря від 12 вересня 2023 року, ОСОБА_2 , перебуває на обліку у психіатра і сімейного лікаря, має інвалідність 2 групи пожиттєво (а.с. 22).
За висновком лікаря-психіатра від 25 березня 2022 року об'єднаного міського ІНФОРМАЦІЯ_3 , картки обстеження та медичного огляду, довідки військово-лікарської комісії, ОСОБА_2 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_1 (а.с. 9, 15).
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого, ОСОБА_2 , встановлено діагноз: легка розумова відсталість (синдром ОСОБА_4 ) (а.с. 13-14).
ОСОБА_2 , встановлена друга група інвалідності з 01 березня 2023 року довічно (а.с. 14).
Як вбачається із службового посвідчення Державної служби України з надзвичайних ситуацій КМ № 014621, заявник є головним майстром-сержантом служби цивільного захисту та перебуває на посаді інструктора. Посвідчення дійсне до 10 серпня 2026 року (а.с. 37).
Відповідно до акту обстеження від 25 вересня 2023 року за № 858, комісія у складі: депутата Калинівської селищної ради Новікова Л.О., сусідів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , провели обстеження матеріальних умов проживання за місцем реєстрації проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 , та виявили наступне. ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за вказаною адресою, разом з ним проживає син - ОСОБА_2 , який є інвалідом II групи з дитинства, потребує стороннього догляду, так як часто бувають агресивні напади, умовно-відсталий, має психічні захворювання. Комісія дійшла до висновку, що ОСОБА_1 доглядає за дитиною-інвалідом ОСОБА_2 (а.с. 21)
За довідкою сімейного лікаря від 12 вересня 2023 року, що видана ОСОБА_1 , 1975 р.н., про відсутність в сім'ї майбутнього піклувальника захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього ОСОБА_2 , що потребує опіки (а.с. 23).
ОСОБА_1 , 1975 р.н., під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, що підтверджується довідками від 12 вересня 2023 року, незнятої чи непогашеної судимості немає, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" (а.с. 24-26).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 196-ц від 15 травня 2024 року КНП КОР "ОПНМО" відділення амбулаторних судово-психіатричних експертиз, ОСОБА_2 , страждає на хронічний, стійкий психічний розлад легку розумову відсталість зі значним порушенням поведінки, які вимагають догляду, (за МКХ-10 F70.1). За своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 54-55).
Як вбачається з висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Калинівської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування), затвердженого рішенням Калинівської селищної ради від 28 серпня 2023 року за № 218-18, доцільно призначити ОСОБА_1 опікуном над його сином ОСОБА_2 , у разі визнання судом його недієздатним (а.с. 18-19).
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном, суд першої інстанції виходив з того, що поданий висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Калинівської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) про призначення заявника ОСОБА_2 опікуном над недієздатним сином не містить належної мотивації: чому саме його необхідно призначити опікуном, а не матір дитини, яка зобов'язана опікуватися над недієздатним сином.
Також районний суд зауважив, що заявник виявив бажання стати опікуном свого сина лише зараз, під час проведення загальної мобілізації, яка оголошення у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися та вважає зазначити наступне.
Відповідно до статті 41 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом з батьком ОСОБА_1 .
При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи з дитинства, страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - легку розумову відсталість зі значним порушення поведінки, які вимагають догляду. За своїм психічним станом він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджується висновком судово-психіатричного експерта № 196-ц.
Також під час розгляд справи заявник пояснив, що у нього з сином склалися гарні, довірливі відносини в порівнянні з іншими членами родини, і іноді лише батько може зупинити напади сина. З рідною матір'ю ОСОБА_2 поводить себе досить агресивно, не реагує на зауваження, погрожує їй фізично та не підпускає для здійснення гігієнічних процедур.
Отже, суд визнавши ОСОБА_2 недієздатним, тобто особою, яка не може керувати своїми діями, має психологічні розлади та враховуючи налагоджені відносини з батьком, який може контролювати його поведінку відмовив у призначенні останнього опікуном сина.
Разом з тим, у разі визнання особи недієздатною без встановлення опіки, фактично особа буде позбавлена можливості реалізувати свої права та інтереси і це може зашкодити інтересам самої особи, яка визнається недієздатною.
Таким чином, встановлення опіки підопічним провадиться в одному провадженні з визнанням його недієздатним і прізвище особи опікуна обов'язково має бути зазначене в резолютивній частині рішення.
Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 127/3862/16-ц (провадження № 61-15761св18).
Однак, задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про визнання його сина недієздатним, суд першої інстанції на вказані положення законодавства та правовий висновок Верховного Суду уваги не звернув та разом зі встановленням опіки не призначив йому як недієздатному, в якості опікуна конкретну особу, яка б ним постійно опікувалася.
При розгляді справи не встановлено обставин, які вказують на те, що поведінка ОСОБА_1 , який виявив бажання бути опікуном, суперечить інтересам недієздатного ОСОБА_2 .
Той факт, що заявник є військовозобов'язаним, не виключає можливості призначення його опікуном недієздатного сина.
Норми Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не містять положень щодо заборони призначати опікунами осіб чоловічої статі призивного віку.
Відповідно до п.7 ч. 1 ст.23 Закону Про мобілізаційну підготовку» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.
Крім того колегія суддів звертає увагу й на те, що у відповідності до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд.
Окрім цього, підлягає врахуванню й долучений під час розгляду справи витяг з наказу Мінекономіки від 30 листопада 2024 року № 27042 про бронювання військовозобов'язаного, відповідно до якого старшому сержанту Головного Управління ДСНС України у м. Києві ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк проведення мобілізації (а.с. 149).
За таких обставини апеляційний суд визнає помилковими висновки районного суду про те, що звернення ОСОБА_1 з заявою в частині призначення його опікуном може бути пов'язане з намаганням уникнути мобілізації, оскільки у нього і так наявна відстрочка, передбачена нині діючим законодавством.
Колегія суддів також зауважує, що бажання заявника бути опікуном близькій людині є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном. Введення військового стану в країні не зупинило дію актів Цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна та наразі не містять заборон або обмежень у контексті правовідносин цієї справи на призначення опікуна недієздатній особі, її батьком, який є чоловіком призивного віку.
При розгляді справи суд першої інстанції не встановив усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, не надав належної правової оцінки поданим доказам, не врахував особливостей даної справи та тих обставин, у зв'язку з якими заявник просить призначити його опікуном, не звернув уваги на характерність захворювання недієздатної особи та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви в частині призначення опікуна, тому рішення суду першої інстанції, в оскарженій частині, належить скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного сина ОСОБА_2 .
Відповідно до п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Кривенка Олега Олеговича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2024 року в частині відмови в задоволенні заяви про призначення опікуна - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 .
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 опікуном над недієздатним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: